Джерело: The Insider
У четвер відбулася чергова прес-конференція Володимира Путіна. За 4 з лишком години Путін ввів росіян в оману не менше ніж 10 разів. Пропонуємо вашій увазі найбільш яскраві приклади.
Іван Голунов і кримінальні справи, які раптово виявилися «вчора відкритими»
«Хочу проінформувати, що від роботи відсторонено п’ятьох людей із відповідних служб МВС. Вони все звільнені з органів Міністерства внутрішніх справ. Проти всіх них порушено кримінальні справи».
Ця заява Путіна дуже здивувала адвоката Івана Голунова Сергія Бадамшіна, який був не в курсі кримінального переслідування п’ятьох звільнених співробітників правоохоронних органів, що брали участь у фальсифікації справи проти журналіста. Пізніше захисник додзвонився слідчому, який веде справу, і повідомив РБК, що кримінальну справу нібито було порушено напередодні прес-конференції президента. При цьому, як заявив слідчий, справу порушено у відношенні п’яти згаданих Путіним людей, а за фактом службового злочину. «На сьогодні вони ще не підозрювані, наскільки мені відомо», – заявив Бадамшін.
Про подвійне покарання WADA і Олімпійської хартії
«Але рішення й не відповідає здоровому глузду та праву. Чому? Тому що, коли говорити про допінг, то рішення, пов’язані з допінгом, були прийняті щодо участі наших спортсменів під нейтральним прапором на минулій Олімпіаді, тепер за те ж саме – ще раз».
Путін повторює повідомлення російських телеканалів, про яких The Insider уже писав. Насправді ж нове рішення WADA – покарання зовсім не за ті порушення, через які російську команду відсторонили від зимової Олімпіади 2018 року в Пхенчхані, а за невиконання умов повернення до нормального режиму роботи.
Однією з умов була передача WADA бази даних Московської антидопінгової лабораторії. Росія погодилася з цією умовою і передала базу, хоча і з порушенням встановленого терміну: потрібно було зробити це до кінця 2018 року, фактично ж базу даних передали 17 січня 2019 року. За запізнення російську сторону вирішили не карати, але з’ясувалося, що база не відповідає тій, яку в 2017 році передав WADA інформатор (певно, Григорій Родченков).
Сам по собі це ще не доказ порушення: в принципі, не можна виключити, що інформатор вніс у свою базу якісь зміни. Саме тому WADA потрібна була офіційна база, отримана від представників Росії: робити якісь висновки тільки на основі бази Родченкова було б некоректно. Але, виявивши невідповідність між двома варіантами бази, WADA доручило своїй групі розслідувань (I&I – Intelligence and Investigations Team) провести аналіз даних. В результаті цього аналізу з’ясувалося, що до офіційної бази було внесено зміни, причому відбувалося це в останні дні перед передачею бази. Останнє важливо, якщо врахувати російські спроби відхреститися від підміни даних і звинуватити у всьому Родченкова.
«Рішення WADA суперечить Олімпійській хартії. Не може, не повинна команда країни виступати під нейтральним прапором, якщо немає фактичних претензій до діючого Олімпійському комітету. Так у хартії записано. Якщо зараз із боку WADA до нашого Національного олімпійського комітету претензій немає, значить, тоді збірна має виступати під своїм прапором».
Однак Олімпійська хартія не регламентує ситуацію, коли МОК у зв’язку з рекомендаціями ВАДА приймає рішення про санкції щодо тієї чи іншої країни. Про право спортсменів виступати під національним прапором і взагалі про використання національної символіки в хартії немає ані слова. При цьому в документі вказано, що МОК «на власний розсуд може в будь-який момент відхилити заявку [на участь в іграх] без вказання причини відмови».
Про кримінальні переслідування за злочини поліцейських
«Питання “своїх не здаємо” абсолютно некоректне. Тому що, так, напевно, можуть такі випадки бути, коли начальство хоче прикрити когось, безпосереднє начальство. Але, повторюю ще раз, служби власної безпеки працюють досить ефективно. І значна кількість кримінальних справ, а їх багато, які порушуються проти співробітників правоохоронних органів, основані на матеріалах власних служб безпеки».
