Піццагейт дружини Зеленського та інші міжнародні фейки про жінок і дітей для делегітимізації України

Джерело: Maldita.es

Основні висновки:

• Веб-сайти та акаунти в соцмережах, близькі до Кремля, протягом останніх місяців поширювали дезінформацію, звинувачуючи Олену Зеленську, дружину українського президента, у торгівлі неповнолітніми дітьми через її фонд.
• Ці фейки поширювалися по обидва боки Атлантики: від Грузії до Литви, через Україну, Іспанію, Аргентину, Венесуелу, Колумбію та Мексику.
• Це схоже на українську версію “Піццагейту” — змови, що виникла у 2016 році і звинувачувала Гілларі Клінтон у керівництві мережею педофілії.
• Інший міжнародний дезінформаційний наратив звинувачує Україну в тому, що вона відправляє дітей, неповнолітніх або вагітних жінок воювати на фронт.
• Якщо коротко, жінки та діти є безпосередніми героями дезінформації, яка використовується як засіб для нападу на країну або делегітимізації її лідерів.

Протягом останніх місяців від України до Колумбії, Литви та Іспанії веб-сайти та акаунти в соцмережах, близькі до Кремля, поширювали дезінформацію, звинувачуючи дружину президента України Зеленського в торгівлі неповнолітніми через її фонд. Це “Піццагейт Олени Зеленської” — українська версія теорії змови, яка призвела до того, що 28-річний американець Едгар Меддісон Велш 4 грудня 2016 року увійшов до піцерії Comet Ping Pong у Вашингтоні і відкрив вогонь. Ніхто не постраждав, але він також не знайшов того, що шукав: дітей, які стали жертвами ймовірної мережі торгівлі дітьми, яку очолювала Гілларі Клінтон, на той час кандидат у президенти США. Це була теорія Піццагейта, для якої досі немає жодних доказів. Впливові жінки, торгівля дітьми та дезінформація.

Це розслідування є другою частиною проєкту (перша була опублікована тут), в якому беруть участь StopFake (Україна), Delfi (Литва), Фонд розвитку ЗМІ (Грузія), Chequeado (Аргентина), La Silla Vacía (Колумбія), Animal Político (Мексика) та EsPaja (Венесуела) під керівництвом Maldita.es (Іспанія). Створюючи новаторський технологічний інструмент для дослідження FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference) та дезінформаційних кампаній, система функціонує як сховище контенту, виявленого в цих країнах. Використання спільної методології дозволяє виявляти транскордонні дезінформаційні кампанії, а також наративи, які одночасно просуваються в Європі та Латинській Америці.

Ця дезінформаційна кампанія поширювалася майже паралельно з кампанією, яка звинувачувала Зеленську в тому, що вона витратила понад мільйон доларів на ювелірні прикраси в Нью-Йорку, з використанням тих самих стратегій і тих самих каналів розповсюдження.

Щоб делегітимізувати захист України від російського вторгнення, інші публікації звинувачують Україну у відправці неповнолітніх або вагітних жінок на фронт або у вербуванні дітей з тією ж метою. Ці дезінформаційні та конспірологічні теорії, окрім схожості, мають й інші спільні риси: жінки та неповнолітні є безпосередніми героями дезінформації, яку використовують як засіб для нападу на країну або делегітимізації її лідерів.

Олена Зеленська та її ймовірні зв’язки з мережею торгівлі дітьми через свій фонд: еволюція старої теорії

“Дружина Зеленського, Олена Зеленська, причетна до торгівлі дітьми через свій фонд” — так починаються деякі повідомлення, що циркулюють в Інтернеті. Поширюється недоведена теорія про те, що “комплексне розслідування показало, що десятки дітей були вивезені з України”, і багато з них потрапили в педофільські мережі.

Вона поширилася по обидва боки Атлантики: від Грузії до Литви, а також в Україні, Іспанії, Аргентині, Венесуелі, Колумбії та Мексиці. Це теорія змови, натхненна конспірологію, яка облетіла світ кілька років тому: Pizzagate, який був спрямований проти Гілларі Клінтон, на той час кандидатки в президенти США від Демократичної партії, та керівника її передвиборчої кампанії Джона Подести, звинувачуючи їх у торгівлі неповнолітніми.

