У серпні цього року виповнюється 80 років від дня підписання Договору про ненапад між Німеччиною й Радянським Союзом, більше відомим за іменами підписантів — як Пакт Молотова-Риббентропа.
Ця подія стала дуже помітною в російському інформаційному середовищі. По-перше, кругла дата. Увесь світ згадує події, що послужили каталізатором Другої світової війни. По-друге, це ще й 80 років від початку радянської агресії проти Польщі, частина якої за Пактом Молотова-Риббентропа потрапила під вплив СРСР.
Пакт Молотова-Риббентропа був підписаний у Москві в ніч із 23 на 24 серпня 1939 року. До основного договору додавався секретний протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичної перебудови». Відповідно до таємних домовленостей, Литва й західна частина Польщі потрапляли до сфери інтересів Німеччини; Латвія, Естонія, Фінляндія, схід Польщі й Бессарабії — СРСР.
28 вересня 1939 року СРСР і Німеччина підписали новий документ — Договір про дружбу та кордон. Німеччина окупувала польські Люблинське воєводство та східну частину Варшавського воєводства, які мали входити до сфери впливу СРСР. Натомість Радянський Союз отримав Литву.
Тривалий час Радянський Союз заперечував наявність секретних протоколів. І тільки 24 грудня 1989 року II З’їзд народних депутатів прийняв постанову «Про політичну та правову оцінку радянсько-німецького договору про ненапад від 1939 року». Договір був засуджений як такий, що «суперечив суверенітету і незалежності низки третіх держав». Тоді ж він був визнаний юридично неспроможним і недійсним з моменту підписання.
2 червня 2019 року вперше було опубліковано скани радянського оригіналу Договору про ненапад між Німеччиною й СРСР від 1939 року та секретний протокол до нього. Раніше дослідники користувалися лише німецьким варіантом таємного протоколу.
StopFake.org проаналізував публікації в російських ЗМІ про Пакт Молотова-Риббентропа і виділив основні фейки та наративи російської пропаганди.
Сталін готувався до війни. Пакт Молотова-Риббентропа допоміг СРСР виграти 1,5 року перед війною
Про це пишуть: RT на русском, Комсомольская правда, Sputnik
Наратив про те, що Пакт Молотова-Риббентропа відсунув початок війни й дав змогу СРСР готуватися до зустрічі з ворогом, був сформульований ще на початку німецько-радянської війни. На 12 день війни, 3 липня 1941 року Йосип Сталін уперше звернувся до народу. В своєму виступі на радіо серед іншого він сказав:
“Що виграли ми, уклавши з Німеччиною пакт про ненапад? Ми забезпечили нашій країні мир протягом півтора років і можливість підготовки своїх сил для відсічі, якщо фашистська Німеччина ризикнула б напасти на нашу країну всупереч пакту”.
Це твердження добре прижилося в радянській історіографії, а потім перекочувало й у російську офіційну науку.
Чи дійсно Сталін активно готувався до війни? Хоча військовий бюджет країни в 1940 році порівняно з 1938 роком зріс на 15% (для порівняння: військові видатки в 1938 році в СРСР становили 18,7%, у Німеччині — 67,7% від загального бюджету), Сталін до останнього не вірив у можливість початку війни. Маршал СРСР Семен Тимошенко згадує, що Сталін систематично ігнорував донесення військових розвідників. Існує версія, що Сталін першим збирався напасти на Гітлера, але не встиг.
По-друге, у період 1937-1939 років у радянській армії було репресовано більш як 44 тисячі офіцерів. Багато істориків вважають, що саме репресивна політика Сталіна є головною причиною поразки Червоної армії на перших етапах війни.
По-третє, у 1939 році всі починання маршала Михайла Тухачевського щодо механізації армії було згорнуто. Пізніше процес поновили, але на 1941 рік сучасною технікою було озброєно лише 15% авіації і 25% танкових частин.
