У п’ятницю, 19 квітня 2019 року, коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа і комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи* провели прес-конференцію на тему висвітлення у ЗМІ передвиборної кампанії напередодні другого туру виборів Президента України за період з 01 по 12 квітня 2019 року.
Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи ЗМІ, доступу до інформації та посилення системи суспільного мовлення в Україні» й «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», які імплементуються в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки. Дані для медіамоніторингу збирали 15 незалежних фахівців, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.
Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив, що змін у роботі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не відбулося. Практично на всі порушення з боку телерадіоорганізацій щодо висвітлення виборів та поширення агітації, в тому числі такі, які фіксує сама Нацрада, вона реагує листами-повідомленнями і листами-вимогами, в яких вимагає привести діяльність у відповідність до вимог законодавства. На ці листи телеканали не завжди відповідають.
«Як наслідок, до раніше визначених системних порушень законодавства про публікації результатів соцдосліджень – не позначення інтерактивності опитувань у студіях і дисбалансу в висвітленні тих чи інших кандидатів – додалися нові. Наприклад, неприкрита і масова агітація під час дії заборони після першого туру (31 березня) і до офіційного призначення ЦВК другого (з 8 квітня)», – вважає медіаюрист.
Також, як випливає з моніторингу, вибори були головною темою, яку висвітлювали в новинах телеканалів і онлайн-видань, а також у студіях ток-шоу.
«Обговорення було сконцентровано в основному на темі теледебатів. На те, як були представлені кандидати в ефірах телеканалів, вплинуло, в тому числі, й небажання одного з кандидатів – Володимира Зеленського спілкуватися зі ЗМІ. Також варто зазначити, що стало менше джинси, що стосується кандидатів у президенти. Зате з’явилася джинса політичних партій, які розпочали підготовку до парламентських виборів», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавчий директор ГО «Український інститут медіа і комунікації».
Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновник StopFake, зазначила, що повідомлення, які могли б свідчити про російський вплив упродовж періоду моніторингу, спостерігалися рідше, ніж у попередні періоди. Це може пояснюватися зосередженістю медіа на виборчій тематиці протягом цього періоду. При цьому російський вплив, зокрема, на вибори і на кандидатів у президенти, став однією з домінуючих тем в передвиборному дискурсі.
«Соціальні мережі зіграли ключову роль у створенні інформаційних приводів виборчої кампанії кандидатів. Втім, в їхній риториці не вистачало змістовних меседжів про програми та бачення розвитку держави – акцент робили на короткі гасла і спроби дискредитувати опонента», – додала Ольга Юркова.
Більшість лідерів громадської думки або відкрито висловлюють свої симпатії, або натякають на них. Що ж стосується Facebook-представництв традиційних медіа, то найпопулярнішою темою для всіх сторінок був перебіг виборчої кампанії: обговорення дати і часу дебатів, здавання кандидатами аналізів. Це свідчить про відсутність запиту з боку більшої частини аудиторії соціальних медіа на змістовні дискусії.
Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов зазначив: «Отримано цінний досвід, який стане в нагоді вже невдовзі – під час парламентських виборів. Комісія з журналістської етики отримала більше видимості, що важливо для згуртування журналістського співтовариства і для того, щоб зробити наші проблемні питання зрозумілішими для широкої публіки. Через такі процеси, як відстеження висвітлення виборів, пролягає шлях до підвищення рівня медіаграмотності в суспільстві та рівня професіоналізму в діяльності засобів масової інформації».
За результатами моніторингу з 1 по 12 квітня 2019 було виявлено 20 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із них пов’язані з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів, відсутністю відділення та маркування реклами від новинного контенту.
Комісія уважно розглянула скарги і ухвалила три рішення щодо таких ЗМІ, як телеканали «Інтер», «NewsOne», «ТРК Україна». Серед рішень Комісії були два дружніх попередження і один публічний осуд, зокрема, щодо «ТРК Україна».
Важливо відзначити, що дані моніторингу демонструють значні відмінності у висвітленні діяльності жінок і чоловіків в українських медіа, особливо з огляду на проведення виборчої кампанії. З одного боку, у деяких журналістів з’явилася чутливість до гендерної рівності; з іншого боку, вона має несистемний, особистісний характер.
«Так відбувається через відсутність редакційної політики і прописані редакційні стандарти реагування на сексизм і дотримання гендерного паритету в ЗМІ. Як правильно зазначає Комісія з питань гендерної рівності Ради Європи, гендерна рівність залежить не тільки від бажання кількох осіб. Насамперед це – продукт колективної діяльності, спрямованої на зміну культури та ментальності в медіасекторі», – вважає координатор медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко.
Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщуються на веб-сторінці ГО «Комісія з журналістської етики» в розділі «Вибори».
СКАЧАТИ ТРЕТІЙ ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ (українською мовою)
Презентацію підсумкового звіту за весь період моніторингу та обговорення його результатів у форматі круглого столу заплановано на 20 травня 2019 року.