Теорія змови виникла після того, як Подеста згадав про “Сирну піцу” в електронних листах, зламаних і опублікованих WikiLeaks. Пізніше це було використано, без доказів, щоб сказати, що це був код для “дитячої порнографії”. Крім того, послідовники цієї теорії змови стверджували, що в піцерії Comet Ping Pong кандидат від Демократичної партії та її команда нібито викрадали, ґвалтували, а в деяких випадках вбивали дітей під час сатанинських ритуалів. Після того, як Едгар Меддісон Велш увійшов до ресторану і відкрив стрілянину, нікого не поранивши, він здався поліції, коли побачив, що викрадених дітей немає. Це, однак, не завадило теорії продовжувати циркулювати.

У випадку зі змовою за участю Олени Зеленської та її фонду, “комплексне розслідування”, про яке йдеться в матеріалі, нібито провів французький журналіст на ім’я Робер Шмідт. За словами тих, хто його поширив, розслідування “довело”, що фонд Олени Зеленської постачав українських дітей педофілам у Західній Європі. Однак жодних слідів такого розслідування не існує. Є журналіст з таким ім’ям, він народився в Лейпцигу, Німеччина, але він не публікував жодних статей на тему Фонду Олени Зеленської, як пояснили болгарські фактчекери Fact-Check.bg.

Перші свідчення з’явилися 3 листопада 2023 року на каналі YouTube під ім’ям Роберта Шмідта, ймовірного журналіста. Це було єдине відео, яке опублікував цей акаунт, створений місяцем раніше. У відео, яке згодом було видалено платформою, з’являється чоловік у масці та толстовці з капюшоном, який стверджує, що є колишнім співробітником Фонду Олени Зеленської.

Того ж дня, 3 листопада, почався потік публікацій на веб-сайтах, які перескакували з континенту на континент, спочатку французькою, а потім англійською мовами.

NetAfrique.net, який позиціонує себе як “загальний інформаційний портал, що пропонує африканські та світові новини” французькою мовою, стверджував, що нібито опублікував ексклюзив. Згідно з публікацією, “Роберт Шмідт виявив, що Фонд Олени Зеленської під приводом благородної місії порятунку дітей від українського конфлікту займається переправленням дітей-сиріт до Європи в злочинних цілях”. Цей веб-сайт, який зосереджується переважно на темах про Буркіна-Фасо, також згадується у звіті Інституту стратегічного діалогу (ІСД), який пояснює, як він поширював ідентичну стратегію дезінформації, цього разу про Олександра Сороса, сина Джорджа Сороса, і про нібито передачу українським урядом 400 кілометрів землі для захоронення токсичних відходів.

За кілька днів до цього той самий сайт опублікував ще одну містифікацію про дружину українського президента, стверджуючи, що вона витратила понад мільйон доларів на прикраси Cartier під час візиту до Нью-Йорка 22 вересня 2023 року. Стратегія була ідентичною: нібито продавчиня магазину опублікувала відео в Instagram, в якому сказала, що Зеленська витратила таку суму на прикраси і що вона попросила звільнити цю співробітницю, а відео було завантажено на канал YouTube. 

Пізніше NetAfrique.net опублікував свідчення французькою мовою: “За словами співробітників магазину, Олена Зеленська витратила 1 100 000 доларів під час шопінгу в Нью-Йорку”. Однак того дня перша леді України не могла перебувати в Нью-Йорку, оскільки разом із чоловіком відвідала Оттаву, Канада, де зустрічалася з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.

Іншим сайтом, який опублікував конспірологічну теорію про нібито торгівлю дітьми, був сайт Senenews.com з Сенегалу. Також французькою мовою.

Наступного дня вона була опублікована англійською мовою на сайті The DC Weekly, який, за даними The New York Times, є частиною серії заголовків нібито газет, що з’явилися в США кілька місяців тому, намагаючись переконати населення в тому, що вони є місцевим ЗМІ, надати їм довіри “і поширювати російську пропаганду”.