Сукупність цих чинників показує, що період у півтора року після підписання пакту Молотова-Риббентропа не став часом активної підготовки СРСР до прийдешньої війни.
Підписання Пакту допомогло СРСР пересунути кордон на 150-200 км на захід, що відіграло важливу роль у відбитті агресії
Про це пишуть: РИА Новости
Сучасна російська історична наука вважає, що підписання Пакту Молотова-Риббентропа була необхідністю для СРСР, оскільки це дало змогу суттєво відсунути західний кордон країни. А відтак — удар ворога був не таким сильним. Російський історик Юрій Никифоров для РІА Новости розповів, що «пакт дав змогу Радянському Союзу отримати перепочинок для підготовки до війни, посилити свою воєнну промисловість і збільшити чисельність Червоної армії. А в початковий період Великої Вітчизняної війни німецькі війська були змушені наступати зі значно більше віддалених рубежів».
Насправді підписання Пакту про ненапад і таємного протоколу тільки спровокували проблему незахищеності кордону, але аж ніяк не посилили обороноздатність лінії розмежування.
До початку війни не було розроблено нової воєнної доктрини. Стара, написана Тимошенком у 1920-х роках, проголошувала: Радянський Союз ні на кого не нападає, але тримає військову техніку на кордоні. Якщо ворог нападе, треба було встигнути дати відсіч, перше ніж він зайде на радянську територію. Після 1939 року, коли СРСР відповідно до Пакту окупував Західну Україну й Західну Білорусь, новий кордон — «Лінію Молотова» — було перенесено вглиб Польщі. На липень 1941 року «Лінія Молотова» була побудована лише на 15%. Старий кордон, «Лінія Сталіна» було частково демонтовано. Історики вважають, що за півтора року до початку війни Радянський Союз не міг побудувати нові укріплення на новому кордоні.
На кінець другого дня боїв, 23 червня 1941 року, німецька армія просунулася до 130 км углиб. Того ж дня, коли кожна година мала значення, було оголошено загальну мобілізацію. Чому відповідне рішення не було прийнято в день нападу — залишається загадкою.
Можливість створення антирадянської коаліції у складі Англії та Франції підштовхнула СРСР до укладання договору про ненапад з Німеччиною
Про це пишуть: РІА Новости, Sputnik
Країни Західної Європи в передвоєнний період проводили політику «умиротворення». Більшість істориків сходяться на тому, що тристоронні радянсько-франко-британські переговори, які проходили в Москві з квітня до початку серпня 1939 року, мали стати засобом тиску на Гітлера. Дійсно, представники Франції та Англії мали рекомендації щодо можливості затягувати переговірний процес. Але й сам Сталін не збирався підписувати які-небудь угоди. Каменем спотикання стала пропозиція Сталіна провести війська Червоної армії через Польщу й Румунію у разі нападу німецької армії на цю територію.17-19 серпня французька і британська сторони проводили переговори з Польщею, а 21 серпня під час останнього засідання стало зрозуміло: країнам не вдасться домовитись. Радянський Союз зробив перші кроки на шляху до переговорів з Німеччиною у травні 1939 року. А вже 19 серпня, за два дні до останньої зустрічі з делегатами Англії та Франції, німецький посол у СРСР Вернер фон дер Шуленбург одержав від Молотова запрошення прийняти Риббентропа для підписання договору.
Через тиждень після підписання Договір про ненапад між Німеччиною й Радянським Союзом було ратифіковано Верховною Радою СРСР. 1 вересня Німеччина напала на Польщу. 3 вересня Англія, Франція й польський уряд у вигнанні оголосили війну проти агресора.
Пакт не був останньою ланкою в розв’язанні Другої світової війни. Радянський Союз — останній геополітичний актор, що був змушений підписати угоду з нацистською Німеччиною
Про це пишуть: #truehistory от Russian Mission OSCE, РИА Новости
Постійне представництво Російської Федерації при ОБСЄ вирішило розповідати «історичну правду» в себе у Twitter під хештегами #TruthAboutWWII і #truehistory. Свій цикл «правди» вони почали з Пакту Молотова-Риббентропа.
