Наративи фейків у часи президентських виборів: Як гібридна війна змінює порядок денний українського телебачення

Автор: Анастасія Гринько, PhD

Збір даних і кодування: Артем Лаптієв

Для StopFake

Січень-лютий 2019 р.

 

Вступ

Україна опинилася в центрі гібридної війни з часу російської окупації Криму та війни на Донбасі [1]. Фейкові новини, які продукує Кремль з політичними та військовими цілями, поширюються всередині Росії та за її межами, охоплюючи різноманітні країни та аудиторію. Згідно з загальноприйнятим визначенням, фейкові новини – це маніпулятивна інформація у ЗМІ про резонансні події, що «не відповідає дійсності». [2]

Для протидії зростаючому потоку пропаганди та для спростування фейків про події в Україні в березні 2014 року українські журналісти та медіа-активісти запустили проект Stopfake.org. Факт-чекери Stop Fake досліджують матеріали засобів масової інформації і пишуть про ті, неправдивий характер яких було доведено [3]. Згодом ця ініціатива переросла в інформаційний хаб, що спеціалізується на дослідженні та аналізі такого явища як Кремлівська пропаганда у всіх його аспектах і проявах. [4]

Тематика фейків у попередніх дослідженнях

Команда Stop Fake зібрала та заархівувала базу даних фейків, що з’явилися у ЗМІ протягом п’яти років війни в Україні. Одне з останніх досліджень, що базується на цих даних, допомогло простежити еволюцію російської пропаганди і визначило основні наративи, які систематично поширював Кремль в межах своєї військової стратегії та зовнішньої політики.[5]  Зокрема розглядаючи корені та стратегії російської пропаганди, які широко застосовувалися в Радянському Союзі, Федченко (2016) робить висновок, що сучасні пропагандистські повідомлення багато в чому повторюють колишні принципи радянської пропаганди і, таким чином, діяльність з дезінформації, яку здійснює Росія, не слід звужувати до теперішнього часу і обмежувати війною, що триває в Україні:

«Хоча війна, яку Росія веде в Україні, стала кульмінацією використання російської пропаганди, це продовження радянської пропаганди, що так ніколи і не зникла з розпадом Радянського Союзу… Насправді, вона була лише змінена, перебудована і трансформована відповідно до сучасної ситуації для того, щоб підвищити її ефективність» – (там же, стор. 146).

Це дослідження також визначило 18 ключових наративів, що стосуються України, які були присутні у фейкових новинах. Зокрема визначені фейкові повідомлення просували такі наративи про Україну як: «хунта, яку підтримує Захід» (1), «фашистська держава» (2), «держава, яка не відбулась» (“failed state”) (3). Вони також змальовували Росію, як таку, що «не є частиною окупації/війни» (4). Частина фейкових новин стосувалася тематики української армії (5), добровольчих батальйонів (6), внутрішньо-переміщених осіб та біженців до Росії (7). Окрім «територіальних претензій» від сусідніх країн (8) і теми «територіального розпаду України» (9), фейкові новини включали «легітимізацію анексії Криму та окупації Донбасу з використанням представників іноземних урядів, міжнародних організацій та іноземних ЗМІ» (10). Як зазначає Федченко (2016), наративи фейків також включали твердження про те, що «війна в Україні фактично здійснюється американськими військовими, НАТО чи західними приватними військовими контрактниками» (11), просували ідею «зменшення Західної підтримки України (12), «маніпулювали новинами про міжнародні організації» (13), надавали неправдиву інформацію про «дезінтеграцію Євросоюзу» (14), «розпад США та Заходу в цілому» (15). Серед інших фейків також були фейкові новини про «MH17» (16), «СНІД/Зіка/інші захворювання» (17) та «змішування тематик Україна/Туреччина/Сирія/ІДІЛ» (18).