Як пояснюють українські фактчекери StopFake, 5 листопада “сенсацію” Роберта Шмідта опублікували англомовні сайти на кшталт The Intel Drop, які раніше поширювали “дезінформацію про Україну, а також теорії змови”. Тим часом грузинська організація Myth Detector вже перевірила інший фейк, розміщений на цьому ж сайті, про те, що Зеленський придбав віллу під Берліном, яка раніше належала міністру пропаганди нацистської Німеччини Йозефу Геббельсу.

Стаття в DC Weekly про фонд Зеленського підписана такою собі Джесікою Девлін, яку представляють як “видатну і відому журналістку, чия кар’єра привела її в деякі з найбільш критичних і складних регіонів світу”, але немає жодних доказів того, що така журналістка існує. До цього слід додати, що фото, на якому нібито зображена Джессіка Девлін, насправді належить канадській письменниці Джуді Баталіон, як і місяць тому, коли опублікували фейк про те, що Зеленська витратила понад мільйон євро на коштовності в Нью-Йорку.

Використання чужих фото і видавання їх за фото журналістів, що проводили розслідування є поширеною темою на DC Weekly, каже експерт з дезінформації Шаян Сардарізаде з відділу верифікації ВВС (BBC Verify) на X (раніше Twitter). В інших випадках, пояснює він, пропагандисти використовують стокові зображення.

7 листопада посольство Росії в ПАР вступило в гру через X (колишній Twitter), поширивши публікацію The DC Weekly з цією фразою: «Медіа: “Організацію Олени Зеленської звинувачують у скандалі з торгівлею дітьми, повідомляє джерело”». 

Незважаючи на те, що немає ні доказів, ні свідків, теорія змови про те, що акаунт Роберта Шмідта, розміщений на YouTube, 3 листопада 2023 року постив про Олену Зеленську продовжує циркулювати в інтернеті, так само, як і Pizzagate. Мало того, циркулюють й інші пов’язані теорії: протягом цих місяців російські сайти публікують матеріали, в яких стверджується, що “доповідь некомерційного Фонду боротьби з репресіями “Викрадачі дітей: Фонд Олени Зеленської забирає українських дітей у батьків і продає їх британським педофілам”. Однак знову немає жодних доказів того, що фонд з такою назвою опублікував такий звіт, а посилання, яке приписується нібито фонду, є посиланням на інший російський сайт.

Олена Зеленська: дві майже одночасні кампанії з однаковими стратегіями та задіяними веб-сайтами

Для того, щоб контент, який починає поширюватися в певній країні, зрештою поширювався в інших, іноді іншою мовою, використовується стратегія, яку ми вже виявляли в інших дезінформаційних кампаніях. Наприклад, яка звинувачувала Зеленського та його дружину в тому, що вони витрачають гроші, отримані від Заходу, на предмети розкоші.

Перший крок: розміщення на каналі YouTube або в іншій соцмережі відео зі свідченнями нібито працівника фонду чи організації. 

Канал створюється за кілька днів до цього і, як правило, на ньому розміщується лише одне відео — те, що містить фейкове свідчення. У цьому випадку це був канал нібито журналіста на ім’я Роберт Шмідт зі свідченнями колишнього співробітника фонду. Так само сталося і з фейком про те, що Зеленський купив особняк у Глостері (Велика Британія), який належить королю Карлу ІІІ, де також спочатку на YouTube було розміщено нібито свідчення агента з нерухомості. Відео зі звинуваченням Олени Зеленської у витраті 1,1 мільйона доларів на ювелірні прикраси Cartier у Нью-Йорку було вперше розміщено в Instagram. Особа також стверджувала, що вона нібито є працівником цього розкішного магазину.

Крок другий: веб-сайти, що видають себе за ЗМІ, публікують статтю з посиланням на відео як на першоджерело. 

Іноді воно спочатку публікується на франкомовних сайтах, орієнтованих на африканську аудиторію в таких країнах, як Буркіна-Фасо або Нігерія. Франкомовний сайт NetAfrique.net був одним із перших, хто опублікував як цю конспірологічну теорію про торгівлю дітьми фондом Олени Зеленської, так і вигадку про нібито купівлю коштовностей у Нью-Йорку.

