18 липня Коаліція громадських організацій «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи* представили проміжні результати незалежного моніторингу висвітлення в медіа дострокових парламентських перегонів в Україні за період з 22 червня по 12 липня 2019 року.
Російський вплив на вибори та ситуацію в Україні загалом, а також російський реванш були серед основних інформаційних приводів для суспільної дискусії та висвітлення в медіа, каже медіаекспертка, співзасновниця StopFake Ольга Юркова. При цьому окремі медіа, коментуючи ці теми, посилалися на російські джерела інформації й некритично використовували тези, характерні для російської пропаганди. Це може свідчити про інформаційний вплив Росії. Дуже поширеним був тренд, коли наративи російської пропаганди озвучували представники партій-кандидатів, причому їхні висловлювання не були збалансовані фактами чи альтернативною точкою зору. Серед медіа, які робили це найактивніше: телеканали “Інтер”, NewsOne, 112, а також онлайн-ресурс Страна.ua.
«Серед цих наративів: «курс України на НАТО є хибним», «Українська православна церква – розкольники», легітимізація так званих ДНР та ЛНР, окупації Криму, необхідність «налагоджувати зв’язки з Росією». Серед останніх тез – «Україна була сильнішою у партнерстві з Росією, ніж стала у партнерстві з Євросоюзом», – зауважила Ольга Юркова.
Результати моніторингу демонструють, що, незважаючи на різноманітне медіасередовище, більшість ЗМІ розділені залежно від політичних преференцій та залишаються під сильним впливом своїх власників. Для висвітлення виборчої кампанії це означає, що низка ЗМІ знаходилися під впливом політичних гравців.
Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив, що парламентська кампанія не принесла позитивних сюрпризів. Медіа в більшості продовжують надавати переваги тим чи іншим суб’єктам виборчого процесу, порушують законодавчі вимоги щодо інформування та обмеження щодо ведення агітації.
«Символом редакційних політик телебачення можна зробити кандидатку на комбайні, яку показували в новинах на одному з телеканалів. Регулятор при цьому продовжує залишатися в ролі спостерігача без повноважень – ні протоколів про адміністративні правопорушення, ні попереджень – тільки моніторинг», – вважає медіаюрист.
Також команда з 13 незалежних спеціалістів з моніторингу зафіксувала низку негативних тенденцій. «Як і під час президентської кампанії, так і зараз, під час парламентської, у першу чергу, телеканали відверто демонструють свої політичні позиції, віддаючи перевагу одним політичним силам та ігноруючи інших, чим порушують право суспільства на отримання збалансованої, об’єктивної інформації про виборчий процес. Окрім того, і надалі частина медіа порушують виборче законодавство в частині оприлюднення соціологічних даних, перш за все, рейтингів партій. Ми фіксували й численні порушення професійних стандартів, наявність політичної джинси», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».
Координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко зазначила, що представленість жінок в медіа добре ілюструє відсутність гендерного паритету в політиці. Зокрема, моніторинг висвітлював діяльність таких суб’єктів, як-от Президент, Офіс Президента України, Команда Зеленського, Прем’єр-міністр, Уряд, мери та голови ОДА, ЦВК, а також 16 партій, критична більшість із яких є чоловіками, що вплинуло на отримані дані.
«За даними моніторингу, чоловікам надавалося незіставно більше часу порівняно з жінками на загальнонаціональних телеканалах – 90% прайм-часу, тоді як жінкам – лише 10%. Аналогічна тенденція прослідковується й в онлайн-ЗМІ», – сказала Єлизавета Кузьменко.
Ольга Юркова зазначила серед загальних тенденцій, що, порівняно з цьогорічними виборами Президента України, на офіційних Facebook-сторінках кандидатів знизився градус ворожнечі. Десять політичних сил, які лідирують у виборчих рейтингах, та їхні лідери активно використовують соцмережу. При цьому, лише декілька з них роблять ставки на кандидатів з партійних списків під час наповнення своїх сторінок. Більшість великою мірою транслюють риторику лідерів і підтримують уже сформовані бренди. Майже всі партії активно висловлювали позицію щодо «гарячих» подій, якими стали повернення Росії в ПАРЄ, розгляд Конституційним Cудом закону про очищення влади, анонсований телеміст каналу «NewsOne» з забороненим в Україні російським «Россия 1».
«Найпопулярнішою тематикою постів був перебіг передвиборчої кампанії та критика опонентів, рідше – роз’яснення пунктів виборчої програми або політичного курсу партії», – додала Ольга Юркова.
Голова ГО «Комісія з журналістської етики» Андрій Куликов зазначив: «Спостереження за дотриманням етичних стандартів у журналістиці у виборчий період є важливим насамперед тому, що українки і українці в цей час опиняються під шквалом політичної агітації, ба навіть пропаганди, в якій, на жаль, значну частку складає чорний піар. Роль, яку можуть відіграти ЗМІ за умови професійної роботи якраз і полягає в тому, щоби протиставити пропаганді виклад фактів, а також надати аудиторії доступ до аналізу, здійснюваного в експертному середовищі. Досягнення такого становища і є, певно, кінцевою метою здійснюваного моніторингу».
За період моніторингу з 22 червня по 12 липня 2019 року було виявлено 93 можливих порушення Кодексу етики українського журналіста у ЗМІ, щодо яких здійснювався моніторинг. Ці порушення були передані на розгляд Комісії з журналістської етики як органу саморегуляції журналістів та редакцій для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста у висвітленні дострокових парламентських виборів.
Комісія уважно розглянула порушення та винесла 6 рішень (4 рішення у формі публічного осуду та 2 рішення у формі дружнього попередження) щодо таких медіа, як: телеканали «1+1», «NewsOne», «ICTV», «СТБ» та сайти «Obozrevatel» і «Гордон». Інші скарги перебувають на опрацюванні.
Команда незалежних спеціалістів з моніторингу продовжить проводити кількісний і якісний аналіз медіависвітлення дострокових парламентських перегонів 2019 року в Україні та презентує кінцеві результати 29 серпня 2019 року.
Раніше цього року коаліція провела незалежний моніторинг висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії; відповідні звіти моніторингу українською та англійською мовами, а також методологію моніторингу було розміщено на сайті Комісії з журналістської етики http://www.cje.org.ua/ua/elections. Також, на сайті будуть розміщені звіти моніторингу парламентської виборчої кампанії.
*Моніторинг проводиться коаліцією громадських організацій – «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.
