Частина 1
У січні 2018 року Європейська комісія створила Експертну групу високого рівня («Експертна група») для консультацій з питань боротьби проти фальшивих новин і дезінформації в Інтернеті. До складу експертої групи увійшло 39 експертів, серед яких представники недержавних ограцізацій, медіакомпаній та великих Інтернет-компаній — таких як Facebook, Google і Twitter.
Завдання експертної групи полягає в консультуванні Європейської комісії з усіх питань, що виникають в контексті поширення брехливої інформації як через традиційні, так і соціальні медіа та пошуку можливих шляхів подолання соціальних і політичних наслідків.
У березні 2018 року Експертна група оприлюднила звіт, де проаналізувала найкращі світові практики боротьби з неправдивою інформацією та запропонувала комплексні кроки для вирішення цієї проблеми.
У березні 2018 року Експертна група оприлюднила звіт, де проаналізувала найкращі світові практики боротьби з неправдивою інформацією та запропонувала комплексні кроки для вирішення цієї проблеми.
Визначення проблеми і сфера застосування звіту
Аналіз, презентований у звіті, охоплює поняття дезінформації як явища, яке входить далеко за рамки «підроблених новин». Дезінформація, як визначає звіт, включає всі форми неправдивої, неточної і такої, що вводить в оману інформації; розроблена спонукати до умисного спричинення суспільної шкоди або з метою отримання неправомірного прибутку.
Експерти не включили в аналіз питання, пов’язані зі створенням і поширенням онлайн незаконного контенту (розпалювання ненависті, підбурювання до насильства), що підлягають юридичному регулюванню у рамках ЄС чи національних законів. Окрім того, дослідження не охоплює інші форми умисних, але не оманливих спотворень фактів на кшталт сатири або пародії.
Варто зазначити, що у звіті цілеспрямовано не використовується термін «фейкова новина». На думку експертів, цей термін не є достатньо адекватним аби охопити всю проблему дезінформації. У даному випадку мова йде про не лише неправдиві новини, але й про сфабриковану інформацію, змішану з фактами і дії, що виходять далеко за рамки чогось подібного до новини. Розглядається також створення фальшивих екаунтів з метою астротурфінгу (технологія створення штучної громадської думки шляхом розміщення численних замовних публікацій, оформлених як абсолютно незалежні думки приватних осіб), створення маніпулятивних відео, організований тролінг, візуальні меми та інше. Проблема поширення дезінформації включає також цілий масив цифрової поведінки: публікації, коментарі, поширення публікацій, твітинг і ретвітинг.
Що вже зроблено для протидії фейкам в Інтернеті?
Експерти зазначають, що дезінформація є багатогранною і динамічною проблемою без єдиного причинного кореня і, відповідно, без єдиного вирішення.
Є три основні категорії позитивної практики боротьби з поширенням неправдивої інформації:
- Прозорість;
- Зміцнення довіри;
- Медіа- та інформаційна грамотність
Прозорість і практика підвищення підзвітності
Позитивні приклади включають ініціативи з впливу на системи пошуку і відображення інформації з метою зміни алгоритмів ранжирування для надання пріоритету достовірному контенту; ініціативи з виявлення і документування джерел дезінформації та фінансування незалежних фактчекінгових організацій, які займаються підвищенням медіа грамотності.
Одні ініціативи спрямовані на боротьбу з розповсюдженням неправдивої інформації через онлайн взаємодії (репости, коментарі, лайки), інші працюють над виявленням фейкових новин, що розповсюджуються через рекламний контент.
Інтернет-платформи докладають зусиль аби надати реакцію у відповідь на поширення дезінформації. Основні з них:
- По-перше, виявлення і блокування екаунтів, з яких поширюють неправдивий контент
- По-друге, використання алгоритму ранжирування та введення рекомендацій альтернативного контенту для поліпшення «знаходження» достовірного вмісту
- По-третє, спроби демонетизувати комерційне поширення брехливої інформації
- По-четверте, співпраця з незалежними ресурсами і фактчекінговими організаціями
Різні інтернет-платформи застосовують різні ініціативи для боротьби з дезінформацією.
Наприклад, Twitter оновлює свої правила стосовно політичної реклами. Соціальна мережа робить правила відбору політичних рекламодавців більш жорсткими, вимагаючи маркувати матеріали як рекламні і запроваджує більш суттєві штрафи за порушення цієї політики для рекламодавців.
