У новому випуску Stop Fake News ми дослідили нові фейки на одну із улюблених тем російської пропаганди: Україна забула про своїх громадян і не хоче повертати військовополонених. Пояснюємо, чому це не так і чому українці роблять усе можливе, щоб повернути усіх бранців Кремля додому. Також розкажемо, чому російська пропаганда атакує спроби створення української незалежної церкви і які головні маніпуляції про Томос вони поширюють.
Доброго дня!
Ви дивитеся програму “СтопФейк”, в якій ми розповідаємо про дезінформацію у мас медіа, аналізуємо хто і навіщо намагається обманути вас в засобах масової інформації і як від цього уберегтися. Мене звуть Катерина Крук.
Цього разу російська пропаганда вирішила вдарити по двох доволі болючих питаннях для українців- наших полонених та ситуації з православною церквою в Україні.
Повідомлення типу “Українська влада не хоче забирати своїх громадян, захоплених у полон” систематично з’являються в пропагандистських засобах масової інформації. 19 червня контрольоване Кремлем «міністерство юстиції ДНР» в черговий раз повідомило про те, що офіційний Київ нібито не має наміру визволяти своїх ув’язнених і знову «зірвав процес обміну полоненими». Заяву «прес-служби» угруповання поширили РИА новости, Украина.ру, Регнум. Про те, що Київ зриває процес обміну ув’язненими, пропагандистські ЗМІ пишуть регулярно. Буквально на початку травня цього року після завершення зустрічі контактної групи в Мінську російські ЗМІ знову поширили фейк про те, що українська влада не прагне обміну ув’язненими. Така інформація періодично з’являється в російських медіа і вона завжди виявляється маніпулятивною.
На переговорах Тристоронньої контактної групи 13 червня українська сторона ще раз підкреслила: Київ чекає на обмін полоненими з бойовиками. Спікер представника України в Тристоронній контактній групі із врегулювання ситуації на Донбасі Дарина Оліфер заявила, що Україна готова до компромісів. Раніше повідомлялося, що в українських місцях позбавлення волі утримують 23 росіян, яких Київ хоче обміняти на своїх громадян.
Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко 8 червня повідомила про чергову зустріч президента України з родичами заручників і політв‘язнів Кремля . За її словами, вперше зустріч пройшла у такому розширеному форматі, коли за одним столом зібралися і дружини наших військових, яких більше 3 років бойовики тримають на окупованому Донбасі, й дружини та мами кримських татар , яких катують в окупованому Криму , й родини бранців Кремля, утримуваних в російських тюрмах. Під час зустрічі президентові передали послання від Володимира Балуха, й П. Порошенко підтримав ідею створення координаційної ради про президентові з питань заручників, до якої також увійдуть обмудсмен Л. Денисова, представники родин і ГО. Рада створюється для координації зусиль по звільненню заручників і підтримці їх родин. Також президент висловив готовність винести на розгляд РНБО для розширення санаційного списку прізвища тих осіб, що причетні до незаконних судилищ над українцями і катувань. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю 5 каналу 17 червня повідомив, що Україна сподівається на черговий етап обміну полоненими під час Чемпіонату світу з футболу 2018, який зараз проходить у Росії. Зі слів Клімкіна, Кремль може погодитися на обмін у цей час задля «створення позитивного іміджу країни» перед західними партнерами.
Якщо ми вже говоримо про українських бранців, то не можемо не згадати про політичних в’язнів, які незаконно утримуються кремлівським режимом. Нині питання їх звільнення стоїть досить гостро, адже кілька з них уже оголосили голодування. На момент запису передачі Олег Сенцов, який вимагає звільнення усіх політичних бранців Кремля голодує понад 40 днів, а Володимир Балух уже понад 90 днів. Президент Порошенко запевняє, що Україна на усіх рівнях піднімає питання звільнення Сенцова та інших.(+відео до 0.30, 0.34-0.59) Громадськість також не лишається осторонь- у рамках глобальної акції Free Sentsov вже пройшли демонстрації у Лейпцигу, Страсбургу, Ризі, Сіднеї, Стокгольмі, Женеві, Парижі, Бордо, Варшаві, Кувейті, Тель-Авіві, Лісабоні та у багатьох українських містах. На акцію відреагували у Державному Департаменті США, Європейському парламенті та Раді Європи і закликали до якомога швидшого звільнення політичних заручників.