ЗМІ, фейки та вибори

Політичні події, і особливо вибори, часто стають часом, коли зростає ризик маніпуляцій для ЗМІ та інформаційної діяльності. Наприклад, дослідження,  проведене в Університеті Джорджа Вашингтона у 2018 році, з’ясувало, що фейкові новини, особливо ті, що поширюються онлайн (зокрема через акаунти в Twitter), стали одним з помітних явищ під час президентських виборів у 2016 році у США. [6] Згідно з цим дослідженням, багато акаунтів поширювали у твітах кремлівські тези, включаючи сотні акаунтів, у яких було більше фоловерів, ніж у топових тролів російського «Агентства інтернет-досліджень» [7]. Базуючись на цьому, Гіндман М. та Бараш В (Hindman M. & Barash V., 2018) роблять висновок, що більшість фейкових новин у Twitter, які брали участь у поширенні повідомлень під час виборів у США, були пов’язані з кількома відомими конспіративними та пропагандистськими веб-сайтами, а скоординовані кампанії загалом відігравали важливу роль у розповсюдженні фейкових новин.

В Україні наступні президентські вибори заплановано на 31 березня 2019 року. За даними Центральної виборчої комісії України, виборці обиратимуть на виборах одного з 44 кандидатів. [8] З початку президентської кампанії, українські неурядові організації та Національна рада з питань телебачення та радіомовлення висловлювали занепокоєння щодо порушень, які регулярно відбуваються у сфері медіа. Зокрема вони повідомляли про випадки, коли українські ЗМІ (особливо опозиційні) порушували виборче законодавство та професійні стандарти і, зокрема, нехтували аргументами з боку іншого кандидата.

Нещодавня критика опозиційних телеканалів, а саме, 112 та NewsOne, містила звинувачення у використанні мови ворожнечі [9], поширенні фейків[10] та «запровадженню порядку денного, що є дуже близьким до російської пропаганди» [11]. Важливо те, що значна частина критики стосувалася політичних ток-шоу опозиційних телеканалів. Наприклад, спостерігачі з неурядових організацій стверджували, що поведінку ведучих ток-шоу важко назвати нейтральною. Для ілюстрації ГО «Детектор медіа» повідомила про ситуації, коли проопозиційні гості ток-шоу могли отримати вигідне місце (ближче до ведучих) і їм давали слово набагато частіше, ніж іншим учасникам: «ведучі… зверталися до нього [представника опозиційного блоку], бажаючи підсумувати той чи інший блок» (там само).  

Попри низку реформ та значних покращень ситуації щодо свободи журналістики в Україні після Євромайдану (з 2014 року) і відносно розмаїтий медіа-простір, медіа в Україні досі перебувають під потужним впливом політичних та бізнес-інтересів, а, отже, відносяться до як частково вільних, за даними  Freedom House.[12]Попри внутрішні виклики (а саме: корупція, неефективні механізми застосування законів та інші), ситуація зі свободою ЗМІ ускладнилася внаслідок зовнішньої агресії та розпалу інформаційної війни.[13]

Як інформаційна війна змінює роботу українських ЗМІ (особливо опозиційних) в період передвиборчої кампанії? Які теми (особливо фейкові) вплетені в наративи, які просуваються в українських ЗМІ під час передвиборчої кампанії перед виборами президента? За допомогою яких тем, аргументів та голосів їх впроваджують?

Бажання знайти відповіді на згадані питання стало мотивом провести це дослідження. Також мотивацією стало збільшення ризику маніпуляцій у медіа під час президентської передвиборчої кампанії.

Методологія дослідження та вибірка

Дослідження зосередилося на двох опозиційних телеканалах, які, згідно з вищезгаданими звітами моніторингової громадської організації, схильні до порушення медіа-стандартів і наслідування кремлівської пропаганди. Метою цього дослідження було дослідити якість контенту двох опозиційних українських телеканалів під час президентської виборчої кампанії 2018-2019 років і, зокрема, простежити фейкові наративи стосовно України.

Були поставлені наступні дослідницькі питання:

ПД1: Які фейкові наративи запровадили і просували опозиційні телеканали в Україні?

ПД2: З якими темами та аргументами були пов’язані типові фейкові наративи?