Кримінальні справи проти поліцейських в Росії дійсно іноді порушуються, але відбувається це, за статистикою, вкрай рідко. Так, у 2016 році було внесено зміни до ст. 299 Кримінального кодексу, що посилюють кримінальну відповідальність для правоохоронців за фабрикацію справ. Щоправда, відтоді за цією статтею нікого не засудили. Набагато частіше кримінальне провадження по відношенню до поліцейських порушується за іншими підставами: так, в Інгушетії на 13 поліцейських завели кримінальні справи про невиконання наказу після їх відмови розганяти учасників мітингу проти угоди про кордон з Чечнею, які пройшли 26-27 березня в Магасі.
«Нова газета» раніше випустила огляд випадків, коли поліцейські принижували, били і катували затриманих, проте ніякої відповідальності за це не понесли.
Про те, як Україні грошей не дають
«Хочуть допомогти Україні зберегти транзит. Я щойно говорив колезі з України: ми й самі хочемо зберегти транзит, ми в цьому зацікавлені в будь-якому випадку і будемо це робити. Якщо хотіли допомогти, краще б грошей дали. Чому ж грошей не дають Україні? Дали б їм можливість субсидіювати. Дивіться, адже грошей майже не дають, дають тільки гарантії на можливі кредити, а це ж не живі гроші – реальної підтримки немає. А МВФ водночас, де керують США, вимагає, щоб скасували всі пільги на енергоносії».
У вересні 2019 року верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні повідомила, що виділений Євросоюзом за останніх 5 років пакет фінансової допомоги Києву став найбільшим за всю історію об’єднаної Європи. Точну суму вона не назвала, але зазначила, що завдяки цій допомозі Україні вдалося «вибратися із кризи на новій основі».
У березні 2018 року Єврокомісія схвалила пропозицію про нову програму макрофінансової допомоги Україні в розмірі до €1 млрд для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ. До цього в 2015 році було затверджено програму макрофінансової допомоги ЄС Україні обсягом € 1,8 млрд – в обмін на виконання певних вимог щодо проведення реформ. Це цілком «живі» гроші, а не «гарантії на можливі кредити», про які говорив Путін.
За інформацією агентства «Interfax Україна», в 2015-2019 роках Україна сумарно отримала від ЄС і держав, які входять до нього, близько € 18 млрд фінансової допомоги. США в 2014-2019 роках надали Україні пряму фінансову допомогу в розмірі не менше ніж $2,1 млрд, а також гарантії за кредитами на $3 млрд.
Про те, як СРСР не нападав на Польщу
«Радянські війська зайшли в Польщу відповідно до цих протоколів. Звертаю вашу увагу на таку обставину: війська, звісно, зайшли, але зайшли після того, як польський уряд втратив контроль над своїми збройними силами і за тим, що відбувається на території Польщі, й сам перебував десь уже в районі польсько-румунського кордону».
Це твердження люблять повторювати російські ЗМІ. Насправді ж керівництво Польщі на чолі з президентом Ігнацієм Мосцицьким після нападу Німеччини залишалося у східній частині країни, що не окупованій Німеччиною, і залишило країну, перейшовши кордон з Румунією, лише після вторгнення радянських військ, у ніч з 17 на 18 вересня 1939 року.
Про запит владі Німеччини на видачу Зелімхана Хангошвілі
Крістіан Еш, Der Spiegel: «Питання, яке дуже хвилює і дратує Німеччину, – це питання вбивства громадянина Грузії чеченської національності Зелімхана Хангошвілі. Там є прямі протиріччя між інформацією з Москви і з Берліна. <…> Ви сказали в Парижі на прес-конференції після «нормандської зустрічі», що російська сторона недоноразово порушувала питання про видачу цієї людини. Німецький міністр закордонних справ недавно іще раз підтвердив, що не було ніяких запитів із російської сторони – ні через МВС, ні через інші канали. Так хто ж має рацію – вони чи ви?»
Володимир Путін: «І він, і я, тому що такі питання обговорювалися на рівні спецслужб неодноразово. Офіційного запиту через прокуратуру дійсно не було, тому що наші компетентні органи вважають це безглуздим, оскільки отримували по суті негативні відповіді».
