Джерело: Наталя Фролова, для The Insider
Глобальний лідер у сфері охорони здоров’я, що рятує весь світ від несподіваного спалаху небезпечної вірусної інфекції, яка розрослася до масштабів пандемії, – такий сьогодні образ Китаю в світових ЗМІ. Над створенням цього іміджу активно працює гігантська пропагандистська машина Комуністичної партії, зусиллями якої, наприклад, продаж апаратів ШВЛ Італії зображується як «гуманітарна допомога», а передача цієї допомоги супроводжувалася кадрами, на яких лідер європейської країни цілує китайський прапор. За цією добре відпрацьованою та проплаченою пропагандою забувається, що КНР довго ігнорувала попередження своїх вчених про можливість появи нового коронавірусу, а потім жорстко цензурувала інформацію про початок епідемії, що призвело до настільки масштабного поширення COVID-19 і перетворення епідемії на пандемію.
Ще рік тому китайські вчені з Уханського інституту вірусології та Університету китайської академії наук опублікували доповідь, у якій попередили про можливість нового спалаху в Китаї коронавірусу. Його джерелом черговий раз мали стати кажани: ці єдині ссавці, здатні літати, – головні переносники коронавірусу. Вірусологи також пояснили, чому спалах мав відбутися саме в їхній країні: «Китай – третя за величиною територія, а також найбільш густонаселена держава в світі. Велика територія плюс різноманітність кліматичних зон створюють велике біологічне різноманіття. Більшість видів коронавірусів (22 із 38) були ідентифіковані китайськими вченими, які вивчають місцевих кажанів або інших ссавців. Більшу частину CoVs можна знайти в Китаї. Крім того, більшість кажанів, що переносять ці коронавіруси, живуть поряд із людьми, потенційно передаючи віруси людям і худобі. У китайській культурі харчування склалося тверде уявлення, що свіжозабиті тварини найбільш поживні. І це уявлення може посилити передачу вірусу <від тварини до людини – The Insider> ». У цій же доповіді йшлося про те, що необхідно вжити термінових заходів для запобігання наступному спалаху.
Однак китайська влада проігнорувала це попередження своїх же вчених, як і повідомлення кількох лікарів з Уханя – столиці провінції Хубей. Вони ще наприкінці грудня 2019 року звернули увагу на швидке поширення небезпечної інфекції. До лікарів негайно прийшла поліція і поставила вимогу не поширювати чутки. Пізніше зарубіжна преса написала про одного з них – офтальмолога з центральної лікарні Уханя Лі Веньляна, який, вже будучи сам зараженим, повідомив про спалах коронавірусу в китайській соціальній мережі Weibo. 6 лютого він помер у лікарні від ускладнень, викликаних COVID-19. Наприкінці березня австралійські журналісти звернули увагу на те, що безслідно зникла колега Лі Веньляня – керівник відділення невідкладної допомоги Аі Фен. Трохи пізніше на її сторінці у Weibo з’явився дивний пост: фотографія з видом Уханя і підписом «Річка. Міст. Дорога. Куранти ».
До лікарів негайно прийшла поліція і поставила вимогу не поширювати чутки
До 10 січня китайським вченим з Уханя і Шанхая у співпраці з австралійським університетом Сіднея вдалося швидко ідентифікувати і виділити ДНК нового виду коронавірусу. Але тільки 23 січня Ухань офіційно закрили на карантин. З моменту, коли влада провінції Хубей дізналася про небезпеку, до прийняття перших серйозних заходів пройшло три тижні. За цей час перші підтверджені випадки коронавірусу виявили в Південній Кореї, США і Таїланді. Дослідники університету Саутгемптона (Велика Британія) дійшли висновку, що особливо на початковому етапі поширення вірусу кожен тиждень бездіяльності влади призвів згодом до надзвичайно швидкого зростання кількості хворих і смертей від COVID-19. Дослідження також показало, що «якби втручання в країні могли проводитися на один тиждень, два тижні або три тижні раніше, кількість випадків зараження могло б бути меншою на 66, 86 і 95% відповідно, що значно обмежило б географічне поширення захворювання. Однак, якби нелікарняні заходи <від миття рук до самоізоляції – The Insider> проводилися б на один, дві або три тижні пізніше, число випадків могло б збільшитися в 3, 7 або 18 разів відповідно», – сказано в доповіді.