Теза про те, що СРСР був змушений підписати угоди, сягає корінням у твердження про «моральну капітуляцію Заходу в Мюнхені». Ще до початку війни Сталін говорив, що Англія та Франція є «провокаторами війни». На XVIII з’їзді партії він звинуватив Захід у бажанні «дати Німеччині можливість вплутатися у війну з Радянським Союзом, дати всім учасникам війни загрузнути глибоко, заохочувати їх нишком, дати можливість їм ослабити й виснажити один одного, а потім продиктувати ослабленим учасникам війни свої умови»
Але водночас як прямі, так і непрямі дані свідчать про те, що саме Сталін був ініціатором підписання таємного протоколу. Підписання договору мало відбутися 26 або 27 серпня, але це не влаштовувало німецьку сторону. Гітлер писав Сталіну:
“Я прийняв проект договору про ненапад, переданий паном Молотовим, але вважаю вкрай необхідним прояснити деякі питання […]. Сутність додаткового протоколу, настільки бажаного Радянським Союзом, можна погодити в найкоротший час, якщо відповідальний німецький представник зможе особисто прибути в Москву для переговорів”.
Підписання договору з СРСР розв’язало руки Німеччині. 1 вересня Німеччина почала воєнні дії проти Польщі. Напередодні підписання угоди Гітлер у листі Сталіну не приховував своїх намірів:
“Напруга між Німеччиною і Польщею стає нестерпною […]. Німеччина відтепер сповнена рішучості відстоювати інтереси Рейху всіма способами, наявними в її розпорядженні. На мою думку, бажано, щоб наші дві країни встановили нові стосунки, не втрачаючи часу”.
В 1946 році на Нюрнберзькому процесі Риббентроп згадував ці події:
«Коли я приїхав у Москву в 1939 році до маршала Сталіна, він не обговорював зі мною можливість мирного врегулювання німецько-польського конфлікту в рамках пакту Бріана-Келлога, а дав зрозуміти, що якщо він не отримає половини Польщі та прибалтійські країни, ще без Литви з портом Либава, то я можу відразу ж летіти назад».
Через місяць після підписання Пакту Молотова-Риббентропа й окупації Польщі з ініціативи Сталіна СРСР і Німеччина підписали новий документ — Німецько-радянський договір про кордон і дружбу, де було переглянуто сфери впливу.
Але на підписанні Пакту Молотова-Риббентропа Сталін не зупинився. У жовтні-листопаді 1940 року тривали переговори про приєднання СССР до Берлінського пакту (угоди про дружбу між Німеччиною, Італією та Японією). Радянський Союз претендував на нові «сфери впливу» — Південну Азію й Середній Схід. З 12 по 14 листопада в Берліні відбулися переговори між Риббентропом і Молотовим, і навіть було виписано чернетку нового союзного договору.
Інші країни також підписували пакти про ненапад із Німеччиною
Про це пишуть: #truehistory от Russian Mission OSCE, EADaily
Кремль, щоб виправдати підписання Пакту Молотова-Риббентропа, використовує як аргумент твердження про те, що інші країни, зокрема, Франція, Польща, Британія, Латвія, Естонія першими підписали подібні договори про ненапад із Німеччиною. При цьому вони повністю ігнорують факт наявності таємних угод щодо розподілу сфер впливу.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарc Ринкевичс у Twitter нагадав російському представництву при ОБСЄ про те, що, на відміну від СРСР, Латвія не підписувала з Німеччиною таємних протоколів.
Мюнхенські угоди 1938 року, за якими Німеччина отримала Судетську область із переважно німецьким населенням від Чехословаччини, є головним аргументом Кремля в обвинуваченні Заходу. У російській (що випливає з радянської) історіографії продовжують називати угоду «Мюнхенською змовою» (Munich Betrayal).
