Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
На дванадцятому місяці війни близькі до Кремля аналітики дедалі більше почали говорити, що росіянам слід готуватися до тривалого збройного протистояння. Водночас якщо раніше подібні заяви завжди супроводжувалися пропагандистськими наративами про те, що «Сполученим Штатам вдалося втягнути Росію у затяжну війну», зараз пропагандисти взялися запевняти, що тривала війна вигідна насамперед Москві, пише Jamestown Foundation.
Наприкінці січня на одному з прокремлівських сайтів з’явилася велика анонімна стаття, суть якої полягає в тому, що затяжна війна стала не вимушеною необхідністю, а «хитрим планом Путіна». Посилаючись на західних аналітиків, анонімний автор запевняє: останні мають рацію у своїх оцінках того, що в Росії «ресурсів вистачить на багато років, а ось запаси західних військових арсеналів серйозно скоротяться, втім, як і економіка». Пропагандист переконує, що перехід від наступу до оборони дозволить російській армії провести масштабні зміни складу збройних сил, збільшити їхню чисельність і забезпечити своєчасне постачання озброєнь та техніки. «Ніхто нікуди не поспішає», – підсумовує автор.
Ця стаття є не поодинокою думкою, а частиною все більш поширеного наративу. Експерти одного з головних пропагандистських каналів «Соловьев.LIVE» також запевняють, що найкращою стратегією Росії в цій ситуації стає очікування моменту, коли Захід відкриє всі свої карти та продемонструє, як далеко він готовий зайти в підтримці України, а також «до того, як останній українець загине».
Схоже, основною надією Кремля стає ставка на винищення живої сили супротивника, яка може закінчитись раніше, ніж Україна отримає необхідні види озброєнь. Починаючи з грудня, в російській пропаганді все частіше звучать тези про те, що «в України закінчуються солдати» і вона «вимушена покладатися на найманців», які також зазнають величезних втрат. Крім цього, кремлівські стратеги продовжують сподіватися на крах європейської економіки та виснаження військових запасів НАТО.
Втім, не маючи можливості переламати ситуацію на полі бою, російські аналітики та пропагандисти взялися запевняти, що їх не надто турбують західні постачання озброєнь. Така риторика зберігається навіть попри те, що кремлівські оглядачі усвідомлюють: за підсумками восьмої зустрічі міністрів оборони західних країн на військовій базі «Рамштайн» у Німеччині Україна отримала суттєвий пакет озброєнь, а постачання танків і літаків можуть стати «наступним кроком». Але це розуміння не змінює установку Москви на затяжний конфлікт.
Цілком ймовірно, що причина такої установки полягає не лише у неможливості змінити ситуацію та необхідності зобразити поразку як перемогу хоча б на рівні пропаганди. Схоже, Москва справді потребує затягування війни для того, щоб виграти час для зміцнення сил та вирішення власних проблем. Російські військові аналітики цілком відверто перераховують складнощі в галузі розвідки, зв’язку та забезпечення військ, дефіцит БПЛА і високоточних снарядів для артилерії, нестачу командирів середньої ланки тощо.
Їхні дані підтверджують вже зазначені експертами проблеми Москви з виробництвом озброєнь. Частково Кремль може спробувати вирішити їх за допомогою нових закупівель зброї з Ірану, частково шляхом обіцяного «переведення економіки на військові рейки» та втягування в роботу «на потреби фронту» якомога більшої кількості людей.
Зокрема, лояльні до влади експерти прогнозують посилення тиску на бізнес із боку ультрапатріотичного крила та «фронтовиків». При цьому вони визнають, що держава навряд чи захищатиме підприємців у разі конфлікту з радикальними патріотами. Також аналітики не приховують, що практика так званої «трудової мобілізації» в Росії розширюється і набуває законодавчої бази.
У жовтні минулого року вже з’явилася інформація про активне залучення студентів до роботи замість мобілізованих робітників у Примор’ї та на Кузбасі, а частина регіонів Росії заявила, що теж розглядає подібну ініціативу. Навіть провладні джерела визнають, що низка навчальних закладів забороняє своїм випускникам працювати не за фахом і стимулює «поєднувати роботу та навчання». Також, за їхніми словами, готується проєкт змін до закону «Про освіту», відповідно до якого у школярів може з’явитися обов’язок крім навчання займатися й суспільно-корисною працею, включно з сільськогосподарськими роботами.
Незважаючи на те, що «корінна перебудова країни для ведення довгої війни» стала медійним мейнстрімом, навіть серед російських пропагандистів часом прослизає думка про шкоду від затяжного конфлікту. Наприклад, один із головних прокремлівських «експертів щодо України» Ростислав Іщенко назвав прихильників тривалої війни «сектою». Він нагадав їм прописну істину про те, що «найкраща війна – та, яка не відбулася, але якщо вже вона почалася, то чим швидше здобуто перемогу, тим краще». Іщенко зазначив, що збитки від затяжної війни настільки великі, що нівелюють перемогу, а найнебезпечніший її наслідок – мілітаризація суспільної свідомості, яка «розхитує природні економічні зв’язки та легітимує насильство».
Однак такі голоси стають дедалі маргінальнішими. До того ж сам Іщенко наприкінці своєї статті стверджує, що Росія «не має іншого виходу, окрім як здобути у війні перемогу», тим самим мимоволі підігруючи тим, із ким намагався сперечатися. Отже, схоже, що Росії не вдасться уникнути всіх перелічених ним негативних наслідків затяжної війни.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Статтю передруковано з дозволу Jamestown Foundation