У дослідженні Університету Клемсона аналізується, як «більшість відео, в яких згадуються ці наративи, використовують акторів, які мають африканське або арабське походження, щоб надати їм більшої довіри в цих громадах».

Третій крок: інші веб-сайти, які видають себе за ЗМІ, перекладають контент додатковими мовами, щоб розширити охоплення кампанії. 

Прикладом є The D.C. Weekly або The London Crier, які видають себе за назви газет, перша – у США, друга – у Великій Британії, які були створені за кілька днів до публікації фейку, що звинувачує Зеленського у купівлі маєтку у Карла ІІІ.

Матеріали, опубліковані The D.C. Weekly, – і той, що звинувачує Олену Зеленську в купівлі коштовностей, і той, що звинувачує її в торгівлі неповнолітніми, – підписані такою собі Джесікою Девлін, чиє фото належить канадській авторці Джуді Баталіон. D.C. Weekly стверджує, що є щотижневою газетою, яку заснували 20 років тому, однак, згідно з нещодавнім дослідженням Університету Клемсона в Південній Кароліні (США), такої газети не існувало, а домен dcweekly.org пов’язаний з веб-сайтами щонайменше з 2017 року, хоча він був неактивним з кінця 2018 по 2021 рік. Коли його перезапустили у 2021 році, з’явилося пояснення: “Домен вказував на IP-адресу, яка була спільною з кількома іншими доменами, пов’язаними з Джоном Марком Дуганом, колишнім офіцером поліції і прихильником теорії змови, який переїхав до Росії в 2016 році”.

Нарешті, контент поширюється через акаунти в соцмережах посольств Росії в інших країнах, зокрема в Південній Африці та Великій Британії, які публікують матеріали англійською мовою. Він також широко поширюється в соціальних мережах акаунтами з великою кількістю підписників.

Як бачимо, за короткий період було проведено дві дезінформаційні кампанії з використанням не лише однакових стратегій, але й однакових каналів поширення. Своєю чергою, контент посилюється різними веб-сайтами різними мовами, а також поширюється користувачами з великою кількістю підписників у соцмережах.

Pizzagate: натхнення і основа теорії змови

У книзі “Соціальні медіа і світовий порядок після правди” Габріеле Косентіно, академік і професор Ліванського американського університету, пояснює, що “інтернет-пропагандистські ЗМІ, пов’язані з російською тактикою маніпуляцій, відіграли певну роль у посиленні Піццагейту, оскільки комбінація ботів і облікових записів-двійників була використана для того, щоб зробити тему трендовою і забезпечити достатню легітимність серед користувачів, щоб заохотити їх долучитися до неї”.

Сьогодні в інтернеті циркулює подібний контент, який ми бачили з 2016 року, коли Гілларі Клінтон звинуватили в керівництві педофільською організацією, а тепер звинувачують першу леді України. Українське національне інформаційне агентство (Укрінформ) у статті, опублікованій у грудні 2023 року, зазначило, як “прокремлівські ЗМІ та російські Telegram-канали” поширювали скріншот із фотографією дівчинки з піцою вартістю 3 000 доларів на сайті американської компанії електронної комерції Etsy, стверджуючи, що “мовою педофілів піца – це дитина, і через таку рекламу продають українських дітей за кордон”, як і стверджують американські конспірологи з “Піццагейт”.

Фотографія широко поширювалася в соцмережах, таких як TikTok, із заявами на кшталт: “На Etsy з’являються тривожні зображення піци, що продається за тисячі доларів, поряд із зображеннями дітей з піцою”, — йшлося в одному з дописів на X, колишньому Твіттері. “Чи здійснюється торгівля дітьми на Etsy?”

За словами фактчекерів Factchequeado і Associated Press, доказів педофілії знову не було, і вони зв’язалися з Etsy, яка провела розслідування і “не знайшла жодних доказів” цих тверджень. Вони також видалили зображення дітей з піцою, які були створені за допомогою штучного інтелекту.

