Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
РИА «Новости» в замітці під заголовком «В ООН заявили, що на Україні панує “атмосфера залякування”» пише:
«Управління верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) ООН опублікувало доповідь щодо ситуації із правами людини в Україні напередодні виборів.
У документі йдеться про те, що в країні панує “атмосфера залякування”, яка не дає людям відкрито виражати свою незгоду з політикою влади.
Також зазначається, що на Україні склалася тенденція «жорстоких нападів» стосовно журналістів і громадських активістів. За даними УВКПЛ, найчастіше їх здійснюють праві радикали, причому в більшості випадків такі злочини залишаються безкарними.
Крім того, йдеться у доповіді, ситуацію в країні погіршило отримання автокефалії “новою церквою” України, що “значно загострило” протиріччя між православними громадами.
Місія висловила стурбованість тим, що “існуюче політичне середовище ще більше сприяє загостренню напруженості” з цього питання».
Первый канал у ранковому і денному випусках новин мало не дослівно повторює формулювання РИА.
Виразу «атмосфера залякування», на якому роблять акцент і РИА, і Первый, у доповіді немає. За період із 16.11.18 по 15.02.19 задокументовано 315 випадків порушення прав людини, причому за 126 із них несе відповідальність уряд України, за 154 – самопроголошені республіки Донбасу, а за 35 – російська окупаційна влада Криму. Водночас наголошується, що діяльність Управління Верховного комісара ООН з прав людини на територіях, які не контролюються урядом України, обмежена.
Залякування в доповіді, звичайно, згадується – наприклад, у такому контексті: «УВКПЛ продовжує документувати випадки втручання в діяльність працівників засобів масової інформації, а також фізичних нападів і випадків їх залякування». Далі йдеться про те, що за звітний період зафіксовано 7 таких інцидентів – наприклад, деякі члени ультраправої групи застосували перцевий аерозоль до канадського журналіста під час акції на захист прав трансгендерів. Чи бува не грунтуючись на таких епізодах РИА і Первый канал роблять свої далекосяжні висновки?
Жорстка критика української влади в доповіді є; в тому числі, зазначається, що до цього часу не притягнуто до відповідальності винних у нападах на цивільних активістів, зокрема вбивць співробітниці Херсонської міської ради Катерини Гандзюк. Згадуються про декілька випадків нападів ультраправих на політичних активістів; наприклад, одного разу група приблизно з 15 чоловік увірвалася до офісу однієї з політичних партій в Києві, обшукала приміщення і встигла зникнути до прибуття поліції.
Висновки щодо сепаратистських режимів Донбасу є значно більш категоричними: «На території, контрольованій “Донецькою народною республікою” та “Луганською народною республікою”, простір для свободи вираження думок і свободи засобів масової інформації залишається вкрай обмеженим. УВКПЛ стурбоване тим, що будь-які критичні думки або альтернативні погляди можуть загрожувати довільними затриманнями або іншим покаранням для критиків».
Із порушень права на мирні зібрання на території, підконтрольній уряду України, в доповіді згадується одне – той самий напад на учасників акції на захист трансгендерів, під час якого постраждав канадський журналіст; зазначено, що поліція не затримала нападників. Щодо ситуації у сепаратистських регіонах сказано: «На території, контрольованій “Донецькою народною республікою” та “Луганською народною республікою”, УВКПЛ не спостерігається жодних зрушень щодо мирних зібрань. У “Луганській Народній Республіці” залишається чинним “указ”, згідно з яким організатори мирних зібрань мають отримувати попередній дозвіл “міністерства державної безпеки” або “міністерства внутрішніх справ”».
Відносно свободи релігії та переконань згадано кілька епізодів, «які можна сприйняти як акти залякування членів Української православної церкви Московського патріархату». У зв’язку з цим порушено чотири кримінальні справи за фактами підбурювання до релігійної ворожнечі та ненависті. У доповіді критикується вимога обов’язкового перейменування релігійних організацій, пов’язаних з релігійними центрами в Росії.
Відзначено також «обмежений прогрес у судових розглядах щодо протестів на Майдані в 2014 році та жорстоких подій 2 травня 2014 року в Одесі».
Але цілі розділи, присвячені переслідуванню і залякуванню громадських активістів, а також порушенню права на свободу релігії і переконань, в доповіді все ж є. Ось тільки виявлене усе зазначене в анексованому Росією Криму. Згадано зокрема й такий випадок, як адміністративний арешт адвоката Еміля Курбедінова, захисника критиків окупації Криму, за «поширення екстремістських символів через соціальну мережу» – при тому, що суперечливу публікацію було зроблено ще до анексії, коли російське законодавство на території Криму діяти жодним чином не могло. Відзначено, що «засудження Курбедінова стало продовженням серії попередніх інцидентів, що свідчить про системний характер навмисного залякування, перешкоджання, переслідувань або втручання російської влади в Криму у його професійну діяльність».
Йдеться і про випадки засудження кримських татар до тривалих термінів ув’язнення за «членство в терористичній організації і підготовку до вчинення насильницького захоплення влади» – на підставі «їх ймовірного членства в заборонених мусульманських групах, а також того, що вони зберігали, читали й обговорювали книги, які за російським законодавством вважаються “екстремістськими”, незважаючи на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про те, що вони закликали до будь-якої форми насильства або порушення громадського порядку чи планували брати участь в таких діях».
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
