Одним із поширених в Інтернеті дезінформаційних наративів щодо українських громадян, які проживають у Польщі, є те, що вони використовують своє перебування в нашій країні «для вибивання» різного роду пільг. Це пов’язано з переконанням, що більшість українських біженців живе виключно або переважно за рахунок допомоги держави, тобто з наших податків. Тим часом, інформація з офіційних інституцій, достовірні дані та дослідження рішуче суперечать цьому.
У соціальних мережах досить часто з’являються дописи про «одноденний туризм» громадянок України до Польщі, які приїжджають на дуже короткий термін лише для отримання соціальних чи сімейних виплат. Проте Заклад соціального страхування (далі – ZUS), категорично заперечує існування такої можливості. « – Не може й бути мови про одноденний туризм для отримання виплат від Польщі. ZUS має всі інструменти для перевірки того, чи особа, яка подала заяву, має право отримувати допомогу. ZUS не призначатиме коштів громадянам України, які приїхали до Польщі на один день», – чітко заявив речник ZUS Павел Жебровський, цитує Польська агенція прасова.
Він зазначив, що перед наданням допомоги ZUS перевіряє, чи біженці легально перебувають в Польщі. Більше того, ZUS також проводить перевірки такого типу щодо осіб, які вже отримали виплати. Це стосується, в тому числі, перевірки достовірності щодо їхнього перебування в нашій країні, завдяки доступу до бази даних Прикордонної служби, освітніх інформаційних систем, центрального списку застрахованих осіб і, нарешті, особистим викликом до ZUS.
В подібному тоні висловились і в Міністерстві сімʼї та соціальної політики. Там підтвердили, що не існує жодної можливості, аби ZUS призначив допомогу громадянам України, які приїхали до Польщі на один день. Разом з тим, у Міністерстві запевнили, що ZUS має інструменти для перевірки того, чи особа, яка звернулася по виплати, має на них право.
Про те, що такий вид контролю існує і працює, свідчать дані, надані Закладом соціального страхування. Лише з 1 червня по другу половину серпня (дані станом на 22.08) було затримано 18 тис. виплат «500 плюс» для громадян України, у зв’язку з їх виїздом з Польщі. Тут варто нагадати, що ZUS зобов’язаний призупинити виплату допомоги кожному біженцю після його виїзду з Польщі. Це має передусім тимчасовий характер, проте така особа автоматично втрачає право на допомогу, якщо протягом 30 днів не повернеться до Польщі і інформація про це не буде внесена до реєстру прикордонної служби чи відповідної міської установи.
Проте чи справді більшість біженців живе за рахунок польської держави, як іноді можна прочитати в соціальних мережах? Згідно з даними, отриманими RMF на початку липня 2023 року від Міністерства внутрішніх справ та управління, в нашій країні загалом проживає 1,2 мільйона громадян України, з яких майже 1 мільйон осіб мають активний PESEL. Останні – це біженці, які прибули після початку російського вторгнення в лютому 2022 року. З них лише 57 тис. перебували в центрах колективного розміщення, тобто проживали за рахунок держави та місцевого самоврядування. Переважна більшість біженців самостійно забезпечує своє перебування у нашій країні.
Як натомість виглядає матеріальне становище українських біженців? Чи справді вони утримуються з наших податків? Згідно даних, станом на лютий 2023 року, з початку російського вторгнення (лютий 2022 року), на основі спеціального закону про допомогу громадянам України, який дозволяє працевлаштовувати людей, які приїхали до Польщі у зв’язку з триваючою війною, було працевлаштовано 977 тис. осіб. Через рік 746 тисяч українців сплатило внески в ZUS, що означає, що вони офіційно працювали. При цьому, багато з працевлаштованих раніше українців виїхало в інші країни або повернулося в Україну напередодні лютого 2023 року, що, в основному, є причиною такого скорочення кількості працюючих.
У свою чергу, згідно з оприлюдненим у травні 2023 року дослідженням Міграційної Платформи EWL, Фонду EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, 78 відсотків українців працездатного віку, які проживають у Польщі, працюють. У випадку воєнних біженців цей відсоток дещо нижчий і становить 71 відсоток. Це повʼязано з тим, що люди, які приїхали до нас раніше, краще знають польську мову і їм легше знайти роботу. Крім того, значну частину біженців складають жінки з дітьми та чоловіки, які не підлягають мобілізації, тобто старші 60 років, яким з різних причин важче працевлаштуватися.
Варто додати, що велика група українців у Польщі інвестує у власну справу. За інформацією Info Credit, у 2022 році громадяни України заснували в Польщі майже 17,5 тисяч компаній, а з 1 січня по 29 травня 2023 року – ще понад 13 тис. За даними Польського економічного інституту, у 2022 році було створено додатково 4 тис. компаній з українським капіталом.
Ймовірно, серед біженців – як і в кожній соціальній групі – є спроби недобросовісного отримання виплат від польської держави, але вони мають поодинокий характер, і ZUS має засоби для ефективного виявлення таких спроб. Є також люди, які через свою життєву ситуацію (необхідність самостійного догляду за кількома дітьми, інвалідність власна чи дитини, вік, незнання мови) не можуть працювати. Однак публікації про те, що більшість біженців живуть за рахунок польського бюджету або займаються «вибиванням» різного роду виплат, є явно фейковими новинами. Щоб з’ясувати це, достатньо лише на мить вийти з Facebook, Twitter або російського Telegram і витратити максимум 5 хвилин на пошук відповідних даних.
