Джерело: The Insider
Володимир Путін на пресконференції після саміту ОДКБ в Астані заявив:
«Щодо цієї, використаної нами ракети, то як вражальні елементи були використані відповідні елементи, вони теж є вражальними елементами. Я вже казав, що це досить потужні елементи, які розігріваються до температури 4000 градусів. Не знаю, в Інтернеті можна подивитися, але на поверхні Сонця, здається, 5,6–6 тисяч градусів. Зіставно з температурою на поверхні Сонця.
Кінетичний удар – потужний удар, наче метеорит падає. Ми ж знаємо в історії, як і які метеорити, де падали і які були наслідки. Цього виявилося достатньо, щоб цілі озера утворювалися, правда? Тунгуський метеорит до чого призвів? Добре відомо.
Так само й тут. Ураження дуже серйозне: все, що знаходиться в центрі, перетворюється на попіл, розкладається на складові елементи, і вражаються об’єкти, що знаходяться на глибині трьох-чотирьох, може навіть більше поверхів вниз. Причому це не просто поверхи, а це укріплені споруди. Сила удару колосальна».
Звісно, на місці падіння метеоритів можуть утворюватися імпактні кратери, які потім заповнюються водою та перетворюються на озера. Прикладом може бути Бовтиський кратер у Кіровоградській області України, який утворився приблизно 65 млн років тому.
Бовтиський кратер
Ось тільки через кілька днів після удару «Орешником» по «Південмашу» з’явилися супутникові знімки, і нічого схожого на імпактний кратер на них не виявилося. Та й взагалі серйозних руйнувань не видно, що не без розчарування визнали навіть Z-канали в Telegram.
Експерт із ядерної зброї з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері Джеффрі Льюїс зазначає, що на знімках високої роздільної здатність можна побачити «помірні пошкодження» кількох будівель.
Існують, щоправда, певні сумніви, чи дійсно на знімку показано руйнування в приватному секторі, чи це лише тінь.
Слід визнати, що прямої брехні у словах Путіна немає. Озера у місцях падіння метеоритів справді іноді утворюються. А пошкодження, завдані «Орешником» «Південмашу», дійсно можна порівняти з тими, які можуть бути від метеоритів, тільки не від великих. Портал «Наука.рф» писав:
«Метеорит – це камінь чи шматок заліза, що впав із неба на землю. Іноді він величезний, як знаменитий Чиксулубський метеорит, що знищив динозаврів. А іноді зовсім маленький, таких на землю падає дуже багато, по кілька тонн щодня».
Портал Naked Science зазначав:
«Найзнаменитіша з таких [пов’язаних із заподіянням шкоди людині] подій — падіння невеликого метеорита Сулакога, який у 1954 році пробив дах будинку мешканки Алабами і зрикошетив їй у бік, завдавши забиття».
Це справді чимось нагадує збитки приватному сектору, виявлені каналом «Романов лайт».
До чого тут Тунгуський метеорит, зрозуміти взагалі неможливо: потужність його вибуху оцінюють у 10–50 мегатонн в тротиловому еквіваленті, а «Орешника» навіть у ядерному виконанні — 0,9 мт.
За декілька годин до цього на засіданні Ради колективної безпеки ОДКБ у вузькому складі Путін також говорив про «Орешник»:
«Аналогів „Орешника” у світі, звичайно, немає. І, гадаю, такі аналоги з’являться не скоро. Нагадаю ще раз, як „Орешник” працює, як ви й просили.
Десятки бойових блоків, що самонаводяться, атакують ціль зі швидкістю 10 махів, це приблизно три кілометри за секунду. Температура вражальних елементів досягає 4000 градусів. Якщо мені пам’ять не зраджує, на сонці температура 5,5—6 тисяч градусів. Тому все, що знаходиться в епіцентрі вибуху, розділяється на фракції, на елементарні частинки, перетворюється, по суті, на пил. Ракета вражає навіть високозахищені й розташовані на великій глибині об’єкти.
На думку військових та технічних фахівців, у разі масованого, групового застосування цих ракет, тобто одразу кількох „горіхів”, гроном в одному ударі, його міць, міць цього удару, буде сумірна із застосуванням ядерної зброї. Хоча зброєю масового ураження „Орешник”, звичайно ж, не є. По-перше, тому що — і це підтверджено випробуванням 21 листопада — це високоточна зброя, а по-друге, і це найголовніше, тут немає жодного ядерного заряду, а отже, і ядерного зараження після його застосування».
Дмитро Колезєв підрахував, що для досягнення потужності удару в 1 кілотонну в тротиловому еквіваленті потрібно 83 таких ракети з кінетичними боєголовками, як та, якою атакували «Південмаш», причому вони мають поцілити в одну точку більш-менш одночасно. Для порівняння, потужність бомби «Малюк», скинутої на Хіросіму, була 13–18 кт у тротиловому еквіваленті, а бомби «Товстун», яка вдарила по Нагасакі, — 19–21 кт.
Ізраїльський військовий оглядач Сергій Ауслендер взагалі сумнівається, що кінетичної енергії об’єкта, меншого за розмірами від великого метеорита, може бути достатньо для удару, зіставного за потужністю з ядерним вибухом.
Щодо «високоточного» характеру «Орешника», зазначимо, що ракета не зруйнувала жодної будівлі на території «Південмашу». Площа території заводу майже 744 га, і якщо поцілити по ній дійсно вдалося, це і є характеристика точності «Орешника». Втім, залишається незрозумілим, звідки в такому разі взялися пошкодження приватного сектора, які помітив канал «Романов лайт». Якщо вони дійсно є і їх завдала одна з частин боєголовки «Орешника», виходить, що путінська високоточна зброя не зовсім влучила навіть у площу 744 га.
Джерело: The Insider
