Російська пропаганда проти країн Балтії є однією з найпотужніших в Європі та становить загрозу не лише для них, але й для стабільності регіону, цілісності Європейського Союзу та збройних союзницьких можливостей НАТО. Тож не дивно, що Литва, Латвія та Естонія захищають себе настільки, наскільки можуть, також забороняючи прокремлівські ЗМІ. У всій цій ситуації дивним, однак, є те, що Агітпроп у своїй діяльності може розраховувати на нетипових союзників – німецькі ЗМІ та організацію, яка бореться за … свободу преси.
На початку липня російські телеканали RT (раніше Russia Today) зникли з кабельних мереж у Литві. Дещо раніше ця відома теплиця-розсадник кремлівської пропаганди була також заборонена в Латвії. Не перестає дивувати лишень те, що ці рішення критикують деякі західні ЗМІ, а також журналістські організації.
Після відповідного рішення, прийнятого Литовською комісією з питань радіо і телебачення (LRTK – ЛКРТБ) литовці усунули RT зі своїх кабельних телеканалів. «Ми призупиняємо трансляцію цих програм не через порушення, а тому, що до переліку людей, які потрапляють під санкції, внесено особу, пов’язану з програмами цих телеканалів», – пояснив голова ЛКРТБ Мантас Мартішюс, якого цитує портал Euracitv.
Цією «особою, яка потрапила під санкції», є Дмитро Кисельов, керівник російської державної компанії «Россия Сегодня», до складу якої входять, серед інших, телеканал RT, інформаційне агентство РИА Новости та інтернет-портал Sputnik. Кисельов потрапив до списку осіб, охоплених санкціями ЄС за проросійську пропаганду, в дусі якої він та підконтрольні йому засоби масової інформації висвічували та коментували російську анексію Криму у 2014 році. З цієї ж причини було заборонено трансляцію програм RT у Литві. Водночас місцева влада звернулася до інших країн ЄС з проханням також заблокувати російську пропаганду, яку веде концерн «Россия Сегодня». Одночасно, у січні цього року, Естонія заборонила діяльність кремлівської інформагенції Sputnik.
Про те, що заклик до солідарності може бути «голосом волаючого в пустелі», може підтвердити «доповідь», опублікована у німецькому щоденнику Zeit. У тексті під назвою «Блокування з обмеженою ефективністю» ми можемо прочитати, що «ця виправдана санкціями ЄС заборона не має практичних наслідків і ґрунтується на помилкових припущеннях».
Що важливо – німецький щоденник підкреслює, що «на відміну від Латвії, у Берліні співробітники RT та Sputnik користуються свободою дії: вони мають право ставити питання на пресконференціях, проводити прямі трансляції, вести репортажі безпосередньо з партійних заходів, а також бути членами центральної німецької асоціації іноземних журналістів: з 420 членів Асоціації іноземної преси (VAP) у Берліні 19 є працівниками RT чи Sputnik».
Як вказує цитований згаданою газетою керівник асоціації Георгій Паппас – той факт, що співробітники цих ЗМІ не діють настільки самостійно, як журналісти ЗМІ з інших держав, для VAP не має значення: «Керівництво VAP не покликане для того, щоб оцінювати ці ЗМІ». На його думку, «з цим не потрібно нічого робити, адже свобода преси є найважливішою».
Завдяки статті у Zeit ми можемо пересвідчитись, що представники німецького відділення організації «Репортери без кордонів» також виступають проти боротьби з RT та іншими кремлівськими ЗМІ. Ця міжнародна журналістська організація засудила блокування кремлівської RT, а її керуючий директор Крістіан Міхр, якого цитує видання, навіть говорить про «зловживання санкціями ЄС з боку урядів країн Балтії». «Блокування доступу до певних засобів масової інформації або обмеження їх роботи не є ні метою, ні змістом санкцій проти громадян Російської Федерації», – вважає Міхр. На його думку, «санкції не є відповідним засобом протидії тому фактові, що російські ЗМІ в країнах Балтії іноді використовують агресивну дезінформацію».
Цю специфічно сприйняту російськими ЗМІ «свободу преси» було помітно у країнах Балтії багато разів. Щоб пересвідчитись у цьому, достатньо звернутися до Інформаційного Вісника Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету. З нього ми також можемо дізнатися про те, що виникає з рапорту латвійського Бюро із захисту Конституції:
«Російська пропаганда у Латвії покликана підірвати довіру населення до держави та розпалити потенційні конфлікти, використовуючи етнічні й мовні відмінності та різні підходи до історії (…) У звіті пояснюється, що цілі російської пропаганди відповідають цілям зовнішньої політики Росії, яка передбачає посилення геополітичного впливу в регіоні, ослаблення ЄС та НАТО та послаблення позицій країн Балтії в обох цих організаціях». Наприклад, «у 2017 році однією з головних тем було розміщення сил НАТО в регіоні – Кремль намагався переконати балтійське суспільство, що це створює загрозу для цивільного населення країн Балтії», – читаємо у Віснику. Подібних випадків з інших країн регіону – десятки.
Як бачимо!, обачно зрозуміла «свобода слова» є найважливішою для «колег-журналістів» із Zeit, німецької Асоціації іноземної преси та місцевого відділку організації «Репортери без кордонів» і проявляється у висловах солідарності з кремлівськими пропагандистами.
Войцєх Муха / „Zeit” / Euractiv.pl / studium.uw / edu.pl