ПД3: Хто (які джерела/актори) були задіяні у просуванні фейкових наративів?

Дослідження застосувало метод якісного (тематичного) контент-аналізу, оскільки він дозволяє отримати детальне розуміння тем та частково тональностей та намірів, які стоять поза текстом. Вибірка включала головні політичні ток-шоу двох опозиційних телеканалів 112 та NewsOne: «Український формат» (телеканал NewsOne) і «Пульс» (телеканал 112), які виходили в ефір щотижня в грудні 2018 року.

На сайті NewsOne зазначено, що цей канал є водночас інформаційно-новинним телеканалом та мультимедійною платформою, що є 24/7 на зв’язку з глядачем і оперативно висвітлює найсвіжіші новини та події України й світу. [14] «Український формат» – це одне з головних політичних ток-шоу на NewsOne, що виходить щосереди. 112 позиціонує себе як інформаційно-просвітницький телеканал та інформаційне агентство, [15] а його головне політичне ток-шоу «Пульс», під час ефіру якого ведучі і глядачі «ставлять чиновникам та експертам гострі запитання й обговорюють найважливіше з життя країни [16].

Загалом було проааналізовано 8 програм, які вийшли у грудні 2018 року. Вибірка включала програми «Український формат» 7, 14, 21 та 28 грудня; програми «Пульс» 4, 11, 18 та 25 грудня. Це дослідження здебільшого базувалося на тексті програм. Під час збору даних грудневі програми було взято з онлайн-архівів телеканалів, які було переглянуто повністю і тематично закодовано до попередньо визначених тем та категорій аналізу. Теми та категорії було визначено в результаті пілотного дослідження, що пройшло на початку для попередньої розробки тем для подальшого аналізу.  

 

Основні результати

 

Україна «зруйнована», «скочується в бідність» і «залежна від Росії»: топ-3 фейкових наративи

Як було визначено на основі контент-аналізу, обидва телеканали продемонстрували три однакові наративи, які найчастіше зустрічалися у грудні (мал. 1). Цікаво, що вони здебільшого зводилися до опису ситуації в Україні і мали на меті показати Україну бідною країною, приведену до повного занепаду. Український уряд здебільшого згадувався як причина повальної бідності, в той час як російське вторгнення та війна в цей наратив включені не були. Крім того, наратив обох телеканалів зображував Україну як таку, що залежна від Росії.

 

1. “Україну привели до повного занепаду. Всі реформи провалилися».

Як було визначено на основі контент-аналізу, цей наратив повторювався найчастіше (щонайменше 27 разів) під час політичних ток-шоу на обох телеканалах. Здебільшого це стосувалося загальної поразки чинного президента та уряду України і зокрема провалу реформ, що веде країну до повного краху. Телеканал 112 розміщував меседжі, що відповідають цьому наративу, 21 раз, а телеканал 112 стверджував це 6 разів.

Дані також вказують на джерела (діячів), які були найактивнішими в впровадженні таких наративів під час дискусій на ток-шоу. Здебільшого це були політики опозиційних партій. Зокрема, на телеканалі 112 це 7 разів під час різних програм повторював Нестор Шуфрич і 4 рази Наталія Королевська. Серед інших джерел, які зробили свій внесок в озвучення цього наративу, були Олександр Мороз і Михайло Добкін.

 

 

2. “Тотальна бідність”, “Українці скоро їстимуть собак”.  Цей наратив з’являвся в ефірі обох телеканалів у грудні щонайменше 10 разів. Часто його супроводжували різноманітні емоційні неправдиві і перебільшені деталі. Наприклад, один із запрошених експертів, якого представили як політолога, заявив, що «багато українців здійснюють самогубства через бідність та голод», «люди ледь собак не їдять» (запрошений депутат з партії «Наш край»), «Українці такі ж бідні, як люди в Зімбабве», «Люди не мають грошей купити хліб і сіль», «Українці тікають з країни через бідність», «В Україну не надходить жодних іноземних інвестицій». Озвучені тези зазвичай пов’язували з діями чинної влади: «за останні три роки вони забрали все і залишили їх [людей] повністю бідними».

