Facebook і Twitter опинилися на передовій боротьби з фейками щодо коронавірусу. Обидві ці платформи в умовах карантинних обмежень пережили зростання аудиторії, чим не забарилися скористатися автори фейків про COVID-19.
Якщо адміністрація Twitter чітко озвучила пункти з описом забороненого на платформі контенту і видаляла відповідні записи, то Facebook вчинила не настільки радикально. У той же час, компанія Марка Цукерберга попередила всіх користувачів, які коли-небудь взаємодіяли з фейками про COVID-19.
Facebook проти коронавірусу: неприйняття реклами та попередження про фейки
Facebook став однією з перших платформ, які зіштовхнулися з коронавірусною брехнею. Спочатку незалежні дослідники спробували оцінити масштаби проблеми, а потім і сама компанія представила звіт про поширення фейкового контенту, пов’язаного з коронавірусом. Ці дані показали, що такого контенту було дуже багато. За допомогою застосування адміністрацією соцмережі нових, так само як і перевірених методів боротьби, компанія намагалася встигнути за швидкістю поширення фейків.
Аналітики групи Avaaz на початку травня спробували оцінити ефективність Facebook у боротьбі з таким контентом. Вони вивчили близько сотні фрагментів фейкового контенту шістьма мовами і дійшли до висновку, що цими записами поділилися близько 1,7 млн разів тільки на Facebook, а відповідні фрагменти контенту були переглянуті понад 117 млн разів.
У звіті Avaaz сказано, що 65% фейкового контенту були спростовані партнерами власної програми перевірки фактів Facebook.
Проблемою став час, необхідний для реакції на фейки. І хоча платформа активно використовувала ресурси для зниження розповсюдження контенту і випуску ярликів з попередженням про те, що інформація є фейком, іноді фейковим повідомленням вдавалося поширюватися у соцмережі.
Сама компанія Facebook теж спробувала оцінити масштаби фейків. У її звіті за квітень йшлося про 40 млн фрагментів фейкового контенту, а в травні цей показник збільшився до 50 млн .
У звіті щодо боротьби з «Коронавірусними» фейками компанія Facebook пише про те, що на ці фрагменти контенту вона поставила відповідні мітки, одночасно з цим видаливши ті записи, які могли б спричинити фізичну шкоду людям (disclaimer: StopFake є однією з таких зовнішніх фактчекерських організацій, з яким працює Facebook).
Це означає, що Facebook почала показувати спеціальні сповіщення користувачам, які ділилися, коментували або відзначили вподобанням фейкові пости до їх видалення або появи попереджувальних позначок. Так компанія намагається попередити людей про те, що вони взаємодіяли з фейками і перенаправляти на сторінки офіційного ресурсу, наприклад, ВООЗ. При цьому в компанії зазначили, що 95% користувачів вважають за краще не переглядати запропонований контент з такими ярликами.
Аналітики проекту STAT відзначають, що можливо у випадку з фейками про коронавірус має сенс бути більш точними у формулюваннях про те, чому саме конкретному користувачеві пропонується відвідати сайт ВООЗ. Ця точність може допомогти уникнути умовної «банерної сліпоти» – феномену, при якому відвідувачі сайтів не помічають окремі рекламні блоки або елементи інтерфейсу веб-сайту.
Також в кінці березня соціальна мережа Facebook заборонила рекламу захисних масок, зшитих вручну. Пізніше до цієї забороненої рекламі додали і оголошення про продаж дезінфікуючих засобів для рук. Ці дії викликали протест серед добровольців, які шили маски для захисту медиків, що було вельми актуально в період дефіциту засобів захисту.
Згодом компанія додала до списку заборонених для реклами об’єктів і тестові набори COVID-19. Компанія відзначила, що таким чином вона намагається боротися з накруткою цін на дефіцитні товари. А аналіз, який провели журналісти, показав, що серед рекламних оголошень цих товарів були шахрайські, автори яких брали оплату, але не висилали товар. Крім того, дуже часто така реклама супроводжувалася текстом, який вводив в оману, наприклад, про те, що «ця маска – єдина, яка захищає від усіх вірусів».
Всього компанія видалила більше 2 млн нерекламних постів, які просували товари для захисту від COVID-19.