«Як тільки з’явилася інформація, що нова форма коронавірусу стала поширюватися, місцева влада в Ухані злякалися, що її покарають за такий провал, і стала приховувати справжній стан речей. А потім на основі цієї неправильної інформації багато країн вибудовували свої стратегії боротьби з коронавірусом», – говорить Чарльз Бертон, старший науковий співробітник Інституту Макдональда Лор’є (Канада). Втім, нагадує експерт, департамент пропаганди ЦК Компартії Китаю ніколи не надає точної інформації та статистики про будь-що: «Просочується тільки та інформація, яка всередині країни і за кордоном легітимізує багаторічне правління КПК. При цьому жителі країни прекрасно розуміють, що публікована Компартією інформація не має наукового значення. Більш того, китайці побоюються, що вірус насправді небезпечніший, ніж стверджує влада».
Департамент пропаганди ЦК Компартії Китаю ніколи не надає точну інформацію та статистику про будь-що
Водночас китайська влада, на доповнення до широко впроваджених систем стеження через камери, знаходить нові способи посилити контроль за населенням. У березні всіх громадян зобов’язали завантажити на свої смартфони спеціальний додаток Alipay Health Code, в якому кожен отримує свій QR-код. Це спільний проект влади Гуанчжоу, де «код здоров’я» був випробуваний, і Ant Financial, сестринської компанії корпорації Аlibaba. Газета New York Times проаналізувала додаток і дійшла висновку: він здатний не просто виявляти, кого і де міг заразити власник смартфона, а й надає поліції безпосередній доступ до його особистих даних (щось подібне московська влада намагалася нав’язати і росіянам). Китайські інтернет-компанії часто діляться особистою інформацією своїх користувачів із владою, нагадує видання. Однак до коронавірусу це не відбувалося настільки відверто. Тому, впевнені в NYT, впровадження нової програми ще більше розмиває і без того тонку межу, яка відділяє технологічних гігантів Китаю від керівництва Компартії.
У КНР будь-який бізнес фактично належить Комуністичної партії. Великі компанії змушені діяти заодно з керівництвом країни не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому контурі. Коли керівництво Китаю усвідомило, що ситуація з коронавірусом зайшла занадто далеко й імідж країни на міжнародній арені необхідно терміново рятувати, Пекін запустив безпрецедентну пропагандистську кампанію – став посилено висвітлювати, як керівництво КНР кинуло всі сили на порятунок країн, що найбільше постраждали від спалаху COVID-19. Експерти, які взяли участь в недавньому обговоренні китайської політики, організованому празьким центром «Європейські цінності», зазначають, що допомога, яку надавав Китай, по-перше, не завжди була допомогою в прямому сенсі слова, а по-друге, зазвичай вибудовувалась таким чином, щоб у людини, яка не знає китайську систему зсередини, склалося враження, ніби в Китаї є гравці поза державним контролем. Так, допомога в Італію надходила окремо від Компартії Китаю, окремо від корпорацій, наприклад, Alibaba, Xiaomi і Huawei, й окремо від китайського Червоного Хреста.
У ЗМІ найчастіше йшлося про безоплатну допомогу. Насправді, тій же Італії життєво важливе медичне обладнання лише частково дісталося безкоштовно. «Пекін прикрашає факти, – пояснює Лукреція Поггетті, італійський науковий співробітник Інституту китайських досліджень (MERICS) в Берліні. – По суті, це був експорт. Італія укладала з Китаєм контракти на медичне обладнання, яке купувалося як на бюджетні гроші, так і на кошти приватних осіб-філантропів. Італійці купили приблизно тисячу апаратів ШВЛ. Думаю, що ці кошти допомогли і самому Китаю, оскільки там бізнес теж дуже постраждав. Реальна підтримка полягала в тому, що Пекін пересунув Італію в самий початок черги країн, що хотіли придбати маски, вентилятори та інші потрібні речі». Цікаво, що Кремль і тут скопіював найгірший приклад, зобразивши як гуманітарну допомогу продаж ШВЛ Китаю (тут, втім, є певна різниця – в Китаї своїх ШВЛ достатньо, а в Росії вони дуже скоро можуть опинитися в дефіциті).