Британський історик Роджер Мурхаус вважає, що таке порівняння як мінімум несправедливе: «Неможливо порівнювати Мюнхенську угоду з московським пактом Гітлера і Сталіна. Все-таки Мюнхенська угода була нехай і провальною, але спробою зберегти мир, а пакт Молотова-Риббентропа — підготовкою й обґрунтуванням для початку війни».
Відповідно до секретного протоколу СРСР отримав назад захоплені Польщею під час польсько-радянської війни 1920-1921 років Західну Білорусь і Західну Україну — території, де жили етнічні українці й білоруси
Про це пишуть: РІА Новости, Sputnik
Російські політики, історики, медіа не стомлюються стверджувати: СРСР перейшов польсько-радянський кордон, щоб захистити українське й білоруське населення. Це твердження повністю відповідає російському імперіалістичному дискурсу про «старшого брата», який зобов’язаний захищати молодших — українців і білорусів. Поряд з ідеологічним обґрунтуванням, є й досить практичне — СРСР повернула собі захоплені Польщею під час польсько-радянської війни 1920-1921 років території — Західну Білорусь і Західну Україну.
У ноті, врученій послові Польщі в Москві 17 вересня 1939 року, було написано:
“Польська держава і його уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свою дію договори, укладені між СРСР і Польщею. Залишившись сама й без керівництва, Польща перетворилася у зручне поле для всіляких випадків і несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, радянське уряд не може більше нейтрально ставитися до цих фактів, а також до беззахисного становища українського й білоруського населення. З огляду на таку ситуацію радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної Білорусії, Західної України”.
Цікаво, що саме такі аргументи озвучувала Російська імперія під час захоплення польської території під час Трьох розділів Польщі в XVIII столітті. До 1795 року (до Третього розділу) західна частина українських і білоруських земель входила до складу Речі Посполитої (Польщі), після й до 1917 року ці території належали Російській імперії.
Радянська історіографія свідомо ігнорувала факт створення національних держав на території колишньої Російської імперії після 1917 року, в тому числі створення Української Народної Республіки. Російський історичний дискурс у цьому плані мало чим відрізняється від радянського. Російські історики затято мовчать про те, що в 1917 році західні українські землі ввійшли до складу національної української держави. І тільки в результаті програної війни з російською радянською армією ця територія була включена до складу маріонеткового утворення — Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Польща закликала Німеччину об’єднатися й разом ударити по Радянському Союзу
Про це пишуть: Sputnik, Russian Mission OSCE
Версія про те, що Польща разом з Німеччиною хотіла напасти на Радянський Союз, озвучена офіційним російським істориком Михайлом Мягковим в інтерв’ю виданню Sputnik, а також була поширена російською Місією при ОБСЄ. Ця версія не має жодних доказів. І принаймні звучить дивно у світлі складних німецько-польських відносин у міжвоєнний період.
Джерело: Russian Mission OSCEНапередодні 80-річчя від дня окупації країни прес-служба польського президента поширила заяви про те, що Польща має намір зустріти цей день зі своїми партнерами, з якими співпрацює «в інтересах миру в усьому світі». Серед запрошених немає офіційних осіб з Росії. Саме цей факт викликав невдоволення Кремля. Крім того, що Польщу обвинуватили в планах напасти на СРСР, російські «історики» нагадали про те, що їхня країна втратила понад 600 тисяч солдатів під час звільнення Польщі. Водночас ці «історики» забули сказати, що саме завдяки підписанню Пакту Молотова-Риббентропа 1 вересня Німеччина напала на Польщу, а Радянський Союз 17 вересня вирушив у «визвольний похід» — перейшов польсько-радянський кордон і напав на країну зі сходу. Таким чином, польська армія була змушена воювати на два фронти.
Автор: Оксана Полулях