Також соціальна мережа почала блокувати в період пандемії заходи, пов’язані з антикарантинними протестами. У подіях, які організатори створюють на сторінках Facebook, організатори повинні вказувати дотримання принципів соціального дистанціювання.
Антикарантинні акції пройшли у багатьох країнах світу і їх організатори та учасники координували свої дії через Facebook. Однак платформа вирішила не допускати організацію подібного роду подій на своїх сторінках. Серед аргументів на обґрунтування цього рішення згадувалося, що «заходи, в яких учасники не дотримуватимуться методів соціального дистанціювання, на Facebook не будуть з’являтися». У той же час в компанії заявили, що «якщо уряд не забороняє проведення заходу протягом цього часу, ми дозволяємо його організацію на Facebook».
Instagram: слідами Facebook
Фотосервіс Instagram, який належить Facebook, застосовував ті ж методи боротьби з фейк, що й материнська компанія. Однак в Instagram адміністрації сервісу було складніше боротися з рекламою саморобних масок і санітайзерів, водночас значна кількість акаунтів, які просувають такі засоби, були шахрайськими або продавали ці товари за завищеними цінами. Складнощі в боротьбі з фейками в Instagram були пов’язані з тим, що у цій соціальній мережі автори таких повідомлень розміщують не придбану рекламу, а звичайні пости. Крім того, додатковим способом приховати сторінку, на яку вели ці акаунти, були сервіси скорочення посилань типу bit.ly.
Сервісу Instagram довелося також зіткнутися з появою різних ефектів для фотографій, пов’язаних з темою коронавірусу. Серед них зустрічалися навіть такі, які стверджували, що здатні «діагностувати» хворобу за фото або «лікують» її. Компанія видалила такі інструменти. Інші ефекти, в описі яких міститься згадка коронавірусного лікування, компанія почала приховувати з результатів пошуку
Twitter і коронавірус: видаляти то видаляти
Twitter у правилах використання сервісу озвучив вельми чіткі вказівки стосовно того, що дозволено публікувати на платформі, а що заборонено. У блозі компанії з’явилася інформація про те, що Twitter буде позначати потенційні фейки спеціальними значками і демонструвати тільки контент, який заслуговує на довіру. А після цього такі повідомлення будуть аналізуватися спільно експертами і автоматичними інструментами. Крім того, компанія повідомила, що буде вимагати видалення тих твітів, у яких заперечуються рекомендації експертів, заохочується використання підроблених процедур або міститься контент, що вводить в оману. Також компанія особливо оперативно пообіцяла реагувати на дописи, які можуть безпосередньо становити загрозу для здоров’я чи благополуччя людей або у яких є чіткий заклик до дії.
У дописі в блозі Twitter міститься більше 10 пунктів з поясненнями, який контент підлягає видаленню з Twitter. Примітно, що в цьому переліку міститься також пародійний і комедійний контент: у керівництві Twitter визнали, що пандемія і ситуація, яка склалася, не можуть бути об’єктами для жартів.
Пізніше Twitter додала до списку тем, до яких вона буде особливо пильно ставиться, і теорію змови про зв’язок 5G-вишок із поширенням коронавірусу. У Twitter пообіцяли, що будуть пропонувати авторам таких постів читати офіційну інформацію від британського уряду. Однак пізніше компанія визнала твіти щодо цієї теорії такими, які «спонукають людей до небезпечних дій» і теж почала видаляти їх.
Попри це, незважаючи на таку однозначність, Twitter став платформою для поширення коронавірусних фейків. Причому потік повідомлень був вельми потужним.
Ще одним викликом для компанії стали публікації політиків, які спекулюють на темі коронавірусу. Компанія видалила твіти президента Бразилії Жаїра Болсонару про препарат гідроксихлорохін, видалені твіти тепер ведуть на сторінку з правилами компанії щодо розміщення контенту.
Ще однією «жертвою» Twitter став аккаунт президента Венесуели Ніколаса Мадуро з інформацією про якийсь натуральний напій як засіб від коронавірусу.
Дональду Трампу вдалося уникнути видалення його твітів, однак із облікового запису колишнього мера Нью-Йорка Руді Джуліані були видалені дописи, які цитують Чарлі Кірка з рекламою протималярійного препарату як засобу від коронавірусу.
У наступній статті ми розповімо про методи Google, YouTube, WhatsApp та інших сервісів у боротьбі з фейками.
Автор: Надія Баловсяк для StopFake
