Джерело: Іва Цой, для The Insider
Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев дав велике інтерв’ю «Известиям», де виступив в улюбленому амплуа головного кремлівського конспіролога. Наприклад, він стверджує, що американці мріють захопити Сибір у разі виверження Єллоустонського вулкана. The Insider відібрав вісім фейків, здатних вразити навіть того, хто давно стежить за публічними виступами чиновника.
ЗМІСТ
- Про «збірку фальшивих документів», яку намагалися видати у Великій Британії, щоб обмовити СРСР
- Про те, як Лондон «привласнив» золотий запас Російської імперії
- Про те, як у США вчать розколювати Росію
- Про «співпрацю Сороса з нацистами» під час Другої світової війни
- Про те, як західні політики претендують на природні ресурси Росії
- Про «справжню причину, через яку США прагнуть захопити Росію»
- Про те, як прості американці біжать зі США до Росії та інших країн.
- Про те, як Вашингтон скорочує населення в Україні
Про «збірку фальшивих документів», яку намагалися видати в Англії, щоб обмовити СРСР
«Спроби спотворити історію Другої світової війни розпочалися на Заході ще до того, як відгриміли останні постріли. Вже на ранніх етапах конфлікту в Англії намагалися видати збірку фальшивих документів для того, щоб покласти на Радянський Союз основну провину за розв’язання війни в Європі».
Ця інформація має лише одне, досить кумедне джерело: у січні цього року російська Служба зовнішньої розвідки раптом розсекретила «документ» під назвою «Агентурне повідомлення про спроби англійців і французів підготувати та опублікувати «Блакитну книгу» про англо-франко-радянські переговори із покладанням усієї провини за їхній провал на СРСР», датований 27 січня 1940 року. Ця коротенька записка з’явилася у всіх прокремлівських виданнях. Книга нібито мала складатися зі спеціально підібраних і сфальсифікованих «документів» — у такий спосіб в Лондоні розраховували довести світові, що у той час, як «Англія чесно вела переговори з Радянським Союзом і мала намір укласти пакт, більшовики увесь час вели подвійну гру і підписанням радянсько-німецького договору розв’язали європейську війну». «Авторам книги необхідно довести, що біле — це чорне і взагалі поставити все догори дриґом», — йшлося у повідомленні.
Жодного підтвердження цієї інформації з інших джерел немає, так само як і підтвердження справжності «архівного документа». Крім того, викликає підозру, що повідомлення «розсекретили» лише цього року на піку протистояння із західними країнами. Але навіть якщо припустити, що лист справжній, постає питання: а чи треба було щось фальсифікувати англійцям, якщо Радянський Союз цілком відкрито напав на Польщу 17 вересня 1939 року, через 17 днів після початку окупації країни нацистською Німеччиною? Усе це відбувалося в рамках пакту Молотова-Ріббентропа, в якому СРСР та Німеччина поділили зони інтересів у Європі.
Про те, як Лондон «привласнив» золотий запас Російської імперії
«При блокуванні фінансових активів Росії англосакси використовують шаблони, апробовані Англією ще у 1920-ті роки, коли Лондон безпардонно привласнив золотий запас Російської імперії».
Можна побажати Патрушеву не лише давати інтерв’ю прокремлівським ЗМІ, а й іноді читати їх. Наприклад, у його улюбленій газеті «Аргументы и факты» ще 2020 року було опубліковано докладну відповідь на запитання, поставлене редакцією: «Чому англійці привласнили собі вивезене золото Російської імперії?». Ось що пише доктор історичних наук, професор МПГУ Василь Цвєтков:
«Якщо говорити про золото, яке було передано Англії під час Першої світової війни як гарантія військових кредитів, то головна проблема полягає у визнанні правонаступності. СРСР такої наступності від Російської імперії не визнавав. У процесі Генуезькій конференції 1922 р., де розглядалися фінансові питання, Ленін і Чичерін відмовилися і від боргів царського уряду, і від претензій на ту частину золотого запасу імперії, яку було вивезено до Англії. З їхньої ініціативи відбулося, так би мовити, «взаємне обнулення», і фінансові відносини з молодою Радянською державою пропонувалося вести з чистого аркуша. Не забуватимемо, що Колчак і Денікін таку спадкоємність – і щодо боргів, і щодо володіння золотим запасом – визнавали. Частково за цими заставами вони й забезпечувалися державами Антанти під час Громадянської війни. Але Російська Федерація офіційно вважається правонаступником саме СРСР, і претендувати на золото, відправлене напередодні 1917 року до Великобританії, проблематично».