 

3. “Україна сильно залежить від Росії”. “Україна не зможе без Росії», «Україна має домовлятися з Росією». Учасники грудневих ток-шоу брали участь у просуванні цього наративу на 112 і NewsOne загалом 12 разів. У грудні телеканал 112 присвятив цілу програму темі припинення дії договору про дружбу між Україною і Росією (програма від 14 грудня 2018 року). Ця програма значно допомогла розкручуванню цієї тези. Однак цей наратив був досить популярним і лунав під час інших програм на обох каналах, які увійшли до вибірки цього дослідження. На підтримку цього наративу запрошені спікери виголошували різноманітні аргументи, наприклад: «українська промисловість без Росії помре», «ніхто більше не купуватиме української продукції», «якщо в Україні не буде росіян, в українців не буде роботи», «Україна і Росія – друзі, їх не можна розділяти. У них великий спільний кордон», «багато українців підтримують Росію».

 

«Росія не нападала на Україну», «Крим не окупований» і «Захід втомився від України» (інші фейкові наративи)

Інші фейкові наративи, які були спільними для обох телеканалів, схилялися до легітимізації анексії Криму і просуванні ідеї того, що Росія не вторгалася в Україну. Опозиційні телеканали також розміщували у своєму ефірі наративи, що маніпулювали міжнародними організаціями та західними країнами, зображуючи їх як таких, що не мають політичної, економічної або будь-якої іншої зацікавленості в Україні. Наступні фейкові наративи, які просувалися за допомогою різних повідомлень і озвучувалися різними спікерами з’являлися як на телеканалі 112, так і на NewsOne) (малюнок 2):

 

• «Росія не окуповувала Україну» («Порошенко почав війну на Донбасі і це привело Україну до бідності»)
• «Крим: легітимізація анексії»
• «Маніпуляції міжнародними організаціями»
• «Захід більше не зацікавлений в Україні» («Захід втомився від України»).

 

Дослідження також показало інші фейкові наративи, які з’являлися щонайменше один раз на одному з опозиційних телеканалів:

• «Україна – це фашистська держава» (NewsOne)
• «Україна не піклується про внутрішньо-переміщених осіб з Донбасу» (NewsOne)
• «Розділення української території» (NewsOne)
• «Україна – це маріонетка Заходу/США» (NewsOne) – «Україна працює на американську економіку», «США призначили головного «наглядача» по Україні, і український уряд про це знає», «Одна з західних держав наказала знищити українську промисловість».
• «Санкції проти Росії не працюють». («Вони неефективні і шкодять ЄС, а не Росії» (NewsOne).
• «Маніпуляції щодо відносин між Україною та ЄС» (112): «ЄС не хоче працювати з Україною після 2014 року і вивів усі інвестиції».
• «Розпад Западу»: «Стара і слабка Європа має намір забрати територію України» (112).
• «Томос»: «Єдина українська церква була створена в результаті агресивних дій та тиску з боку української влади» (112).  

 

Політика, економіка і інколи суспільство: теми, в яких впроваджувалися фейкові наративи

Ток-шоу, включені у вибірку дослідження, здебільшого фокусувалися на економіці та політиці. Тож більшість фейкових наративів асоціювалися з економічними та політичними темами, рідше – з соціальними темами (Малюнок 3). Інші теми, як от війна в Україні, українська армія, добровольчі батальйони, внутрішньо-переміщені особи, релігія, отримували менше уваги в грудневих програмах на обох каналах.

Контент-аналіз виявив конкретні теми, що обговорювалися на обох каналах у грудні 2018 року і створювали простір для розміщення фейкових наративів. Зокрема обидва канали багато уваги присвятили припиненню дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією (1), мораторію на продаж української землі (2) та питанню як повернути Донбас і Крим в Україну (3). NewsOne також присвятив час темі соціальних пільг, а 112 присвятив значну частину дискусій еміграції з України та обмеженням для росіян, які приїздять до України.

