Перші проміжні результати незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні за період 14 січня – 3 лютого 2019 представила 18 лютого коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа і комунікації» та StopFake.
Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи ЗМІ, доступу до інформації та посилення системи суспільного мовлення в Україні», які імплементуються в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.
«Ми бачили змішану картину. З одного боку, медіа активно висвітлювали заходи, що проводяться кандидатами, а також процедурні аспекти, пов’язані з виборами. З іншого боку, більшість медіа продемонструвала свої преференції щодо конкретних кандидатів, – зазначив Расто Кужель, міжнародний експерт Ради Європи. – Щоб зробити обґрунтований вибір, виборці мають отримувати більш неупереджене й аналітичне висвітлення кампанії».
Команда, яка проводить моніторинг, також проаналізувала можливий зовнішній вплив на майбутні вибори. Було виявлено, що деякі російські пропагандистські наративи проникли в українську медіасферу, зокрема, через онлайн-медіа. Серед них – спроби дискредитації Української православної церкви, української влади та деяких політиків, а також легітимізації окупації Криму та частини Донбасу. У своїх повідомленнях деякі ЗМІ використовували тільки російські джерела інформації, не висвітлюючи українську позицію.
«Сюжети, які перегукуються з російською пропагандою, найчастіше з’являлися в онлайн-медіа, – сказала Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця StopFake. – Наприклад, чотири новинних сайти 31 січня синхронно надрукували викладену в позитивному тоні заяву президента Росії Володимира Путіна про стан церкви в Україні, дискримінаційну по відношенню до Української помісної церкви, без позиції української сторони. Українська православна церква була головною темою, навколо якої з’являлися схожі месиджі. Серед інших тем – новини, які легітимізують окупацію Донбасу чи Криму й дискредитують українську владу. Кілька телеканалів у своїх сюжетах про події на фронті уникають того, щоб називати протилежну сторону інакше ніж «бойовиками», і не називають Росію державою-агресором або окупантом».
Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін зазначив:
«Як і під час попередніх кампаній, медіа в основному не дотримуються вимоги закону щодо збалансованого і неупередженого висвітлення виборчої кампанії. В підсумку аудиторія, майбутні виборці, замість створення умов для інформованого і усвідомленого вибору стає об’єктом різнопланових маніпуляцій. Змінити цю ситуацію можна тільки шляхом запровадження зрозумілих правил гри на рівні законодавства, відчутної відповідальності за їх порушення і наявності професійного, незалежного з відповідними та достатніми повноваженнями регулятора або регуляторів».
Поява кандидатів у програмах новин і поточних подій не завжди визначається інформаційною цінністю, а, можливо, зумовлена інтересами власників. Програми ток-шоу давали кандидатам певну можливість передати свої повідомлення виборцям і дали змогу останнім отримувати інформацію про кандидатів. Водночас чітка демонстрація політичних уподобань на користь або проти конкретного кандидата, яка проявлялася в поведінці ведучих та форматі програм, зменшувала їх цінність для виборців.
«Майже всі медіа (насамперед телеканали), за незначним винятком, що увійшли до моніторингу, демонстрували свої симпатії або антипатії до тих чи інших кандидатів у президенти. У більшості випадків це можна пояснити як позицією самих журналістів, так і позицією медіавласників, які мають власні політичні інтереси. І це тренд не тільки нинішньої, а й майже всіх виборчих кампаній в Україні», – сказала Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавчий директор ГО «Український інститут медіа і комунікації».
Комунікаційний менеджер ГО «Комісія з журналістської етики» Єлизавета Кузьменко, яка також є координатором медіамоніторингу, розповіла: «Команда, яка проводить моніторинг, виявила 16 випадків можливого порушення Кодексу журналістської етики. Більшість із них було пов’язано з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів, відсутністю відділення і маркування реклами від новинного контенту та порушень правил цитування соціологічних опитувань. Всі ці кейси розгляне Комісія з журналістської етики».
Основною метою моніторингу є інформування громадськості про поведінку ЗМІ під час виборчої кампанії, стимулювання дискусії щодо об’єктивності та якості їхньої роботи з висвітлення виборчих перегонів і сприяння дотриманню ними міжнародних стандартів і найкращих практик із питань свободи слова та незалежності ЗМІ.
Команда продовжуватиме моніторинг засобів масової інформації впродовж передвиборчого періоду, щоб визначити, чи збережуться ці тенденції. Наступний звіт з оцінкою освітлення всієї передвиборної кампанії в традиційних і соціальних ЗМІ буде опубліковано в останній тиждень передвиборної кампанії.
Завантажити звіт (українською мовою)
*Моніторинг проводить коаліція громадських організацій – «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа і комунікації» та StopFake за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи слова, доступу до інформації та посилення системи суспільного мовлення в Україні», які імплементуються в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. За результатами моніторингу будуть підготовлені проміжні та фінальний звіти.
