Джерело: EU vs Disinfo
3 жовтня Німеччина відсвяткувала 30-ту річницю возз’єднання – ключової події в історії Європи. Кремль надіслав вітального листа лідерам Німеччини, але підконтрольні російському уряду ЗМІ не поділяють цих теплих почуттів. Як заявив Дмитро Кисельов, котрий перебуває під санкціями ЄС, Західна Німеччина приєднала Східну як колонію. Через «історичну помилку» і «зраду народу НДР» побивався інший відомий телеперсонаж прокремлівських ЗМІ Володимир Соловйов, який потім з жорсткими нападками накинувся на колишніх керівників СРСР за «принизливе, мерзенне і бридке» виведення радянських військ з Німеччини.
Помітне почуття гіркоти і неприйняття подій минулого – ключовий елемент прокремлівських міфів. Він формує відображення як історичних, так і поточних подій у лояльних Кремлю ЗМІ: Західний світ нібито завжди поводився вороже, віроломно і русофобськи; а прагнення народів до політичних свобод і демократичних змін – насправді зловісна змова.
На цьому тижні прокремлівські ЗМІ також висвітлювали протести в Білорусі як скоординовану атаку глобалістів на Росію. А раптом це все Україна намагається запустити маховик переворотів в Білорусі і Росії за вказівками RAND ? Та ні, це напевно Польща, яка не відмовилася від «імперських» амбіцій, будує трамплін для протестів на кордонах Росії, при цьому відмовляючись визнавати «звільнення» Червоною армією в 1939 році.
А тут ще й об’єднана Німеччина, яка нібито яка має намір стримувати Росію і відмовляє російському консулу в доступі до Олексія Навального. Навальний, котрий піариться на своєму отруєнні, від якого сам мало не загинув … Список історичних і поточних причин для смутку нескінченний, і прокремлівські ЗМІ доповнюють його щотижня.
Зв’язок із Киргизстаном
На цьому тижні народ Киргизстану вийшов на вулиці і увірвався до будівлі парламенту, вимагаючи скасувати результати нещодавніх парламентських виборів як сфальсифіковані. Підконтрольне білоруському уряду телебачення ухопилося за цю можливість і оголосило, що протести і в Бішкеку, і в Мінську «зрежисовані» за методичками кольорових революцій. Держтелебачення Білорусі не збентежив той факт, що ці твердження нічим не підкріплені.
Білоруській аудиторії показали грубо зняте відео, взяте звідкись із глибин Інтернету, на якому нібито зафільмована зустріч між головою опозиційної партії Киргизстану і дипломатом із ЄС. Зняте потайки відео не супроводжується звуком, але анонімні користувачі мережі люб’язно надали субтитри, які «зривають покрови» з намірів ЄС фінансувати протести в Киргизстані!
Це відео містить такі ж неспростовні «докази», як і опублікований раніше білоруською владою аудіозапис розмови «Майка та Ніка» – нібито офіцерів польських і німецьких спецслужб, які обговорюють подробиці отруєння Навального.
Починається другий місяць протестів у Білорусі, а маніпулятори із підконтрольних білоруському уряду ЗМІ стають все більш запеклими. І все більш винахідливими.
Нагірний Карабах
Ескалація насильства в Нагірному Карабасі дала прокремлівським ЗМІ чергову можливість вихлюпнути порцію злості, засновану на історичних і сучасних протиріччях. На цьому тижні вони заявили, що відновлення боїв у регіоні – це «таємна операція Заходу», так само як в Угорщині у 1956 році (коли насправді в країну вторглися саме радянські війська). Якщо вірити «Супутнику», навіть свою незалежність Вірменія і Азербайджан отримали «випадково», тоді як історично вони нібито все ще є частиною Росії.
Свою порцію звинувачень отримала і вічна мішень прокремлівської дезінформації Україна: Київ буде поставляти Азербайджану зброю під виглядом гуманітарної допомоги, а також відрядить до Нагірного Карабаху навчених на Донбасі праворадикалів – ось про що нам без будь-яких доказів повідомили джерела дезінформації. Також пролунали припущення про те, що бої в Нагірному Карабасі значно підвищують ймовірність відновлення сутичок на Донбасі, оскільки «американські господарі» змушують Київ йти у наступ.
Неприязнь до України – це хліб для прокремлівських ЗМІ, через що по всьому світу постійно з’являються «українські радикали»: у США, в Гонконзі, в Білорусі, а тепер і в Нагірному Карабасі.
Незручні запитання журналістів
Вільні і незалежні засоби масової інформації, які ведуть боротьбу з привидами минулого і міфами сьогодення, – серйозне джерело занепокоєння для прокремлівських медіа. Спеціалізовані на дезінформації ЗМІ недавно перейшли у наступ, спотворивши повідомлення «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» щодо російського активіста Володимира Кара-Мурзи і атакувавши Твіттер за правдиву інформацію про облікові записи, що належать пов’язаним із російською владою ЗМІ.
Але що робити, якщо дезінформації недостатньо, аби прикрити виявлені чесними журналістами виразки?
Цей тиждень чотирнадцять років тому був затьмарений вбивством журналістки Нової газети Ганни Політковської – вона була застрелена у ліфті власного будинку в Москві. Організаторів убивства так і не знайшли.
Джерело: EU vs Disinfo