“Etsy розслідувала претензії і визнала їх безпідставними”, — заявив представник компанії. Хоча ніякої загрози безпеці дітей встановлено не було, оголошення були видалені з онлайн-маркету, оскільки вони не виглядали законними і мали, як видається, надмірно високі ціни”, — повідомило агентство Associated Press, яке займається перевіркою фактів, а також зафіксувало “відродження” американської теорії Pizzagate в соцмережах.

За останні місяці були виявлені й інші напрямки цієї теорії. За даними фактчекінгової організації Newtral, кілька інтернет-порталів, розміщених у Росії, Німеччині та інших країнах, нещодавно опублікували нібито “розслідування”, яке розповідає, як 85 українських неповнолітніх, прийнятих Іспанією, опинилися в мережах нелегальної торгівлі дітьми та педофілії. Неповнолітні, про яких йдеться, — це “група з 85 дітей – багато з них з обмеженими можливостями — з українського дитячого будинку разом з 17 дорослими, в тому числі директором центру, який нібито здійснював опіку над неповнолітніми”. В даний час, пояснюють вони, “соціальні служби Хунти Кастилії і Леона здійснюють опіку і, за винятком тих, хто досяг повноліття, вони залишаються в різних центрах в провінції Вальядолід”. 

Теорія, за даними Newtral, була опублікована російським фондом, створеним два роки тому Євгеном Пригожиним, керівником групи Вагнера (організації, створеної для підтримки проросійських воєнізованих формувань в Україні), який загинув у серпні 2023 року після того, як літак, в якому він летів, зазнав катастрофи. Вони також вказують на те, що той самий веб-сайт вже публікував інший подібний контент, наприклад, заяви про те, що українських дітей, яких вивозять до Європи, використовують для “торгівлі органами”.

Мета: використати жінок як жертв дезінформації для атак на міжнародних лідерів або усунення їх від політичних дебатів

Це не перша і не друга дезінформація, спрямована проти Олени Зеленської з метою дискредитації її та її чоловіка, Президента України Володимира Зеленського. Це також не перший випадок, коли дружина глави держави стає мішенню транскордонних дезінформаційних кампаній. Ми бачили це на прикладі конспірологічної теорії “Вона народилася чоловіком” про нібито транссексуальність дружин президентів Франції, Іспанії та Сполучених Штатів. Ця теорія ставить під приціл перших леді міжнародної політичної сцени, таких як Бріджит Макрон, Бегонія Гомес або Мішель Обама, стверджуючи, що вони народилися чоловіками і тому змінили свою стать.

Це також використовується проти жінок-кандидаток у депутати. “Ви знаєте цього чоловіка? Його звуть Камаль Аруш. Він народився в Бенгазі. “Камаль став Камалою”, — йдеться в матеріалі, який став вірусним через кілька годин після того, як 21 липня Джо Байден оголосив про свою відмову від переобрання кандидатом у президенти США від Демократичної партії і публічно підтримав Камалу Гарріс, нинішню віце-президентку країни, на цій посаді. Це вже не перший випадок, коли поширюється подібний фейк; такий самий поширювався у 2020 році.

Такі зображення створюються за допомогою мобільних додатків, таких як FaceApp, які дозволяють редагувати риси обличчя на фото. Сам монтаж Камали Гарріс був зроблений на основі офіційної фотографії 2017 року, коли Гарріс була сенатором від Каліфорнії. З 21 липня 2024 року поширюється й інший контент, спрямований проти Гарріс, наприклад, маніпулятивне зображення, на якому вона постає разом з обвинуваченим магнатом Джеффрі Епштейном, засудженим за торгівлю неповнолітніми і знайденим мертвим у своїй камері в 2019 році. Насправді Гарріс позує зі своїм чоловіком Дугласом Емхоффом на інавгураційній гала-вечері Музею Брод в Лос-Анджелесі у 2015 році.

Ця стратегія, за допомогою якої жінок виставляють “ненадійними, нерозумними, занадто емоційними або сексуальними”, має на меті усунути їх від влади і видимості, а також може відштовхнути їх від вступу в політику або привести до самоцензури і відсторонення від політичних дебатів, пояснює Мелан Вервір, виконавчий директор Джорджтаунського інституту жінок, миру і безпеки, в своїй статті.