Про те, як у США вчать розколювати Росію
«Одразу кілька американських фондів активно знайомлять вашингтонську еліту зі своїми науковими роботами, поспіхом написаними на замовлення Держдепартаменту і міноборони США, під назвою «Держава, що не відбулася: керівництво з розколу Росії». Основна ставка, на думку авторів, має бути зроблена на створення та підтримку нестабільності в сусідніх із Росією державах, а також на інформаційну війну, що включає підтримку «п’ятої колони» та розпалювання внутрішньоросійського сепаратизму».
Книга Януша Бугайського «Failed State: A Guide to Russia’s Rupture» (Rupture в цьому випадку коректніше перекласти як «розпад») вийшла в липні 2022 року. Ось як описано її зміст на сайті Джеймстаунського фонду, який видав публікацію:
«Спроби перетворити Російську Федерацію на національну державу, громадянську державу чи стабільну імперську державу зазнали невдачі. Нинішня структура заснована на тендітних історичних засадах, не має єдиної національної ідентичності, чи то громадянської, чи етнічної, і демонструє постійну боротьбу між націоналістами, імперіалістами, централістами, лібералами та федералістами. Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року та запровадження задушливих міжнародних економічних санкцій посилить і прискорить процес розпаду держави. <…> Як це не парадоксально, хоча Володимир Путін прийшов до влади, щоб запобігти розпаду Росії, його можуть пам’ятати як людину, яка прискорила розпад країни».
Отже, йдеться не про «керівництво з розколу Росії» ззовні, а про неминучий, на думку автора, процес, запущений зсередини, причому головним чином зусиллями Путіна. Водночас у книзі дійсно йдеться про те, що Вашингтону потрібно підтримати регіоналізм і федералізм у Росії, але не з метою розколоти її, а з метою допомогти новим утворенням стати на шлях демократизації.
Більше того, до виходу своєї книги Бугайський дав багато інтерв’ю, в яких критикував західних лідерів за те, що вони не були готові до розпаду СРСР і прагнули вибудовувати добрі стосунки з Путіним. На думку політолога, сьогодні Захід категорично не готовий до того, що РФ може припинити своє існування в найближчому майбутньому.
Про «співпрацю Сороса з нацистами» під час Другої світової війни
«Одні тільки структури Джорджа Сороса, який, до речі, видавав у роки Другої світової війни нацистам своїх одноплемінників в Угорщині, щороку виділяють по $800 млн на створення вигаданих відеороликів, постановних фотографій та фальшивок у соцмережах».
Під час Другої світової Сорос, який народився 1930 року, був підлітком, який переживав німецьку окупацію в Будапешті. Він був розлучений зі своєю єврейською сім’єю і жив у чужих людей за підробленими документами.
Попри це у прокремлівських ЗМІ існує безліч фейків про «Сороса-нациста». Найпоширеніший із них — під час війни Сорос нібито конфісковував майно у євреїв. Джерело цього міфу — розповідь самого Сороса про те, як він одного разу був присутній на описі майна єврея, що його проводив бізнесмен Баумбах, який узяв Сороса на виховання як «хресного сина».
Джордж Сорос: Мені було 14 років і саме тоді склався мій характер.
Стів Крофт: У якому сенсі?
Джордж Сорос: Треба було розуміти та передбачати події, коли тобі загрожують такі страшні речі. Це був особистий досвід зіткнення зі злом.
Стів Крофт: Наскільки я знаю, у вас був покровитель, який видавав вас за свого сина. І ви виїжджали з ним, щоб допомогти вилучати майно у євреїв?
Джордж Сорос: Так, це так.
Стів Крофт: Але подібний досвід може загнати на кушетку психіатра на довгі роки. Це було важко для вас?