Однак і те, що привозиться безоплатно, все-таки має цілком конкретну ціну, насамперед пропагандистську. «Важлива умова отримання допомоги від Китаю – організація зустрічі китайського обладнання в аеропорту на рівні уряду. Наприклад, в Чехії брати участь в пропагандистському шоу і дякувати перед телекамерами керівництву комуністичного Китаю змушений був особисто прем’єр-міністр Андрій Бабіш, – розповідає Якуб Янда, директор центру «Європейські цінності». – При цьому чеські спецслужби ще на початку березня попередили уряд країни: в протягом січня і лютого приватні особи та компанії за вказівкою китайського посольства скуповували у всій Чехії медичне обладнання. Потім його відправляли в Китай».
Прем’єр-міністр Чехії змушений був особисто дякувати перед камерами керівництву Китаю
За останні два десятиліття КПК взяла під контроль весь ланцюжок поставок, пов’язаних із необхідним під час пандемії обладнанням. У США і ЄС це проігнорували. «Тепер Європа і Америка в потрібний момент опинилися без власного масового виробництва масок і вентиляторів, – пояснює Метт Шрьодер, експерт із питань Китаю Німецького фонду Маршалла (США). – Більше того, матеріали для них теж виготовляють у Китаї. Тому на кілька місяців ми опиняємося в ситуації, коли будемо змушені все це купувати в КНР».
На відміну від США і низки країн Європи, які відправляли свою допомогу без супутніх PR-акцій і вимог публічної подяки, Пекін вміло вибудував свою пропагандистську кампанію. Цим він, по суті, забезпечив важливими аргументами євроскептиків. «В Італії тепер ще голосніше говорять: ЄС нас покинув у важкий момент, а Китай, навпаки, не залишив в біді. На цьому тлі навіть фейкове відео зі співом китайського гімну на балконах італійських міст не видається чимось нереальним, – зізнається Лукреція Поггетті. – В Італії міністр закордонних справ Луїджі ді Майо вийшов у прямий ефір у себе в Facebook і повідомив, що у нього склалися особливі дружні відносини з Китаєм. А президент Сербії Олександр Вучич навіть поцілував китайський прапор, зустрічаючи в аеропорту далеко не безкоштовну допомогу з Пекіна».
У другій половині березня голова КНР Сі Цзіньпін провів низку телефонних розмов із главами держав і направив деяким листи. «Передаючи «щирі симпатії від китайського керівництва і народу» та підкреслюючи в кожному конкретному випадку винятковість відносин саме з цією країною, Сі запасається прихильниками нової китайської стратегії «спільноти загального здоров’я людства» <community of common health for mankind, китайські держагентства також переводять ці слова як концепція «співтовариства єдиної долі людства» – The Insider>. Це свого роду новий «шовковий шлях» для світової охорони здоров’я, – зазначає Діді Кірстен Татлі, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин. – Про це він написав Макрону. Але особливу увагу Пекін приділяє «масочній дипломатії» з країнами Центральної Європи, тому що саме їх вважає потенційними «дверима в Європу»». Наприклад, президент Польщі Анджей Дуда в розмові з китайським очільником змушений був говорити про те, як «дорожить дружбою» з керівником комуністичної держави, дякувати за «своєчасну безцінну допомогу», яка стала «втіленням глибокої дружби між двома країнами», і звертати увагу на «своєчасні, рішучі й енергійні заходи, завдяки чому вдалося ефективно стримати поширення епідемії».