Є й інші приклади. У грудні 2021 року дві жінки, одна з яких видавала себе за журналістку-фрілансерку, а інша — за екстрасенса, стверджували у відео на YouTube, що Бріжит Макрон насправді народилася хлопчиком на ім’я Жан-Мішель Троньє (це теперішнє ім’я брата Бріжит Макрон). Вони також стверджували, що її першого чоловіка ніколи не існувало і що вона не народила своїх трьох дітей. У 2023 році після скарги, поданої першою леді та її братом, суд міста Лізьє оштрафував обох жінок на 2 000 євро кожну.

Схожа ситуація склалася в Іспанії: “Ось “дружина” президента. Нинішнє фото і старе фото”, — йшлося в деяких матеріалах, які почали поширюватися в соцмережах у 2021 році, разом із порівнянням зображення першої леді Іспанії Бегони Гомес із зображенням чоловіка, яке було змонтоване. Контент був перевірений іспанськими фактчекерами Maldita.es і показав, що фото, на якому нібито зображена Бегонья Гомес, є монтажем, зробленим за допомогою програми для редагування обличчя FaceApp з оригінальної фотографії, зробленої під час інтерв’ю, яке вона дала іспанському телеканалу.

Від одного фейку до іншого наратив підживлювався контентом на кшталт того, що Бегонья Гомес взяла “три дні відпустки через біль у простаті“. Цей текст був поширений після схвалення Радою міністрів проекту закону про сексуальне та репродуктивне здоров’я, який передбачав лікарняний у зв’язку з болісними менструаціями. Це був ще один фейк, в якому маніпулювали оригінальною публікацією з сайту Trendings, де не було згадки про лікарняний через “біль у простаті”, а натомість йшлося про шпигунство за політиками за допомогою шпигунської програми “Пегас”.

Усі ці фейки є частиною так званої гендерної дезінформації. Вона спрямована проти жінок, використовуючи гендерні стереотипи в політичних, економічних чи соціальних цілях, і має різні форми: пости в соцмережах, сексуальні вигадки та інші форми конспірологічних теорій.

Україна відправляє на фронт дітей і вагітних жінок: інші фейки, які підживлюють наратив

Діти та жінки в Україні також стали об’єктом різних дезінформаційних наративів від початку війни. Одним із прикладів є Маріанна Вишемірська, яку після того, як вона пережила обстріл у лікарні в Маріуполі на пізніх термінах вагітності, звинуватили в акторській грі та інсценуванні свого досвіду. Це заперечення війни: наратив, який широко використовується з початку російського вторгнення, щоб заперечити реальність зображень жертв і нападів з боку Росії.

Хоча деякі з нещодавно виявлених випадків дезінформації щодо дітей та жінок не стали настільки вірусними в іспаномовних країнах, як теорія змови, що звинувачує Олену Зеленську в торгівлі дітьми, ця дезінформація була постійною і з’являється в різних версіях.

У таких країнах, як Литва, у квітні цього року почала поширюватися дезінформація про те, що дружини з міста Лозово Харківської області “здавали” своїх чоловіків до ТЦК і отримували за це винагороду, що було спростовано литовськими фактчекерами Delfi.

Цей тип контенту старший дослідник з питань Росії, Євразії та Балкан Королівського інституту Елкано Міра Мілошевич-Юарісті у статті, опублікованій у 2017 році, назвала “дезінформацією для сусідів”, оскільки “вона спрямована на громадян пострадянського простору російського та неросійського походження”.Інші фейки, які поширилися за межі сусідніх країн, вказують на примусову мобілізацію як дітей, так і жінок, змушуючи їх йти на фронт. В Іспанії, Аргентині та Колумбії нещодавно стало вірусним зображення нібито 17-річних дівчат, “завербованих армією Зеленського”. Однак Chequeado та La Silla Vacía, фактчекери з двох латиноамериканських країн, дійшли висновку, що йдеться не про завербованих підлітків, а про фотографію, зроблену 11 червня під час вшанування загиблих випускників у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка в столиці України.

