Джерело: The Insider
РІА «Новости» опублікувало матеріал під заголовком «Французький економіст передбачив бунти в Європі через санкції проти Росії». У ньому йдеться:
«Ембарго на російський газ може призвести до зниження рівня життя в Європі, що спровокує „повсюдні бунти”, написав у статті для журналу Valeurs actuelles французький політолог та економіст Олександр дель Валль.
На його думку, намір ЄС заборонити постачання палива з Росії може розорити Європу.
„Санкції Заходу, пов’язані з військовою операцією в Україні, швидко перетворяться на жахіття для людей. Після того, як вони не зможуть опалювати своє житло і різко впаде їхня купівельна спроможність, всюди почнуться бунти”, – вважає дель Валль.
Економіст вважає, що європейські країни припустяться помилки, якщо позбавлять себе найбезпечнішого і найдешевшого газу, а також російського експорту та імпорту».
Стаття такого змісту справді надрукована в журналі Valeurs actuelles, а російський переклад її опубліковано на сайті «ИноСМИ», що належить, як і РІА, агенції «Россия сегодня». Ось тільки її автор — ніякий не економіст. Олександр дель Валль викладає у приватній бізнес-школі IPAG геополітику та політологію. Він здобув вищу освіту в університетах Екс-ан-Провансу та Монпельє за спеціальностями «Військова історія, безпека та національна оборона» та «Історія політичних доктрин і політичних інститутів», а дисертацію захистив на тему «Захід та друга деколонізація: індіхенізм та ісламізм від холодної війни до сьогодні».
Відомий він своїми вкрай антиамериканськими поглядами, зокрема, на його думку, США ведуть війну проти Старого Світу та використовують ісламізм як важіль тиску на Європу.
У статті немає жодного слова про те, яким чином може так статися, що жителям Заходу не буде чим опалювати домівки. Зрозуміло, що можливе ембарго на російські нафту і газ викличе підвищення цін, але те, що у 2000-х роках світ уже жив за умов високих цін на енергоносії і якось обходився без масових бунтів, йому на думку не спадає. Втім, якісь протестні акції на кшталт нещодавнього руху «жовтих жилетів» цілком ймовірні, але ті події дель Валль не згадує — можливо тому, що тоді до розпалювання заворушень у Франції була причетна мережа пов’язаних із Росією аккаунтів у соцмережах.
Зате в його статті можна знайти геть дивовижні одкровення:
«Санкції все більше обертаються проти Заходу, який добровільно позбавляє себе найбезпечнішого та найдешевшого газу (тобто газопроводів), а потім і російського експорту та імпорту. Нестача основних продуктів харчування спричинить глибокі кризи, які нагадуватимуть арабські революції 2011 року, що почалися зі зростання цін на пшеницю. Вартість продуктів харчування різко зросте через глобальну нестачу зернових, соняшникової олії та добрив (через більш високу вартість газу для виробництва азотних добрив). Без російського та українського експорту пшениці світові поставки скоротяться на 30%».
Росія та Україна до війни справді у сумі забезпечували близько 30% світового експорту пшениці. Але яким саме чином припинення українського експорту пов’язане з європейськими санкціями щодо Росії, дель Валль і не намагається пояснити. А той факт, що ЄС не лише сам забезпечує себе зерном, а й був у 2019–2020 роках його найбільшим у світі експортером (наступного року він поступився першою позицією Росії), автор взагалі не помічає.
Протестуючи проти санкцій, дель Валль не цурається і відвертих фейків:
«Ліберальні аналітики вказують, що ці санкції є незаконними з погляду міжнародного права (згідно зі статтею 41 Статуту ООН, економічні санкції може схвалити лише Рада Безпеки)».
Хто такі ці «ліберальні аналітики», він не пояснює, а у статті 41 Статуту ООН йдеться про таке:
«Рада Безпеки уповноважується вирішувати, які заходи, не пов’язані з використанням збройних сил, повинні застосовуватися для здійснення її рішень, і вона може вимагати від членів Організації застосування цих заходів. Ці заходи можуть включати повне або часткове переривання економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних, радіо або інших засобів сполучення, а також розрив дипломатичних відносин».
Іншими словами, Рада безпеки ООН має право на здійснення своїх рішень вимагати запровадження санкцій. Нічого іншого у статті немає, і право окремих держав або їхніх об’єднань запроваджувати санкції на власний розсуд вона ніяк не обмежує.
Журнал Valeurs actuelles, де опублікована стаття дель Валля, має репутацію ультраправого. Його неодноразово викривали у розповсюдженні фейків, а в 2019 році журнал відзначився конспірологічною публікацією про те, що президент Макрон діє на користь масонів.
Обкладинка журналу Valeurs actuelles. жовтень 2019 року. Заголовок: «Справжня влада масонів»
Судячи з усього, стаття дель Валля має передвиборний характер: Макрон неодноразово висловлювався на підтримку санкцій, в той час як його суперниця у другому турі президентських виборів Марін Ле Пен виступає за їхнє збереження, але проти посилення.
Джерело: The Insider
