Джерело: EU vs Disinfo
Біологія може виявитися вкрай корисною для поліпшення нашого розуміння дезінформації. Якщо вже на те пішло, обман – це важливий елемент життя. Виживання великої кількості різних форм життя залежить від їх здатності вводити інших в оману. Раніше ми вже писали про «меми», дезінформацію, що еволюціонує на кшталт генів, і «еволюційну втечу», пояснюючи причини постійної появи та поширення неймовірно безглуздих неправдивих наративів.
Доктор філософії Бартон Уейлі, колишній експерт з обману в військово-політичній сфері, створив добре знану типологію сприйняття. В основі цієї типології лежить припущення про те, що можливості для обману створюються за рахунок помилок людського розуму при обробці фізичних явищ. І хоча його концепція спирається на досліди в фізичному світі, а не в кіберпросторі, таке уявлення однаково вкрай актуальне, оскільки роз’яснює, наприклад, що імітація – це не просто копіювання, а копіювання з наміром ввести в оману когось іншого.
Джерело: книга «До питання про загальну теорію обману», Б. Уейлі (1982)
Існують шість різних обманних прийомів, мета яких – або приховати реальне, або показати неправдиве.
1. Маскування приховуєреальне, роблячи його невидимим.
Нещодавно ми бачили, як Лукашенко відволікав увагу від протестів, заявляючи, що біля кордонів Білорусі перебувають західні армії. Жодних доказів надано не було.
Інший приклад маскування – повідомлення про те, що «ексканцлер Німеччини <Герхард Шрьодер> називає возз’єднання Криму з Росією законним», в якому не згадуються його посади голови російської державної нафтової компанії «Роснефть» і контрольованого російською державою ПАТ «Газпром».
2. Перепакування приховує реальне, роблячи його не впізнаваним.
Успішні кампанії часто «прикривають обман більш масштабної істиною», – пояснює дослідник дезінформації Томас Рід. Восени ми вже розповідали про те, як прокремлівські ЗМІ, бажаючи підірвати довіру до західних вакцин проти Covid, використовували частину правди (оксфордська вакцина розроблена з використанням вірусного вектору шимпанзе) і перейменували її в «мавпячу вакцину».
3. Засліплення приховує реальне, збиваючи з пантелику.
Ми спостерігаємо постійний потік дезінформації з альтернативними (часом химерними або схожими на маячню) поясненнями отруєння Олексія Навального і Сергія Скрипаля. Хоча в обох випадках є достатньо доказів причетності Росії, мета прокремлівських ЗМІ, схоже, полягає не в тому, щоб серйозно спростувати ці докази, а в тому, щоб засліпити публіку безліччю неймовірних фейкових історій.
4. Імітація показує неправдиве, підробляючи його під реальне.
У базі даних EUvsDisinfo із дезінформації є безліч подібних прикладів. Так, наприклад, існують імітаційні ЗМІ. Візьмемо, наприклад, «Спутник». Сам по собі цей ЗМІ намагається імітувати національну мовленнєву компанію, видаючи себе за видання рівня BBC або France 24, хоча це явно не відповідає дійсності Видання «Спутник» – або, іншими словами, інформаційне агентство «Россия сегодня» – фінансується державою, має обмежену редакційну незалежність, не є неупередженим і маніпулює інформацією для досягнення політичних та економічних цілей Кремля.
5. Вигадка показує неправдиве, відображаючи іншу реальність.
Під час кризи Covid-19 ми спостерігали безліч альтернативних реальностей. Щоб викликати емоційний відгук, історії потрібен поганий хлопець. В абсолютно різних дезінформаційних наративах COVID-19 зображувався як привід для захоплення влади над світом глобальною олігархією. Більш того, поганому хлопцю потрібно мати впізнаване обличчя. Тому найчастіше глобальну олігархію представляють дві людини: Білл Гейтс і Джордж Сорос. Інший приклад – постійно повторюваний прокремлівський дезінформаційний наратив, що зображає українську революцію 2013-14 років як державний переворот, а також заяви про те, що в українській політиці домінують нацистські угруповання та ідеологія.
6. Введення в оману показує неправдиве, відволікаючи увагу.
Марія Борзунова, незалежна російська журналістка, пояснила, як це працює:
«В цілому «fake news», як і пропаганда, служать для того, щоб відволікти аудиторію від реальних проблем, що існують в країні, – наприклад, показати, що за кордоном все набагато гірше. Ми бачили, скажімо, як під час літніх мітингів [у Москві, 2019 р.], коли поліція діяла дуже жорстко з протестувальниками, на всіх федеральних каналах показували, як розганяють акції в Європі або в Америці та яке покарання там передбачено».
Джерело: EU vs Disinfo