У грудні 2023 року в соцмережах кількома мовами поширився допис, у якому стверджувалося, що Україна відправляє на фронт воювати вагітних жінок. Литовське видання Delfi провело фактчекінг і пояснило, що це неправдива інформація, і насправді в Україні, хоча немає обов’язкової мобілізації жінок, вони можуть добровільно приєднатися до української армії. Якщо вони вагітні, то їх виводять з бойових дій і “продовжують служити на небойових посадах до досягнення ними семи місяців вагітності, після чого їх звільняють від будь-яких обов’язків”. Маніпуляція контентом була здійснена після статті Business Insider під заголовком “Вагітні українки просять для солдатів спеціальну форму, яка б відповідала їхньому зростаючому животу, а вони продовжують служити до 7 місяців вагітності”. Однак у статті уточнюється, що “коли солдат дізнається, що вона вагітна, її негайно усувають від виконання будь-якої бойової задачі”.

Інше фото стало вірусним у квітні 2024 року з коментарями на кшталт “в Україні забирають на війну 16-річних дітей і 70-річних бабусь і дідусів, а також людей з інвалідністю”. Але воно також було фейковим. Це перевірив “Детектор міфів” з Грузії: “В Україні це питання регулюється кількома законами. Відповідно до закону, мінімальний вік для проходження військової служби становить 18 років, а люди з певними видами інвалідності звільняються від військової служби”, — пояснюють вони.

Окрім того, що українські жінки є одними з головних героїнь наративу про примусовий призов до армії, вони також є героїнями контенту, який їх сексуалізує. У книзі “Реальна загроза: Напади на жінок в Інтернеті та майбутнє демократії” Сара Соберай стверджує, що ці напади “спрямовані на захист і зміцнення гендерної системи, в якій жінки існують насамперед як об’єкти для чоловічої оцінки та задоволення”. Вона також зазначає, що жінки, які зазнають найжорстокіших форм насильства, є членами маргіналізованих груп, тими, хто виступає в сферах, де домінують чоловіки, — таких як політика, спорт, зовнішня політика, оборона і кібербезпека, — а також жінками, яких “сприймають як феміністок або тих, хто не відповідає традиційним ґендерним нормам”.

Про це свідчить фейк про те, що “жінкам у збройних силах не видають спорядження і змушують збирати інтимні фотографії”, спростований StopFake, — ще одна частина дезінформації в ширшому наративі, який з’явився ще на початку російського вторгнення, але, як і попередні, продовжує поширюватися.

Це дослідження проводилося за методологією, яка включає шкалу значень ризику, що вказує на те, чи є контент частиною дезінформаційної кампанії, відповідно до таких критеріїв: канали, якими поширювалася дезінформація, країни, в яких поширювався той самий дезінформаційний контент, платформи, на яких він поширювався, та ідентифіковані наративи.

Хто бере участь у цьому проекті?

Цей спільний проект, що фінансується Національним фондом підтримки демократії (NED), має на меті покращити технологічні можливості для виявлення, аналізу та класифікації дезінформації фактчекінгових організацій у Східній Європі та Євразії: StopFake (Україна), Media Development Foundation (Грузія) та Delfi (Литва), а також забезпечити взаємодію з іншими латиноамериканськими організаціями: Chequeado (Аргентина), La Silla Vacía (Колумбія), EsPaja (Венесуела), Animal Político (Мексика) та Іспанією (Maldita.es) для вивчення поширення дезінформації.

Як ми дізнаємося, що контент циркулює одночасно в кількох країнах?
Maldita.es розробила централізовану систему, яка діє як сховище, через яке фактчекери з України, Грузії, Литви, крім Maldita.es, можуть надсилати контент, який вони отримують через свої чат-боти або який вони виявляють в інтернеті, відповідно до методології, встановленої для цього проекту. Якщо контент поширюється в одній або декількох країнах, решті країн надсилається сповіщення, щоб вони могли перевірити, чи поширюється дезінформація в цих країнах, і якщо так, то додати її в спільну системи. Те, що дезінформація була помічена в тій чи іншій країні, не обов’язково означає, що організація, яка перевіряє факти, опублікує її перевірку, оскільки вона могла бути недостатньо вірусною.