Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Кремль лише трьома словами: «президія колегії комісії» довів усю «ефективність» своєї війни в Україні. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 29 травня.
- Труднощі перекладу з англійської на пропагандистську
- Кремлівській «цар» обирає ЦАР
- У Росії вбивають Пригожина. Поки що медійно
- Як Путін з осені «обнуляє» ВПК України
Труднощі перекладу з англійської на пропагандистську
У ніч на 29 травня пропаганда розповіла росіянам, що «їх смерті – результат найвдалішого вкладення грошей американською владою». І приписала це висловлювання сенатору з США Ліндсі Грему.
Негайно з’явилися сотні коментарів на тему «кровожерливого сенатора». Обурені були всі: від Пєскова та Медведєва до Захарової та сумнозвісних читачів Daily Mail.
З огляду на те, що спікер Держдуми Володін назвав англійську «мертвою мовою», вимагати від росіян її розуміння, напевно, вже пізно.
Але офіційний речник МЗС Захарова, яка (принаймні, за посадою) ще трохи має знати англійську, здається, про всяк випадок переглянула оригінал відео, збагнула конфуз, проте, аби зберегти залишки обуреного лиця, не знайшла нічого кращого, ніж вимагати від Грема додаткових пояснень.
НАСПРАВДІ, виглядає це наступним чином: росіяни самі вигадали фейк, самі образилися і самі ж запропонували Грему виправдовуватися за власний фейк. Примітивна маніпуляція, звісно, не пройшла.
Сенатор так прокоментував свою реакцію на заяви російських чиновників: «Як зазвичай, російська машина пропаганди працює на знос». І зазначив, що «Україна, як і США, живе за принципом «Живи вільним чи помри». Для Сполучених Штатів допомога у звільненні України від російських військових злочинців стала гарною інвестицією».
І окремо звернувся до Медведєва (який у своїй манері назвав сенатора «старим дурнем»): «Пан Медведєв, якщо ви хочете, щоб росіяни перестали помирати в Україні, виводьте війська. Припиніть вторгнення. Припиніть воєнні злочини. Але ж правда в тому, що і вам, і Путіну російські солдати байдужі».
Звісно, Москва це «роз’яснення» від Грема, проігнорувала. Більш того, демонстративно оголосила його у розшук. Ймовірно портрети американського сенатора в рубриці оголошень «Їх розшукує поліція» вже розклеюють на вокзалах від Калінінграда до Владивостока. (При цьому Грему заборонено в’їзд до РФ.)
Оголошення сенатора в розшук – продовження тієї ж російської клоунади, що й з гаазьким прокурором Карімом Ханом та ще трьома суддями МКС. (Їх ця «сумна доля» спіткала трохи раніше.) Але правда в тому, що ані Хана, ані Грема не заарештують навіть у Білорусі. А Путіну страшно їхати до Південно-Африканської Республіки. Тож Грем запропонував представникам Кремля «зустрітися в Гаазі і викласти свої аргументи найкращим чином».
Кремлівській «цар» обирає ЦАР
Щодо Африки, то як і прогнозував Центр стратегічних комунікацій, саме її напрямок обрано генеральним у Кремлі. Центральноафриканська Республіка (ЦАР) готова розмістити на своїй території військову базу Росії: заявив 29 травня посол цієї країни у РФ Леон Додон-Пунагаза. «При цьому їх можна було б у разі потреби задіяти в інших країнах», – окремо зауважив він.
НАСПРАВДІ, просто так подібні заяви не робляться. «Введення обмеженого контингенту» вже неодноразово були в радянсько-російській історії. І ні до чого доброго це не призводило..
А те, що кремлівській «цар» обере саме ЦАР, було на поверхні. Саме в Африці зараз вчергове перебуває очільник МЗС РФ Лавров: тепер вже кенійцям обґрунтовує необхідність обстрілів «Іскандерами» Києва «антиколоніальною війною» з Вашингтоном.
Проте ЦАР обрана передовою російською базою не лише з огляду на розташування цієї країни в центрі Африки. Багато експертів припускають, що таким чином Кремль готує собі не стільки майданчик для сафарі, скільки схованку. Сенс відправки туди обмеженого контингенту у кількості 10 тисяч осіб лише в одному – охороняти та обороняти «царське золото».
Саме в ЦАР давно окопався «Вагнер», і саме там потрібно шукати відповідь на запитання: чому якийсь «кухар» неочікувано став таким впливовим у путінському «царстві».
Але тепер є одне велике «але». Якщо раніше у цій країні «Вагнер» перебував напівлегально, то нині (з огляду на офіційну пропозицію посла країни) цим вже буде опікуватися державна установа – Міноборони РФ. У якої дуже напружені стосунки саме з Пригожиним.
Чи втілиться кремлівська ЦАРська база/схованка у щось більш предметне, чи стане це черговим етапом зачистки Пригожина, покаже вже недалекий час. Події розгортаються занадто швидко, щоб не відчути головного – Путін програє в Україні. І судомно шукає шляхи відходу.
У Росії вбивають Пригожина. Поки що медійно
А про те, що «юридичний завойовник Бахмуту» Пригожин остаточно потрапив у царську немилість, говорить досить непримітний для багатьох в Україні вирок, який було винесено 29 травня.
За здирництво блогерам Олексію Слободенюку, Владиславу Малушенку, Євгену Москвіну присудили по 8 років позбавлення волі.
НАСПРАВДІ, гроші вони вимагали у топ-менеджера «Ростеху» Василя Бровка. А головою «Ростеху» є Чемезов – людина з найближчого оточення Путіна. Познайомилися вони ще у Дрездені, де нинішній президент РФ служив старшим оперуповноваженим Першого головного управління КДБ.
