Білоруська влада усвідомила, що офіційні контакти з Польщею розморозити поки що не вдається і сконцентрувалася на простих поляках. Для впливу на них було створено польськомовні ресурси, які транслюють пропагандистські наративи офіційного Мінська. Основний посил: люди в Польщі хороші, а от з політиками країні не пощастило. 

«99% поляків розуміють і, переконаний, підтримують політику Білорусі», — впевнено говорив Лукашенко у вересні цього року, принагідно заявивши, що не збирається воювати з Польщею. Із яких опитувань взялися ці цифри, суспільству не повідомили. Згідно з опитуванням Центру діалогу ім. Юліуша Мерошевського, 88% поляків ставляться до Лукашенка негативно. І лише 3% його підтримують. Зрозуміло, що ці дані у білоруській пропаганді не згадуються, щоб не руйнувати міф про велику любов поляків до Лукашенка. Згідно з цим міфом, вибудовувати нормальні відносини між країнами заважають польські політики, які не враховують інтереси народу, а натомість танцюють під дудку НАТО та США. До 2023 це був режим Дуди-Моравецького, тепер це режим Дуди-Туска. Зміна уряду в Польщі ніяк не вплинула на офіційні білорусько-польські відносини, Варшава керівництво у Мінську не визнає, підтримує демократичні сили Білорусі й запроваджує санкції через міграційну кризу та арешт журналіста і представника польської меншини Анджея Почобута. На тлі відсутності офіційних політичних контактів Білорусь всю увагу переключила на простих поляків.    

Для них пропаганда прагне створити образ доброзичливої ​​Білорусі: приїжджайте, мандруйте, розповідайте друзям. Щоб спростити поїздки, для громадян Польщі з 1 липня 2022 року запровадили безвізовий в’їзд. Спрощеною системою перетину кордону скористалися майже 100 тисяч польських громадян. Розповідаючи про безвіз, пропаганда протиставляє «миролюбний» Мінськ «агресивній» Варшаві — мовляв, подивіться, ваша влада будує паркан на кордоні, закриває пункти пропуску, а ми готові вас приймати без обмежень і в будь-якій кількості. На білоруському телебаченні, яке сьогодні є головним рупором пропаганди, постійно з’являються репортажі з кордону, де поляки розповідають, як вони подорожували Білоруссю, хвалять білоруську владу за можливість не платити за візи і за те, що в країні спокійно, чисто, безпечно, а головне — не так страшно, як про це кажуть у польських ЗМІ. До речі, не рекомендують громадянам відвідувати Білорусь саме з причин безпеки, бо кожен польський турист — це потенційний заручник білоруського режиму.   

Зрозуміло, що доносити «правду» про Білорусь до поляків російською мовою складно, на відміну від тих самих литовців і латишів, які російською розуміють, тому в останні кілька років у білоруській пропаганді активно розвивається польськомовний напрямок, навіть державне інформаційне агентство БелТА створило польськомовну версію. Головним транслятором «правди для поляків» стала Белтелерадіокомпанія – там на міжнародному радіо «Беларусь» з’явилася ціла польськомовна програма. Її автор — Даніель Мікусек, людина, яка в Польщі називала себе підприємцем, а після приїзду до Білорусі стала політологом. Пізніше до нього долучився колишній польський суддя Томаш Шмідт. Він втік із Польщі та попросив політичного притулку в Білорусі. У своєму радіошоу Мікусек та Шмідт обговорюють актуальні події у Польщі, коментують заяви політиків, критикують підтримку України. У середньому ці програми збирають по кілька тисяч переглядів, а коментатори, які пишуть із Польщі, не завжди лояльні до ведучих і часто навіть демонструють їм свою зневагу, називають зрадниками та слугами Лукашенка.  

Важливу роль у пропаганді відіграє провладна Спілка поляків у Білорусі. У країні проживає приблизно 300 тисяч поляків, це друга після росіян національна меншість. До 2005 року існувала єдина Спілка поляків, але потім влада не погодилася з кандидатурою обраного голови, поставила свою людину, стався розкол і, як результат, у Білорусі з’явилося два Спілки поляків — провладна і незалежна. Не варто й говорити, що перша ніколи не мала проблем з білоруською владою, всі її ініціативи підтримувалися, питання вирішувалися. Незалежна Спілка поляків такої масштабної підтримки не мала, але все ж таки з її існуванням влада мирилася аж до 2020 року. Після масових протестів, в організації яких звинуватили Польщу, ця Спілка поляків потрапила під репресії: її діяльність обмежили, співробітників вижили за кордон, керівництво заарештували. Віцеголова Спілки Анджей Почобут отримав 8 років колонії і досі перебуває за ґратами. Зрозуміло, що переслідування польської меншини, закриття польських шкіл, знесення польських меморіалів зовсім не ті теми, якими можна завоювати любов простих людей у ​​сусідній країні. І тут владі дуже стала у нагоді провладна Спілка поляків. ЇЇ голову Олександра Сонгіна навіть було призначено депутатом білоруського парламенту, щоб продемонструвати важливість польського питання у білоруській внутрішній політиці. Він є частим гостем у згаданій польській програмі Білоруського радіо, де розповідає, як полякам добре живеться у Білорусі, як вони підтримують місцеву владу та мріють товаришувати з Польщею.

Щоб поширити вплив на менш політизований клас польського суспільства, білоруська пропаганда намагається активно використовувати відомих людей. Охочих поки небагато, проте в Білорусь вдалося заманити актора Ярослава Якимовича, відомого за фільмом «Молоді вовки». Він викладав в інтернеті низку компліментарних відео про цю поїздку, де намагався зруйнувати негативне уявлення про режим Лукашенка. Скільки ця поїздка коштувала білоруській владі, не повідомлялося. А ось репутація актора помітно постраждала, з огляду на коментарі під його дописами.

Попри всі зусилля, які витрачає білоруська пропаганда на створення привабливого образу білоруського режиму в очах середньостатистичного поляка, на нинішньому етапі успішною цю роботу назвати складно. Поляки не сприймають Лукашенка як дружнього політика, кількість охочих скористатися безвізом до Білорусі знижується з кожним місяцем, провладна Спілка поляків не має жодного впливу в Польщі, на відміну від незалежної Спілки поляків. Крім того, громадяни Польщі, які перейшли на бік режиму Лукашенка, співвітчизниками сприймаються швидше як фрики і викликають осуд.