 

Джерела: Хто озвучував фейкові повідомлення  

Контент-аналіз дозволив визначити суб’єктів, які були задіяні в просуванні фейкових тез. Представники опозиції в парламенті були найактивнішими в поширенні фейкових меседжів про Україну на обох каналах. На каналі 112 вищезазначені актори озвучували більшість з фейкових наративів (дослідження виявило 29 випадків), за якими йшли запрошені експерти (10 випадків). Однак на NewsOne політиків з парламентської опозиції часто підтримували гості, яких представляли як експертів; разом вони озвучили однакову кількість фейків (9 та 11 відповідно).

Інші політики, яких запрошував телеканал NewsOne, також брали участь у поширенні фейкових наративів. У деяких випадках наративи також озвучували або підтримували ведучі ток-шоу або інші журналісти.  

Цікаво, що інші види джерел, як от опитування громадської думки (застосовувалося телеканалом NewsOne лише раз для підтримки аргументу «Україна повністю залежить від Росії»), опитування людей (vox populi), а також голоси представників української армії, внутрішньо-переміщених осіб, української церкви, представників міжнародних організацій, ЄС або США не з’являлися серед джерел, пов’язаних із фейковими наративами.

Висновки:

 

Ідеєю дослідження було дослідити наративи (з фокусом на фейкові наративи), які просувають українські опозиційні телеканали під час передвиборчої президентської кампанії 2018-2019 років. На основі тематичного контент-аналізу двох опозиційних телеканалів (NewsOne і 112) було визначено фейкові наративи та досліджено способи (теми, питання, аргументи та джерела), за допомогою яких ці наративи включалися в обговорення під час ток-шоу. В результаті дослідження можна зробити наступні висновки:

 

1. Теми, які застосовуються як простір для фейкових наративів. Згідно з результатами дослідження, опозиційні ЗМІ в Україні схильні надавати майданчик і просувати фейкові наративи, які здебільшого концентруються на внутрішніх проблемах України і під час дискусій на економічні, політичні і в деяких випадках соціальні теми.

 

2. Наратив України як «держави, яка не відбулась» (вже раніше визначений в дослідженні (Федченко, 2016), домінував на обох каналах у грудні 2018 року. Під час передвиборчої президентської кампанії в Україні ЗМІ були схильні розвивати цей наратив про «державу, що не відбулася», навколо теми «провального уряду» і пов’язувати із «провалом реформ» і «неефективною владою, що привела Україну до краху».

 

3. Наратив «держава, що не відбулася» тісно пов’язаний і в деяких випадках поєднується з двома іншими наративами – «бідна і голодуюча Україна» та Україна «повністю залежна від Росії». В багатьох випадках ці наративи закликали до емоцій і містили фейкові твердження, що мали на меті зобразити Україну країною у повному занепаді, яка скочується в бідність (знову ж таки, внаслідок неефективної влади), стверджуючи, що для того, щоб вижити, «Україні треба домовлятися з Росією».

 

4. Фейки, пов’язані з Росією і зацікавленими сторонами з Заходу. Дослідження також виявило, що обидва телеканали робили свій внесок в наратив «легітимізація анексії Криму» і просували наратив «Росія не є «частиною окупації/війни». Стосовно західних сторін опозиційні телеканали були схильні розміщувати наративи про «зниження західної підтримки для України» та такі, що «маніпулюють інформацією про міжнародні організації».

 

5. Тим часом, інші теми, зокрема такі, що стосувалися російського вторгнення та війни, української армії, релігії/Томосу, добровольчих батальйонів, внутрішньо-переміщених осіб не були визначені провідними темами грудневих програм або такими, навколо яких розміщувалися фейкові наративи.

 

6. Запрошені парламентські опозиційні політики та гості програм, представлені як експерти, були найактивнішими в озвученні згаданих наративів. У деяких випадках наративи також повторювалися іншими запрошеними політиками, і в деяких випадках вони містилися в коментарях ведучих ток-шоу або у вигляді частини інформації, яку представляли як результати опитування.