Про те, наскільки важливо Китаю поліпшити свій міжнародний імідж, свідчать не тільки вимушені обміни люб’язностями в обмін на медичне обладнання, а й конкретні показники зростання медіаприсутності Пекіна в усьому світі. «Китайська держпропаганда стрімко розбухає на різних платформах. Найбільш активно Пекін використовує Twitter, який, до речі, заборонений у самому Китаї. Це означає, що кампанія спрямована саме на зарубіжну аудиторію, – пояснює Метт Шрьодер із Німецького фонду Маршалла (США). – Сьогодні п’ять-шість найбільш популярних твіттер-акаунтів – акаунти китайських державних ЗМІ. А ще діють «сірі», замасковані під незалежні акаунти. Дедалі активніше в інтернеті поводяться і посольства Китаю». За словами Шрьодера, аналітики фонду порахували, що з початку року кількість тільки офіційних китайських акаунтів на Twitter зросла більше ніж удвічі – з 70 до приблизно 150.
Найбільш активно Пекін використовує Twitter, який, до речі, заборонений у самому Китаї
Крім того, експерти відзначають: китайські органи пропаганди вперше стали імітувати російські методи дезінформації – поширювати численні теорії змови, щоб дестабілізувати інформаційне середовище. Як зазначає Шрьодер, теорії змови спочатку з’являються в приватних акаунтах, а потім вже підхоплюються державними ЗМІ, які їх масово тиражують. «Оскільки інтернет в Китаї повністю контролюється державою, то і поширювати такі теорії можна тільки з дозволу партії», – говорить аналітик.
«Це дуже відрізняється від того, що китайці робили раніше. До цього у них була тільки «позитивна» мета – створити залізобетонну впевненість всередині країни і за кордоном, що комуністичний лад у Китаї – найкраще у світі устрій держави. Зараз же завдання кампанії – посіяти паніку, недовіру і страх <у країнах, що залежать від поставок Китаю – The Insider>. КПК стає все більш агресивною в просуванні свого іміджу», – вважає Бетані Аллен-Ебрахімян, аналітик з питань Китаю новинного сайту Axios (США).
Так, найбільше китайське англомовне онлайн-видання Global Times повідомило в своєму твітер-акаунті, що коронавірус насправді зародився в Італії ще в листопаді – на початку грудня минулого року. А один з офіційних представників китайського МЗС Чжао Ліцзянь заявив, що «завезти коронавірус в Ухань» могла армія США, коли минулої осені американські атлети взяли участь у Всесвітніх військових іграх в Ухані. «Будьте відвертими! Опублікуйте свої дані! Сполучені Штати повинні нам все пояснити!» – написав чиновник у себе у твіттері. (І знову дуже нагадує за змістом держпропаганду в політичних ток-шоу на російських телеканалах).
Сьогодні, коли людям в різних країнах здається, що їхні демократичні уряди не в змозі впоратися навіть з вірусною інфекцією, «м’яка сила» Китаю виявляється особливо ефективною. Ідея, що тільки авторитарні режими здатні швидко мобілізувати суспільство на боротьбу з будь-якою загрозою, знаходить благодатний ґрунт на тлі щоденних відомостей про дедалі більше число жертв. Європейські та американські експерти переконані: пропагандистський наступ Пекіна не обмежується створенням позитивного образу КПК і сприятливого клімату для експорту китайських товарів, послуг і технологій. Його мета – впровадження у критичну інфраструктуру глобального Заходу і насамперед країн НАТО. Метод – просування, а іноді й жорстке нав’язування китайських технологій у сферах комунікацій (5G), транспорту (портові споруди та швидкісні поїзди), а тепер і охорони здоров’я. Тоталітарний режим, заснований на страху і тотальному стеженні, не збирається визнавати свої помилки в діагностуванні та в боротьбі з найбільшою за сто років пандемією. Сі Цзіньпін і його політбюро хочуть змусити світ забути цей провал і нав’язати йому ще більшу залежність від «їхнього» Китаю.
Джерело: Наталя Фролова, для The Insider