Певна річ, суспільству не можуть бути відомі подробиці контактів між спецслужбами. Але в цьому випадку є підстави засумніватися у правдивості інформації, оскільки до цього Німеччина не раз видавала Росії прихильників радикального ісламу, підозрюваних у тероризмі.
Так, у вересні 2017 року Росії було видано Абдулу Омарова, який воював на боці одного з угрупувань бойовиків в Сирії. У серпні 2018 року з Німеччини в Росію екстрадували уродженця Кабардино-Балкарії Мурата Калмикова, який також воював у Сирії. У вересні 2019 року Німеччина видала 19-річного уродженця однієї з кавказьких республік, ім’я якого не називається. Його звинувачують у вербуванні через соціальні мережі підлітків до лав терористів.
Крім того, діюча процедура видачу має не передбачає ніякої «дискусії на рівні спецслужб» – німецькі спецслужби просто не уповноважені самостійно приймати такі рішення, тому й ніяких «негативних відповідей» вони дати не могли.
Про зарплатню лікарів відповідно до травневих указів 2012 року
«Рівень заробітної платні в медицині навіть вищий, ніж в інших соціальних сферах, і в цілому показники, які визначалися ще в указах 2012 року, відповідають тому, що закладалося там (відповідне зростання заробітної платні)».
Путін вводить публіку в оману щодо зарплатні лікарів не вперше. Нагадаємо, згідно з травневим указам 2012 року, до початку 2018 року заробітна платня лікарів мала становити 200% середньої по регіону, а медичного персоналу – 100%. За даними Росстату, в 2018 році цільові показники було виконано у всіх 85 суб’єктах країни, а в доповіді Рахункової палати було сказано, що указ не виконали в 50 із 85 регіонів Росії. Однак проведене РБК дослідження показало, що зарплатня персоналу в третині державних лікарень і поліклінік у 2018 році виявилася нижчою від середньої по регіону, а у більш ніж 100 установах за минулий рік взагалі знизилася.
Як це не парадоксально, причиною зниження зарплатні лікарів стали саме травневі укази Путіна про їх підвищення. Оргсекретар Міжрегіональної профспілки працівників охорони здоров’я «Действие» (укр. «Дія») Андрій Коновал пояснив The Insider, що показники щодо зарплатні намагаються витягнути на належний рівень лише на папері за рахунок скорочення персоналу і примусу його до переробок.
Спроба виконати указ Путіна поставила у скрутне становище багато установ і регіонів. Так, у лютому поточного року заступник губернатора Кемеровської області з питань соціального розвитку Олена Малишева заявила, що медичні установи регіону мають 1,7 млрд рублів боргів через кредити, взяті на підвищення зарплатні лікарів відповідно до указу.
Про закон про суверенний російський інтернет
«Вільний інтернет і суверенний інтернет – ці поняття не суперечать одне одному. Адже той закон, про який ви говорили, він спрямований лише на одне: не допустити негативних наслідків із можливим відключенням всесвітньої мережі, управління якою значною мірою здійснюється з-за кордону. Ось про що йдеться. Ось у цьому полягає суверенітет, щоб у нас були свої ресурси, які можуть бути включені, і щоб інтернет не був відрізаний від нас. Сенс цього закону тільки в цьому. І тому тут немає жодних обмежень, ми не рухаємося в бік закриття інтернету і не збираємося цього робити».
Насправді – відповідно до закону 90-ФЗ – оператори зобов’язані встановити на лінії зв’язку, які перетинають державний кордон, обладнання для аналізу та фільтрації трафіку. Точки обміну трафіком, у тому числі всередині країни, мають бути внесені до реєстру, і оператори зобов’язані використовувати тільки ці точки, а Роскомнадзор повинен забезпечити «централізоване управління» рунетом і обмеження доступу до заборонених сайтів. Яким чином це може допомогти боротися з відключенням ззовні, Путін не уточнив (як не став це пояснювати і прем’єр Медведєв під час своєї прес-конференції на початку грудня).
При цьому експерти комісії РСПП зі зв’язку та інформаційно-телекомунікаційних технологій раніше заявили, що ризику відключення країни від всесвітньої мережі немає, оскільки 11 інтернет DNS-серверів, що забезпечують інтернет, розташовані на території Росії. Жодна держава, у тому числі США, не може повністю взяти під контроль підключення до цих кореневих серверів.