А ці три топ-блогера з медіа-холдінгу «Патріот», який належить саме Пригожину. Посадили їх на величезні строки (навіть, за путінськими «понятіями»). До речі, саме в клубі «Патріот» було підірвано «воєнкора» Татарського, загибель якого Москва демонстративно і як завжди незграбно намагається повісити на українські спецслужби.
До того ж нещодавно було оприлюднено документ з проханням нібито не згадувати прізвище Пригожина в російських державних ЗМІ. Це можна було б вважати вкидом, якби не дослідження, яке довело, що любов федеральних телеканалів до «Вагнер» закінчилася як по команді.
Вирішили зачистити навіть те, що було раніше. Тепер в новинах на сайті «Першого каналу» після 24 лютого 2022-го не можна знайти жодного результату за запитом «Евгений Пригожин». Така ж ситуація на телеканалах медіа-холдингу «Росія», а також НТВ, ТВЦ. Ім’я Пригожина жодного разу не згадувалося у програмі Соловйова на «Росії-1» і лише один раз у програмі Скабєєвої «60 хвилин» ще у 2022-му.
Ще недавно сюжети про пригожинських «музикантів» в етері федеральних каналів були регулярними. Ще недавно до вербування до «оркестру» заохочували з білбордів багатьох російських міст, а відкриття «Вагнер-центру» у Санкт-Петербурзі було ледь не подією федерального масштабу.
І ось так тепер заземляють найбільшу російську піар-зірку війни в Україні. Мавр не зробив свою справу. (До того ж обгавкав усе найближче путінське оточення). Бахмутська ставка на «три в одному» (насамперед, завдяки Силам оборони України, а не через «Шойгу, дай снаряди!») так і не зіграла. То ж мавр має піти. Поки не став небезпечним для самого Путіна.
Ця історія доводить: в Росії вже повним ходом йде велика підкилимна боротьба. Через поразку в Україні незабаром вона вийде на поверхню. Коли медійно вбивати (як поки що Пригожина) або реально підривати (як пішаків на кшталт Татарського або Прилєпіна) будуть уже головних осіб.
Нічого нового. Все відбувається у класичному жанрі «бандитського Петербургу». Поки що голови кланів роблять «попереджувальні» постріли. Один з перших, до речі, пролунав саме з ЦАР, у 2018-му, коли там по-звірячому було вбито трьох російських журналістів, які приїхали знімати фільм про діяльність «пригожинців» в цій країні. Тепер саджають і вбивають вже «воєнкорів» самого Пригожина.
Подібні сюжети в історії Росії були не раз. І завжди вони призводили або до великих потрясінь, або взагалі до її розпаду. Немає жодних причин думати, що тепер буде інакше. Кривава історія Росії давно навчила, що вона нічому її не вчить.
Як Путін з осені «обнуляє» ВПК України
І наостанок про масовані ракетні обстріли на добре захищений у протиракетному плані Київ. Вони все більше нагадують тупі лобові атаки окупантів на укріплені українські позиції на Донбасі.
Задля хоч якогось їх виправдання, пропаганда вигадала нові аргументи. Мовляв, з одного боку вже знищено третину річного виробництва ракет до ЗРК «Patriot», а з іншого – послаблюються можливості самої України з виробництва озброєнь.
«Послаблюють» вони його в рамках так званої демілітаризації ще з 24 лютого. Восени минулого року росЗМІ стверджували, що через проблеми з електрикою українські оборонні заводи не можуть повноцінно працювати, а ОПК країни «масово відмирає». А вже взимку Путін взагалі фактично «обнулив український ВПК».
НАСПРАВДІ, те, що у РФ зривають оборонне замовлення було офіційно визнано вже за 18 днів після путінського російського зростання та «обнулення українського ВПК».
А про те, як «виросла» виробнича база в Росії, говорить те, що 29 травня Путін розпорядився створити «президію колегії військово-промислової комісії – для більш оперативного вирішення питань».
Лише ці три слова «президія колегії комісії» говорять про «ефективність» ВПК РФ більше ніж усі бравурні доповіді про його зростання.
А щодо ЗРК «Patriot», здається, ще ніхто і ніколи не робив такої приголомшливої (в усіх сенсах) реклами його ефективності як росіяни.
Взагалі всю кремлівську брехню про нібито знищення українських оборонних спроможностей красномовно розвінчують самі ж різноманітні пєскови, коли малюють свої чергові «червоні лінії».
Ось новини лише двох останніх місяців з «неіснуючої української оборонки».
Як пише WSJ, потужності українських підприємств дозволяють заповнювати запаси боєприпасів для зброї радянського зразка та ремонтувати таку техніку. Крім того, з’явилися нові учасники ринку, які виготовляють БПЛА та інше обладнання.
«Укроборонпром» за останній рік поставив українським військовим більш ніж у 8 разів більше зброї, ніж на рік раніше.
«Укроборонпром» і один зі світових лідерів оборонної галузі – німецький концерн Rheinmetall – уклали угоду про стратегічне партнерство. Робота з ним має початися із виробництва бронемашини Fuchs на потужностях в Україні, «з прицілом» на вихід з виробництва перспективного танка KF51 Panther.
У квітні вслід за відвантаженою партією танкового 125-мм снаряду, було передано у війська чергову партію артилерійського 122-мм боєприпасу. Обидва снаряди виробляються спільно з країною НАТО на закордонних потужностях, але за українською технологією та із залученням вітчизняних фахівців.
Звісно, не про все можна писати, але принаймні ці факти доводять, що усі: осінні, зимові, а тепер і весняні розмови про «обнулення українського ВПК» є брехнею.
Хоча б тому, що напередодні літа 2023 року Конашенков чомусь як і в лютому 2022-го вперто наносить по його підприємствах свої «високоточні удари».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
