Джерело: Кримська правозахисна група
Дослідження у форматі PDF – тут.
Заклики до знищення українців в проросійських медіа інформаційно готували населення до воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду українського народу. Про це йдеться у дослідженні «Мова ворожнечі в онлайн-медіа, які висвітлюють події у Криму», яке презентували авторки проєкту – дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова та кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек під час презентації.
Протягом восьми років війни Росії проти України та окупації українських територій дослідники Кримської правозахисної групи фіксували порушення прав людини та воєнні злочини на півострові, а також вивчали, як РФ веде інформаційну війну. Дослідники вивчали факти розпалювання ворожнечі та дегуманізації громадян України в інформпросторі Криму та РФ. Ці дослідження доводять факти планомірної та системної підготовки інформаційного простору РФ та окупованих нею територій до сьогоднішніх злочинів російської армії та геноциду українців.
“З 14 року ми вивчаємо, як відбувається війна в інформаційному плані, тому що розпалювання ворожнечі, підготовка до фізичного знищення українців починались саме в інформаційному просторі. Спочатку відбувається “окупація” мізків, потім йде зомбування людей на ненависть до людей іншої національності, а потім відбувається те, що ми зараз бачимо: кривава, жорстока війна з ознаками геноциду. Все це базується на мові ворожнечі, яка планомірно, системно та організовано втілювалась в підконтрольних російському уряду медіа (прямо або опосередковано)”, – говорить Ірина Сєдова.
Методологія дослідження складається з контент-аналізу та психолінгвістичного аналізу. Запрограмований бот за складеними правозахисниками словниками обирав матеріали із мовою ворожнечі. Пошук матеріалів здійснювали, зокрема, за допомогою такими ключовими словами, які виражають ненависть до українців: “бандеровцы”, “малороссы”, “свиномовные”, “укрофашисты”, “хохлы”, “Укропия”, “Хохлостан” та інші. Авторки проєкту дослідили 1284 публікації, 560 з яких містили прояви мови ворожнечі.
“У дослідженні ми працювали із психолінгвістичними маніпуляціями. Багато ненависті базується саме на маніпуляціях, яких неозброєним оком і не побачиш. Основний наратив, який використовує РФ, щоб розпалювати ненависть до українців в мізках своїх громадян, – це архетипи Другої світової. Коли українців порівнюють з нацистами, каратєлями, багато хто з нас сміється. Але це не смішно, а страшно. Бо ці архетипи вкорінені поколіннями вже, росіянам з часів Другої світової постійно розповідали, що “бандерівці” – це щось страшне. Ненависть розпалювалась десятиріччями. Через це їм тепер набагато легше нас вбивати, бо вони на підсвідомому рівні нас порівнюють із ворогом часів Другої світової війни. В їхніх уражених мізках досі продовжується Друга світова війна, а українці в їхньому уявленні – це фашисти. Це страшна психолінгвістична маніпуляція”, – підкреслила дослідниця КПГ.
В дослідженні є словник виразів з проявами ненависті, які російська пропаганда використовує для підготовки та підбурювання до скоєння тяжких злочинів проти українців.
“Мова ворожнечі містить прямі напади на цільовий об’єкт, непрямі напади через глузування, сарказм, маргіналізацію, створення негативних асоціацій на основі архетипів Другої світової війни, маніпуляції та навіювання. А меседжі були пов’язані з антиукраїнською, антиамериканською риторикою…Багато маніпуляцій багато мови ворожнечі, полярізація на свої-чужі. До поганих ці російські медіа відносять представників Західної України, патріотично, проукраїнські налаштованих громадян, україномовне населення, людей, котрі підтримували Революцію Гідності. Все це спрямоване на ескалацію конфлікту всередині суспільства та розколу у ньому“, – підкреслює Юлія Крилова-Грек.
Авторки дослідження вважають, що особи, винні в розпалюванні ворожнечі, закликах до дискримінації, у пропаганді насильства й розгортання агресивної війни, мають бути притягнуті до відповідальності та пропорційного покарання.
Росія, як сторона міжнародного збройного конфлікту, має дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права і міжнародного права прав людини й виконувати зобов’язання щодо захисту цивільного населення від будь-яких актів насильства й залякування, образ, наявних у висловлюваннях з мовою ворожнечі, не допускати дискримінації за ознаками етносу, релігії чи політичних переконань щодо цивільного населення Криму.
Наявність великої кількості проявів мови ворожнечі на російськомовних онлайн-ресурсах потужно впливає на рівень агресії в соціумі.
“З початком повномасштабного вторгнення рівень ненависті в медіа і соцмережах став ще більш високим і це напряму впливає на подальший розвиток війни та на поведінку загарбників. Через ненависть, що багато років розпалюється в інформаційному полі, злочинів проти людяності та злочинів з ознаками геноциду на українській землі стає дедалі більше. Російські пропагандисти мають нести за це відповідальність в Міжнародному кримінальному суді на рівні із правлячою верхівкою РФ та військовим командуванням. Ці злочини не мають залишатися безкарними”, – вважає Сєдова.
Одним з наслідків безкарності для розповсюджувачів таких висловлювань стали масштабні прояви фізичної агресії до українців та кримських татар, а також випадки вандалізму щодо кримськотатарських та українських національних та релігійних пам’яток.
Багаторічний збройний конфлікт між РФ та Україною залишає для української сторони мінімальні можливості у розв’язанні проблеми з розповсюдженням мови ворожнечі в російських і кримських онлайн-медіа.
Однак авторки дослідження вважають за необхідне звернути увагу уряду України, медіаспільноти та громадянського суспільства на рекомендації, що спроможні більш ефективно протидіяти розповсюдженню мови ворожнечі в російськомовному сегменті інтернету.
Джерело: Кримська правозахисна група
