Джерело: Павло Казарін, спеціально для Крым.Реалии
Одна зі складових успіху будь-якої справи – це відмова від ілюзій.
Російський президент вчергове відмовив українцям у праві на існування. Оголосив росіян і українців одним народом. Заявив, що Київ знаходиться під зовнішнім управлінням, і прирівняв законопроект про корінні народи до зброї масового ураження.
В Офісі президента України кинулися ці заяви спростовувати. Звинуватили оточення Путіна в дезінформації свого патрона. І припустили, що особиста зустріч двох президентів здатна скоригувати оптику очільника Кремля.
Ні, не здатна.
РОСІЙСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ АБСОЛЮТНО ЦІЛІСНИЙ У СВОЇХ ПОМИЛКАХ
Російський президент абсолютно цілісний у своїх помилках. Він з ними виріс, сформувався і встиг постаріти. У цьому році йому стукне сімдесят – і було б наївним чекати від нього раптового осяяння. Українські політики можуть бути як завгодно красномовні – але це ніяк не вплине на те, що думає про світ очільник Кремля.
Політика Москви здійснювала досить яскраві трансформації з українськими президентами. Будь-який тріумфатор вітчизняних виборів міг думати, що зуміє домовитися з Кремлем. Але потім колишня метрополія позбавляла його від цих ілюзій.
Через цей шлях пройшли майже всі українські президенти – за винятком, можливо, Віктора Януковича. Всякий раз з’ясовувалося, що будь-які українські поступки для Москви недостатні. А як може бути інакше, якщо для Володимира Путіна українського народу просто не існує? Якщо для нього українці – це всього лише «сполячені росіяни»?
Коли Путін називає Віктора Медведчука «українським націоналістом» – в цьому немає ніякої обмовки. Просто в Москві переконані, що український націоналізм повинен бути саме таким. Проросійським, підконтрольним і слухняним. Будь-який відступ від цього канону Москва вважає єрессю. Будь-який український політик, який претендує на щось більше, оголошується агентом зовнішнього управління.
Російське керівництво не вдасться ні в чому переконати. Тому що для нього сама історія нашої країни – це приклад бунтівної колонії. Той, хто прагне для України самостійності – сепаратист. Той, хто намагається в Києві розмовляти на рівних – самозванець. Переговори вона готова вести лише про умови капітуляції.
РОСІЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО НЕ ВДАСТЬСЯ НІ В ЧОМУ ПЕРЕКОНАТИ. ТОМУ ЩО ДЛЯ НЬОГО САМА ІСТОРІЯ НАШОЇ КРАЇНИ – ЦЕ ПРИКЛАД бунтівної КОЛОНІЇ
Але саме ця російська послідовність полегшує Україні задачу. Беззмінний Путіна гарантує те, що політика Кремля залишатиметься незмінною. Український виборець може втомитися від війни, захотіти миру і вирушити шукати в бюлетені нового парламентера для Москви. Але хто б у результаті не опинився на Банковій – йому все одно не вдасться похитнути зарозумілий шовінізм російського керівництва.
Російська неадекватність звучить надихаюче. Вона означає, що Москва залишається в полоні своїх власних помилок. Що вона й надалі відмовляється розуміти Україну і ті процеси, які в ній відбуваються. Що вона в подальшому здійснюватиме помилки, ставити не на тих і робити з українських голубів – яструбів.
Її небажання дивитися фактам в обличчя позбавить її працездатних стратегій і підходів. Тому що ефективність дій залежить від адекватності оцінок. Чим глибше Москва занурюється в свою власну реальність – тим менше ілюзій залишається у її сусідів.
Але точно так само від ілюзій не завадило б позбутися і українському керівництву. Наприклад від тих, що змушують Володимира Зеленського раз по раз шукати зустрічі з Володимиром Путіним. Тому що останнього не вдасться ні в чому переконати. Ні під час особистої зустрічі віч-на-віч, ні під час колективної – за участю лідерів інших країн. Володимир Путін не здатний змінюватися. Він здатний лише міняти.
Наприклад, сім років тому він безповоротно змінив нашу країну.
Джерело: Павло Казарін, спеціально для Крым.Реалии
