У п’ятницю, 19 квітня 2019 року, об 11:00 в ІА «Укрінформ» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16), коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи* провели прес-конференцію щодо висвітлення в медіа передвиборчої кампанії напередодні другого туру виборів Президента України за період з 01 по 12 квітня 2019 року.
Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.
Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив, що змін в роботі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не відбулось. Практично на всі порушення з боку телерадіоорганізацій щодо висвітлення виборів та поширення агітації, в тому числі, які фіксує сама Нацрада, вона реагує листами-повідомленнями та листами-вимогами привести діяльність у відповідність до вимог законодавства. На ці листи телеканали не завжди відповідають.
«Як наслідок, до раніше окреслених системних порушень законодавства щодо публікації результатів соцдосліджень, не позначення інтерактивності опитувань в студіях і дисбалансу у висвітленні тих чи інших кандидатів додались нові. Наприклад, неприхована і масова агітація під час дії заборони після першого туру (31 березня) і до офіційного призначення ЦВК другого (з 8 квітня)», – вважає медіаюрист.
Також, як випливає з моніторингу вибори були головною темою, яку висвітлювали у новинах телеканалів та онлайн-видань, а також у студіях ток-шоу.
«Обговорення було сконцентроване в основному на темі теледебатів. Як були представлені кандидати в ефірах телеканалів, вплинуло в тому числі й небажання одного із кандидатів Володимира Зеленського спілкуватися зі ЗМІ. Також варто зазначити, що поменшало джинси, яка стосувалася кандидатів у президенти. Натомість з’явилася джинса політичних партій, які почали підготовку до парламентських виборів», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».
Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця «StopFake», зауважила, що повідомлення, які могли б вказувати на російський вплив, протягом періоду моніторингу спостерігалися рідше, ніж у попередні періоди. Це може пояснюватися зосередженістю медіа на виборчій тематиці. При цьому російський вплив, зокрема на вибори і на кандидатів у президенти, став однією із домінуючих тем у передвиборчому дискурсі.
«Соціальні мережі зіграли ключову роль у створенні інформаційних приводів виборчої кампанії кандидатів. Втім, у їхній риториці бракувало змістовних меседжів про програми та бачення розвитку держави – акцент робили на короткі лозунги та спроби дискредитувати опонента», – додала Ольга Юркова.
Більшість лідерів громадської думки або відкрито висловлюють свої симпатії, або дають їх зрозуміти. Що стосується Facebook-представництв традиційних медіа, то найпопулярнішим для всіх сторінок був перебіг виборчої кампанії: обговорення дати та часу дебатів, здача кандидатами аналізів тощо. Це свідчить про відсутність запиту на змістовні дискусії.
Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов зазначив: «Здобуто цінний досвід, який придасться вже незабаром – під час парламентських виборів. Комісія з журналістської етики здобула більше видимості, що важливо для згуртування журналістської спільноти і для того, щоби зробити наші проблемні питання зрозумілішими широкому загалу. Через такі процеси, як відстеження висвітлення виборів, пролягає шлях до підвищення рівня медіаграмотності у суспільстві і підвищення рівня професіоналізму у діяльності засобів масової інформації».
За результатами моніторингу з 1 по 12 квітня 2019 року було виявлено 20 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із яких пов’язана з порушенням стандарту відділення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту.
Комісія уважно розглянула скарги та винесла три рішення щодо таких ЗМІ як: «Інтер», «NewsOnе», «ТРК Україна». Серед рішень Комісії було два дружніх попереджень та один публічний осуд, зокрема «ТРК Україна».
Важливо відмітити, що дані моніторингу демонструють значні відмінності у висвітленні діяльності жінок і чоловіків в українських медіа, особливо з урахуванням проведення виборчої кампанії. З одного боку, з’явилася чутливість до гендерної рівності у деяких журналістів, з іншого боку, вона носить несистемний, особистісний характер.
«Так відбувається через відсутність редакційної політики та прописаних редакційних стандартів реагування на сексизм та дотримання гендерного паритету у ЗМІ. Як вірно наголошує Комісія з питань гендерної рівності Ради Європи гендерна рівність залежить не лише від бажання кількох осіб. Насамперед це – продукт колективної діяльності, спрямованої на зміну культури та ментальності в медіасекторі», – вважає координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко.
Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщуються на веб-сторінці ГО «Комісія з журналістської етики» у розділи “Вибори”.
ЗАВАНТАЖИТИ ТРЕТІЙ ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ
Презентація підсумкового звіту за увесь період моніторингу та обговорення його результатів у форматі круглого столу, заплановано на 20 травня 2019 року.