Google створив можливість додавання міток перевіреного контенту. Функція перевірки фактів, вперше презентована в Новинах Google у Великобританії і США в жовтні 2016, відтепер показуватиметься у вигляді інформаційного поля в загальних результатах пошуку. У маленьких віконцях відображаються відомості щодо претензій, поданих стосовно конкретної сторінки або сайта; хто подав скаргу і результати перевірки фактів стосовно кожної претензії. Перевірка фактів здійснюється не безпосередньо компанією Google, а довіреними третіми компаніями та фактчекінговими організаціями. Відмітка «Факти» не відображатиметься для кожного результату пошуку і тільки джерела, визначені як достатньо авторитетні, будуть включені до програми.
Facebook визнав непродуктивним використання відміток «Сумнівнивний» для виявлення неправдивих новин. Натомість компанія використовуватиме «пов’язані статті» для надання користувачам альтернативної інформації по кожному матеріалу.
Спираючись на результати перевірки фактів, онлайн-платформи почали боротьбу з дезінформацією шляхом знищення бізнес-моделі її виробництва і розповсюдження. Рекламні мережі під управлінням самих платформ або третіх компаній відіграють важливу роль у стратегії «follow-the-money», котра включає три компоненти:
- Рекламні мережі не розміщують рекламу на сайтах, ідентифікованих як постачальники неправдивої інформації. Це прямо зменшує прибутки таких сайтів
- Рекламні компанії не приймають оголошення з сайтів, що поширюють фейки та чітко маркують політичні оголошення як «рекламу» для забезпечення прозорості.
- Рекламні мережі не ділять прибутки з сайтами і партнерами доки ті не можуть підтвердити, що працюють за відповідними принципами.
Практика підвищення рівня довіри і зміна алгоритмів
До другої категорії належать різні типи дій, спрямованих на зміну алгоритмів для боротьби з фейками.
Інтернет-платформи експериментували з різноманітними ідеями (включно зі співпрацею з інтернет-виданнями та незалежними організаціями фактчекерів) і розробляли заходи для підвищення рівня довіри.
Наприклад, Facebook нещодавно оголосила про розробку нових рейтингів довіри, що ґрунтуються на опитуванні споживачів. Google, Twitter, Facebook і Bing співпрацюють з «The Trust Project» («The Trust Project» – міжнародне об’єднання топових новинних видань, скооперованих задля розвитку стандартів прозорості), що дозволить оцінити якість і достовірність інформації. Партнерами проекту є такі авторитетні видання, як The Economist і The Washington Post. «Індикатори довіри» Проекту було розроблено на основі інтерв’ю з реальними людьми, які розповіли, що вони цінують у новинах і за яких умов довіряють їм. «Індикатори довіри» – стандартизоване розкриття інформації про статтю, її автора, посилання на джерела, дотримання балансу думок і т.і., аби громадськість могла легко ідентифікувати гідні довіри новини.
Недавно компания Google предприняла шаги для улучшения и усовершенствования их алгоритмов с целью предоставления более точной информации своим пользователям. Google сотрудничает с лицами, осуществляющими оценку качества предоставления информации. Такие специалисты оценивают, насколько хорошо сайт предоставляет пользователям, которые его посещают, необходимую для них информацию. Такие оценки помогают системе, которая управляет алгоритмом поиска информации через Google.
Нещодавно компанія Google вжила заходів для поліпшення і удосконалення пошукових алгоритмів, маючи на меті надання більш точної інформації своїм користувачам. Google співпрацює з особами, які здійснюють оцінку якості надавання інформації. Такі спеціалісти оцінюють, наскільки добре сайт дає своїм користувачам необхідну їм інформацію. Ці оцінки допомагають системі управління алгоритмом пошуку інформації через Google.
Медіа та інформаційна грамотність
Третя категорія включає практику підвищення інформаційної грамотності, оскільки освіта є ще одним способом формування резистентності серед громадян, кінцевих споживачів і виборців.
Основною метою є зменшення привабливості брехливої інформації. Такі дії спрямовані на заохочення критичного мислення стосовно пропаганди та рекламних матеріалів. І хоч онлайн платформи не належать до головних ініціаторів програм медіа-грамотності, вони відіграють певну роль у цій царині.
Автор: Ганна Рожкова, для Stopfake.org
