Згідно з доповіддю “Інформаційна війна та історична пропаганда”, опублікованим Центром польсько-російського діалогу та порозуміння, тема міжнародних відносин для 77% поляків є предметом розмов у колі друзів чи з родиною. Відносини між Польщею та Росією оцінюються досить критично: 42% респондентів вважають їх ворожими або неприязними, 35% – нейтральними, а лише 11% – дружніми. Опитувані в основному вважають, що відповідальність за цей стан польсько-російських відносин несуть обидві сторони (46%), або Росія (41%).
Дещо інша картина випливає з аналізу відповідей наймолодшої групи респондентів (18-24 роки): лише 26% опитуваної молоді негативно оцінюють нинішні польсько-російські відносини, а аж 72% з них вважають, що відповідальність за погані відносини з обох боків однакова. Ці дані свідчать про значне незнання історії та ситуації серед молоді і можуть викликати занепокоєння.
Основною причиною напруженості між Польщею та Росією є історичні питання – саме так вважають 74% поляків. Іншими важливими причинами є існуючі економічні інтереси (37% відповідей) та поточні політичні питання (26%), найважливішими з яких є повернення уламків літака після Смоленської катастрофи та газопровід Північний потік 2.
Все більше поляків знайомі з основними тезами російського пропагандистського наративу на тему історії. Найбільш відомі пропагандистські інформпотоки – це справа звинувачення Польщі у спричиненні до початку Другої світової війни та злочинах під час неї, заперечення Росією злочинного Катинського розстрілу чи невмотивовані закиди знищування пам’ятників воїнам Червоної Армії у Польщі. Більшість цих тез поляки відкидають і вважають недостовірними. Лише 4% польських опитуваних погоджуються з російською тезою про польського посла в Німеччині, який буцімто сказав Гітлеру, що поляки готові встановити йому пам’ятник, якщо він вирішить «проблему надмірної кількості євреїв» (що має бути доказом відповідальності поляків за Голокост). З іншого боку, інформація про те, що Польша «витирає з пам’яті» визвольну місію Червоної армії у Польщі вважається відносно найбільш достовірною. Серед 73% поляків, які зіткнулися з російськими закидами про фальсифікування Польщею історії і винищування на території Польщі пам’ятників червоноармійцям, вірить цим закидам кожна п’ятя особа. Слід додати, що в російських ЗМІ, які популярні не лише в Росії, але і в пострадянських країнах, ця розповідь набуває набагато гострішої форми – у ній йдеться вже про «знищення» могил червоноармійців, а не тільки пам’ятників на їх честь
Опитування також показує – переважна більшість поляків очікує, що Польща буде активно реагувати на дії Росії. Ці заходи повинні складатися з представлення власної точки зору поляків і Польської держави, протестів проти відвертих фейків та оприлюднення маніпуляцій Кремлем на міжнародній арені. А перш за все – вони повинні бути координовані з Литвою та Україною. На думку опитуваних, така координація не лише підвищить ефективність, але й протидіятиме спробам Кремля спровокувати конфлікти між цими країнами.
Діаграма 23. Відношення до координації діяльності з Литвою та Україною.
Російська влада регулярно звинувачує Литву та Україну у «виправдовуванні співпраці з Гітлером», відсутності вдячності Червоній армії за «звільнення цих країн» та «знищуванні» радянських пам’ятників. Чи повинна Польща у зв’язку з цим координувати свою реакцію на дії Росії з владами Литви та України?
Так, оскільки, діючи разом, ми збільшуємо нашу здатність ефективно реагувати на агресивну політику Кремля – 42%
Так, оскільки Кремль має на меті викликання протирічь між Польщею і Україною та між Польщею і Литвою – 30%
Так, адже українці та литовці, як і поляки, стали жертвою радянського тоталітаризму – 29%
Так – інша причина – 2%
Ні, тому що Польща повинна діяти самостійно – 21%
Ні, тому що у нас є власні історичні суперечки з цими народами – 9%
Ні – інша причина – 3%
Важко відповісти – 9%
Діаграма рапорту з опитування CPRPID “Інформаційна війна та історична пропаганда”. Дані не сумуються у 100%, запитання з кількома можливими відповідями.
Опитування громадської думки було проведено 14-21 квітня 2020 року на репрезентативній вибірці з 1005 осіб. Увесь звіт про опитування доступний на вебсайті Центру польсько-російського діалогу та порозуміння (www.cprdip.pl).
Дорота Зєліньська
Fot. pixabay.com