Джордж Сорос: Зовсім ні. Можливо тому, що як дитина ти не бачиш зв’язків. Але це не викликало жодних проблем.
Стів Крофт: Жодного почуття провини?
Джордж Сорос: Ні.
Стів Крофт: Жодних думок на кшталт «Я єврей і бачу всіх цих людей — і я міг би бути на їхньому місці. Я маю бути з ними»?
Джордж Сорос: Звичайно, я міг би бути на тому боці, одним із тих, у кого все відібрали. Але не було почуття, що я не маю бути там. Знаєте, дивно, але це схоже на ринки — якщо не ви це зробите, то хтось інший. Був би я там чи ні, я був спостерігачем відбирання майна. Я не відіграв будь-якої ролі у вилученні. Тому я не маю почуття провини.
Саме цей фрагмент інтерв’ю фінансиста із передачі «60 хвилин» згодом часто використовувався пропагандистами для створення «диявольського образу» Сороса та звинувачень у пособництві нацистам.
Проте до Патрушева ніхто не заходив настільки далеко, щоб звинуватити американського бізнесмена в тому, що він «видавав нацистам своїх одноплемінників» (нагадаємо, Соросу на той момент було лише 14 років). Насправді Сорос говорить про те, що його батько в ті роки виготовляв фальшиві документи і тим самим урятував від розправи не лише свою сім’ю, а й інших людей у такій ситуації:
«Німці окупували Угорщину 19 березня 1944 року. Ми були звільнені росіянами 12 січня 1945 року. Протягом цих десяти місяців ми жили у смертельній небезпеці. За цей час загинуло більше половини євреїв, які проживали в Угорщині, і, можливо, третина євреїв, які мешкали у Будапешті. Я та моя сім’я вижили. Більше того, всіма доступними способами мій батько допомагав урятувати велику кількість інших людей. То була його зоряна година. Я ніколи не бачив, щоб він так старанно працював».
Про те, як західні політики претендують на природні ресурси Росії
«Ангажовані західні вчені та політики беруть на себе сміливість безапеляційно заявляти, що тільки країни колективного Заходу мають право розпоряджатися наявними у світі природними ресурсами, а Росія їх нібито отримала несправедливо».
Це старий фейк, який неодноразово повторювали і Патрушев, і Путін, а The Insider вже викривав. Слова про «багатства Сибіру», які Росія нібито здобула несправедливо, кремлівська пропаганда приписує покійному держсекретарю США Мадлен Олбрайт. Насправді Олбрайт нічого подібного не говорила, а фраза, згідно з інформацією видання «Российская газета», була отримана прямо з мозку ексдержсекретаря за допомогою апарату з читання думок.
Про «справжню причину, через яку США прагнуть захопити Росію»
«Якщо він <Єллоустоунський вулкан> прокинеться, це буде безпрецедентна катастрофа. Він здатний до вивержень, які у тисячі разів перевершують відомі людству. Спостереження показують, що з роками активність вулкана зростає, магма в ньому підходить до поверхні з більшою швидкістю. Зростає і кількість землетрусів у кальдері, що оточує його, досягаючи 2 тис. на рік. <…>
До речі, дехто в Америці стверджує, що у разі можливого виверження найбезпечнішими місцями стануть Східна Європа та Сибір. Мабуть, тут і криється відповідь на запитання, чому англосаксонські еліти так прагнуть заволодіти цим Гартлендом <північно-східна частина Євразії, що приблизно збігається з кордонами СРСР. Термін запроваджено 1904 року британським географом Гелфордом Маккіндером. Патрушев тут має на увазі Росію — The Insider>».
Востаннє виверження Єллоустоунського вулкана відбувалося 70 тис. років тому, і зараз вчені доходять висновку, що повторення малоймовірне. Набагато ймовірнішими сценаріями є гідротермальні вибухи (виверження пари та гарячої води, а не розплавленої породи) або потоки лави.