Про справу учасника московських протестів Костянтина Котова
Після закінчення прес-конференції кореспондент телеканалу «Дождь» звернувся до Путіна, який виходив із залу, з питанням про справу Костянтина Котова, засудженого за так званою «дадінською» статтею 212.1 КК РФ: «Неодноразове порушення встановленого порядку організації чи проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування». Відповіді Путіна не було в ефірі федеральних каналів, але в ефір телеканалу «Дождь» він потрапив:
«У багатьох країнах набагато жорсткіші заходи за порушення подібного роду. За несанкціоновані заходи публічні, а до них відноситься перекриття кордонів, в деяких країнах – до 10 років позбавлення волі. У нас все набагато м’якше, хоча, звісно… Можливо, він робив це неодноразово? До речі, у всіх правових системах за неодноразові порушення посилюють і відповідальність. Але я все ж подивлюся».
За статтею 212.1 в 2015 році був засуджений до трьох років позбавлення волі учасник протестних акцій Ільдар Дадін; це був перший в історії Росії вирок за цією статтею. У 2017 році Конституційний суд, розглянувши скаргу Дадіна, прийняв постанову, в якій рекомендував «внести до ст. 212.1 Кримінального кодексу Російської Федерації зміни, спрямовані на уточнення нормативних підстав притягнення до кримінальної відповідальності за передбачений цією статтею злочин і міру покарання за його вчинення», а вирок Дадіну вимагав переглянути. Після цього вирок було скасовано, кримінальну справу припинено, а Дадіна реабілітовано.
Згідно з постановою КС, призначення покарання у вигляді позбавлення волі можливе «лише за тієї умови, що порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування спричинило втрату публічним заходом мирного характеру (якщо відповідне порушення не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 212 «Масові заворушення» КК Російської Федерації) або заподіяння чи реальну загрозу заподіяння істотної шкоди здоров’ю громадян, майну фізичних або юридичних осіб, навколишньому середовищу, громадському порядку, громадській безпеці або іншим конституційно охоронюваним цінностям».
Та все ж ніяких змін до ст. 212.1 законодавці не внесли, і в 2019 році за нею був засуджений до 4 років позбавлення волі москвич Костянтин Котов. Вся його провина полягала у виході на неузгоджений мітинг, в якому він навіть не встиг взяти участь: його затримали, як тільки він вийшов із метро. До цього Котова кілька разів затримували за участь у мирних акціях, які ніяк не відповідали критеріям застосування статті, що містяться в постанові КС за скаргою Дадіна.
Про те, що російських військ в Україні немає
«І нарешті, щодо виведення іноземних військ. Там немає іноземних військ. Так, там є місцева міліція, місцеві сили самооборони – вони складаються з місцевих жителів. Мені постійно задають питання: “А звідки у них танки, важка артилерія?” Послухайте, у багатьох “гарячих точках” світу відбуваються різного роду конфлікти та бойові дії, причому із застосуванням танків, артилерії тощо. Звідки вони їх беруть? Очевидно, від тих структур, держав, які їм симпатизують. Але це їхня техніка, а не іноземна, – хочу звернути на це вашу увагу ».
Отже, можна привітати Володимира Путіна: у 2019 році, через 5 років після введення російських військ в Україну, він визнав, що на Донбасі стоять російські танки. Але це визнання далося йому важко. У фантастичній картині світу, представленій Путіним суспільству, танки магічним чином з’явилися в зоні конфлікту, автоматично ставши танками «українських сепаратистів». Яким чином і на яких підставах танки перетинали державний кордон України, він не пояснив. Найцікавіше навіть не це, а те, що ст. 353 КК РФ забороняє «планування, підготовку, розв’язання або ведення агресивної війни», причому в визнаній Росією конвенції про визначення агресії, укладеній в Лондоні 4 липня 1933 року, сказано про те, що нападником визнається держава, яка зробить одну із зазначених у документі дій, зокрема <…> підтримку збройних банд, організованих на її території, що вторглися на територію іншої держави. За ст. 353 КК РФ Володимиру Путіну може загрожувати до 20 років позбавлення волі.
Джерело: The Insider