 

Обмеження та подальші дослідження

Це дослідження мало на меті показати як опозиційні ЗМІ в Україні реагують на виклики інформаційної війни і, зокрема, дослідити, як на них впливає російська пропаганда у важливий час президентських виборів. Це дослідження надало деякі важливі емпіричні докази і дозволило відстежити деякі з таких самих наративів в українських ЗМІ, які вже виявляли під час попередніх досліджень як такі, які продукуються та стратегічно пошируються Кремлем.

Це дослідження є розвідковим, направленим на первинне обстеження теми фейків під час виборів та те, як представляють їх українські медіа. Варто також враховувати  обмежений час та інші ресурси, звуження вибірки до двох ЗМІ, одного місяця і фокусі на форматі політичних ток-шоу. Подальші дослідження також можуть включати дослідження новинних програм і мати на меті вивчення фейкових наративів у висвітленні новин. Наступні дослідження також можуть покладатися як на текстові, так і на візуальні дані, для дослідження та порівняння стратегій встановлення та просування фейкових наративів, коли вони застосовуються різними видами медіа (включаючи соціальні мережі) як  всередині України, так і за її межами.

 

[1] Esipova N. & Ray J. Information Wars. Ukraine and the West vs. Russia and the Rest. Harvard International Review. 6 мая, 2016 г. http://hir.harvard.edu/article/?a=13043

[2]  Stop Fake. https://www.stopfake.org/en/about-us/

[3] Kramer A. To Battle Fake News, Ukrainian Show Features Nothing but Lies. New York Times. 26 февраля, 2017 г.  https://www.nytimes.com/2017/02/26/world/europe/ukraine-kiev-fake-news.html

[4]  Stop Fake. https://www.stopfake.org/en/about-us/

[5] Fedchenko. Y. ‘Kremlin Propaganda: Soviet Active Measures by Other Means’. Estonian Journal of Military Studies, Volume 2, 2016, сс. 140–169

[6] Hindman M. & Barash V. (2018). Dessimination of Fake News and Influence Campaigm on Twitter. https://kf-site-production.s3.amazonaws.com/media_elements/files/000/000/238/original/KF-DisinformationReport-final2.pdf

[7] Guynn J. Russia`s Internet Research Agency may have been behind Facebook elections meddling. USA Today. 7 ноября, 2018 г. https://eu.usatoday.com/story/news/2018/11/06/russias-ira-may-behind-facebook-instagram-election-interference/1916737002/

[8] Центральная избирательная комиссия Украины. Кандидаты на пост президента. http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp003?PT001F01=719

[9] https://detector.media/infospace/article/143240/2018-12-10-nezalezhna-mediina-rada-znaishla-movu-vorozhnechi-i-vipravdannya-agresora-na-newsone/

[10] См. случай, когда Национальный совет по вопросам телевидения и радио обвинил телеканал 112 в распространении фейковой новости. https://detector.media/infospace/article/139282/2018-07-12-natsrada-vigrala-apelyatsiyu-v-newsone-shchodo-poperedzhennya-za-feik/

[11] https://ms.detector.media/monitoring/talk_show/tarifniy_suitsid_oglyad_politichnikh_tokshou_39_grudnya_2018_roku/

[12] Freedom House. Report on Ukraine. https://freedomhouse.org/report/freedom-world/2019/ukraine

[13] “Freedom of Expression in post-Euromaidan Ukraine:  External Aggression., Internal Challenges”  Pen International Resport (principal researchers Sololelnko I., Grynko A.) https://pen-international.org/app/uploads/archive/2017/09/PEN-International-Ukraine-Report.pdf

[14] NewsOne. https://newsone.ua/about-channel/o-nas.html

[15] 112. https://ua.112.ua/pro-nas

[16] https://video-ua.112.ua/politychne-tok-shou-puls-vypusk-vid-29012019-288575.html