Крім того, апокаліптичний сценарій, який описує Патрушев (у разі якого, за його словами, неминучою є «загибель всього живого в Північній Америці»), можливий лише внаслідок так званого супервиверження, тобто виверження магнітудою 8 або більше за індексом вулканічної вибухонебезпечності. Такі в історії Єллоустоуна відбувалися лише тричі — 2,1 млн, 1,3 млн і 664 тис. років тому. Єллоустоунський вулкан знаходиться під постійним наглядом Геологічної служби США, яка зазначає, що якщо взяти три останні супервиверження, то ймовірність його повторення в будь-якому конкретному році складе 0,00014%, що нижче, ніж ймовірність зіткнення з астероїдом, який зруйнує цивілізацію. Отже, дещо нерозважливо припускати, ніби США вибудовують відносини з Росією, покладаючись на такий неймовірний сценарій.
Про те, як прості американці біжать зі США до Росії та інших країн.
«До речі, кількість охочих обрати постійним місцем проживання Росію зростає. Більшість із них — глибоко віруючі християни, яким близькі за духом духовні та моральні цінності, що оберігаються в Росії, але давно розтоптані в Америці».
Це твердження суперечить статистиці МВС РФ. Згідно з нею, у 2021 році 322 громадянам США було видано посвідку на проживання в Росії, 388 отримали громадянство. А 2022 року посвідку на проживання отримали вже 245 американців, громадянство — 262. Тобто за рік кількість громадян США, які переїхали до Росії на ПМП, скоротилася. Незначно збільшилася лише кількість виданих дозволів на тимчасове проживання — 123 порівняно зі 102 у 2021 році.
Зрозуміло, можна припустити і те, що МВС просто відмовляє великій кількості американців, які бажають переїхати до Росії. Однак це теж певною мірою суперечить словам Патрушева про те, що «добропорядні американці та європейці цілком можуть… приїхати до нашої країни і стати громадянами Російської Федерації за умови дотримання російського законодавства та поваги до нашої культури».
Секретар Ради безпеки також додає:
«До відома: за останній рік кількість громадян США, які отримали паспорти інших країн, збільшилась утричі. Міф про горезвісну «американську мрію» розвіяно. Сьогодні Штати буквально скотилися до Середньовіччя. Влада США мовчазно дивиться на безчинства радикально налаштованих осіб, змушує громадян схилятися перед активістами BLM».
Справді, за останні роки кількість американців, які бажають отримати другий паспорт, зросла в кілька разів. Ось тільки консультанти в галузі громадянства називають зовсім іншу причину — кількість заявок від громадян США збільшилася вчетверо з початком пандемії COVID-19, коли багато з тих, хто мешкав і працював у Європі, зіткнулися з обмеженнями на поїздки та захотіли отримати більшу свободу пересування. При цьому сплеск охочих виїхати зі США спостерігався і раніше — у 2016 році, коли на виборах перемагав Дональд Трамп, імміграційний сайт Канади впав.
Водночас висока кількість заявок від громадян США може пояснюватися ще й тим, що приблизно 40% усіх американців можуть мати право на громадянство за походженням в ЄС (дані дослідження компанії Global RCG). Іншими словами, багато американців прагнуть отримати другий паспорт, тому що мають для цього конкретні підстави.
Про те, як Вашингтон скорочує населення в Україні
Україна потрібна американцям лише як об’єкт нещадної експлуатації наявних природних ресурсів без традиційного населення. Дотримуючись такої неонацистської лінії, Вашингтон вже перетворив її на територію, яку мільйони людей масово залишають, прагнучи знайти за кордоном захист від соціально-економічних проблем і профашистських утисків. 30 років потрясінь, організованих в Україні Вашингтоном, призвели до скорочення населення вдвічі. А сьогодні Білий дім легко йде на продовження війни з Росією до останнього українця. При цьому збереження України як держави до планів США не входить.
Крім очевидного зауваження, що Росія, а не США, розв’язала в Україні війну і тим самим викликала зростання смертності та масову міграцію населення сусідньої країни, слід зазначити, що Патрушев збрехав навіть у цифрах: з 1992 по 2022 рік населення України скоротилося на 20%, а не на 50% (з 51,7 до 40,9 млн осіб). Водночас Державна служба статистики України з 2015 року не враховує окуповані Росією території Криму та Донбасу, що також зробило свій внесок у скорочення населення на папері.
Джерело: Іва Цой, для The Insider