Протягом останніх тижнів російські пропагандисти значно частіше почали звертатися до релігійних тем, а особливо до потенційного надання Томосу на створення незалежної і єдиної православної церкви в Україні. Росія безпосередньо зацікавлена у недопущенні цього кроку, адже їй підпорядкований так званий Московський патріархат в Україні. На превеликий жаль, Кремль використовує церкву як один із інструментів своєї закордонної політики, особливо задля поширення ідей так званого “русского мира”. Одним із багатьох підтверджень цього є інформаційні атаки російських змі. Ми дуже ретельно вивчили головні маніпуляції пропагандистів на тему потенційного створення незалежної церкви і зібрали пояснення релігієзнавців у чому ж полягає суть фейків.
Ось перша поширена маніпуляція: “Томос призведе до подальшого розколу православної церкви в Україні, адже Київський патріархат і автокефальна церква не є канонічними”. У цьому випадку російські пропагандисти повністю перекручують суть надання Томосу. Адже він саме і направлений на подолання розколів і утворення автокефальної Помісної Церкви, яка об’єднає представників усіх православних церков та громад, які захочуть до неї увійти. А головне, зникне підстава Росії називати частину вірян “не канонічними” чи “разкольніками”. Бо таких уже просто не буде. Про готовність увійти до майбутньої помісної церкви заявили дві із трьох православних церков в Україні. І ви не помиляєтеся, якщо думаєте, що саме Московський патріархат категорично проти. То хто ж тепер є справжнім раскольніком?
Друга маніпуляція полягає у тому, що надання Україні Томосу призведе до розколу у світовому православ’ї. Насправді ж, ситуація в Україні не матиме аж такого глобального впливу на одну із провідних світових конфесій. Все тому, що Вселенський Патріарх, до якого і звернулися українці, має канонічне і загальновизнане право надавати дозволи на створення нових церков. Московський патріархат, який активно критикує такий крок, просто забув, що саме таким чином було утворено і російську православну церкву. Вселенський патріарх надав їй томос у 1589 році. Реальною загрозою єдності православного світу є саме позиція російської церкви, яка погрожує розірвати зв’язки із Константинополем, якщо Україні дозволять формувати незалежну церкву.
Третя манупіляція, а радше звинувачення, стосуються представників української влади. Мовляв, президент та парламент не мали права звертатися до вселенського патріарха з проханням надати Україні Томос. Мовляв, це перевищення владних повноважень і порушення конституції. Так, в Україні церква є відділеною від держави, але закон покладає на державу певні зобов’язання щодо забезпечення релігійного життя українців. Зокрема, вони полягають у недопущенні привілейованого становища однієї з релігійних інституцій. Згадайте уже названих “раскольніків”- зневажливий спосіб, у який називають вірян Київського патріархату. Незалежна церква є спробою відновлення рівноваги у статусі вірян. Більше того, відповідно до Закону України про свободу совісті та релігійні організації, вказано, що держава повинна сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.
Четверта маніпуляція полягає в тому, що мовляв, без російської православної церкви питання Томосу не може бути вирішене. Це одна з найбільш очевидних маніпуляцій, адже російська православна церква ніколи не визнавалася церквою-матір’ю для всього українського православ’я. Від моменту хрещення Київської Русі і до сьогодні лише Константинопольська церква та вселенський патріарх мають право вирішувати питання українського православ’я. Москва просто намагається видати бажане за дійсне, що, мовляв, без її участі питання незалежності церкви в Україні не може бути вирішене.
Здавалося б, чому російська пропаганда і московський патріархат так вперто маніпулюють фактами щодо створення незалежної церкви в Україні? Усе стає зрозумілим як тільки ми подивимося на статистику, підготовану центром Разумкова. Отож, у 2010 році кількість вірян Київського патріархату складала 22 %, а Московського 34,5. Але уже у 2018 році, ця пропорція змінилася докорінно. До православної церкви Київського патріархату відносять себе майже 43% опитаних, а до Московського лише 19%. Московський патріархат стрімко втрачає свою позицію серед вірян і їхню довіру. Більше того, ми спостерігаємо процес виходу багатьох громад з Московського патріархату через його відкриту анти-українську позицію, зокрема щодо війни на Сході України. Тому спроби заблокування створення незалежної української церкви є банальним намаганням зберегти свій статус і владу над вірянами. Адже церква дійсно має бути відділена від держави та політики. але коли вона стає інструментом у руках іноземної держави-агресора, то ігнорувати її поведінку просто неможливо.
На сьогодні це все. А ми продовжимо слідкувати за пропагандистами та їхніми намаганнями маніпулювати вашою точкою зору. Якщо ви побачили інформацію, правдивість якої викликає ваші сумніви, поділіться з нами і ми її перевіримо. Висилайте новини на перевірку на нашу поштову адресу, або через форму “Повідомити про фейк” на сторінці стопфейк. орг. На цьому ж сайті ви знайдете більше аналітики та розвінчаних фейків. До зустрічі через тиждень!
