Пандемія коронавірусу, що стала найбільшою проблемою людства не тільки в 2020 році, але і за попередні декілька десятиліть, внесла суттєві зміни у звички людей. Пандемія, що розвивається в епоху соціальних мереж, фейків і маніпуляцій, одночасно довела потребу в надійній і точній журналістиці, яка може інформувати і навчати людей, нагадавши, наскільки людство є відкритим і вразливим для усіляких змов та дезінформації.
Журналісти перестали бути єдиним джерелом інформації для людей. Доступ до соціальних мереж та інших платформ, можливість не тільки читати практично будь-який контент, але і створювати та поширювати його, буквально завалили онлайн-простір потоком «альтернативних» фактів, відвертих фейків і теорій змови. Вчені з Reuters Institute Оксфордського університету представили результати масштабного дослідження про медіаспоживання на початку пандемії, навесні 2020 року. Для свого аналізу експерти провели опитування в шести країнах світу (Великобританія, США, Німеччина, Іспанія, Південна Корея і Аргентина) з метою розуміння того, звідки люди черпають контент, як люди читають новини, на що звертають увагу. Ми проаналізували цей звіт і розповімо не тільки про те, як люди в період пандемії коронавірусу споживали новини, але й про сприйняття контенту, довіру до джерел новин, поширення фейків.
Потреба в новинах у кризовій ситуації зросла
Аналіз, проведений експертами Reuters Institute, показав, що в березні-квітні 2020 роки люди почали активніше читати новини, дивитися телебачення і шукати інформацію в соціальних мережах.
Ці дані підтверджують давно відомий факт: у складні періоди медіаспоживання зростає, люди хочуть отримувати новини з різних джерел і витрачають більше часу на отримання інформації.
Особливість періоду карантину-2020 року – більший інтерес до телевізійних новин. Аналітики вважають, що такий сплеск зацікавленості може бути тимчасовим, але підкреслюють, що у всіх країнах, в яких було проведено дослідження, люди почали частіше дивитися телебачення.
Не стало новиною скорочення інтересу до друкованої преси, так само як і зростання онлайн-споживання. У людей з’явилося більше часу і вони його проводять в мережі, в тому числі у пошуку важливої для себе інформації.
Таким чином, коронавірусна криза показала, що традиційні медіа все ще викликають інтерес у користувачів тоді, коли ті відчувають брак інформації або налякані складною ситуацією у світі.
Автори звіту відзначають зростання трафіку для новинних онлайн-видань, причому найчастіше люди шукали новини на добре відомих сайтах – на кшталт BBC.
Головне: під час пандемії користувачів цікавили новини – як телевізійні, так і відомих онлайн-медіа.
Опитування показало, що медіа допомогли людям зрозуміти масштаби проблеми (60% опитаних) і пояснили, що ті можуть зробити, аби захистити себе особисто (65%).
Авторів дослідження цікавив рівень довіри споживачів, які отримують інформацію про коронавірус. Лідером у цьому рейтингу були лікарі, на другому місці – національні організації охорони здоров’я, на третьому – глобальні структури, що займаються охороною здоров’я. Четверте місце посіли новинні медіа. Це дуже високий показник у списку довірчих джерел. Новинні організації обійшли не тільки соцмедіа, месенджери, відеосервіси і пошукові системи, але, що більш дивно – уряди і окремих політиків.
Рівень довіри до новинних організацій на піку коронавірусних обмежень був удвічі вищим, ніж до соціальних мереж.
Головне: не дивлячись на проблеми новинних медіа, рівень довіри до них у складні періоди досить високий.
Соціальні мережі і споживання новин у кризу: групи та Instagram
Під час коронавірусних обмежень люди почали проводити більше часу в соціальних мережах. Це може бути пов’язано зі збільшенням кількості вільного часу. Серед платформ лідером із використання для пошуку інформації про Covid-19 і обговорення цієї проблеми став месенджер WhatsApp. Саме ця платформа продемонструвала найбільше зростання, в деяких країнах – відразу на 10% і вище.
Кожен четвертий опитаний використовував WhatsApp для отримання та обговорення інформації щодо коронавірусу. Близько 18% респондентів використовували для цього групи підтримки, зокрема й із незнайомими людьми. Більше половини (51%) для цієї мети спілкувалися в групах з колегами, друзями або родиною.
Якщо проаналізувати медіаспоживання в розрізі віку, то головними джерелами новин про COVID-19 для молоді стали Instagram і Snapchat, близько 10% шукали такі новини в TikTok.
Головне: у складний період люди шукали взаємодії в соцмережах, спілкувалися у групах. Крім того, Instagram стає повноцінним джерелом новинного контенту для молодої аудиторії.
Новинні медіа: читають, але не надто довіряють
Інтерес до новинних медіа в складний період зовсім не означає високий рівень довіри до них. Дослідження Reuters Institute показало, що тільки 38% респондентів довіряють в цілому новинним повідомленнями. При цьому лише 46% довіряють новинним медіа, якими послуговуються. Новинам у пошуку довіряють ще менше – 32%, а новинам у соцмережах і поготів лише 22%.
У дослідженні довіри ще відіграє роль країна, в якій проводилося опитування. Наприклад, більше половини (56%) респондентів з Фінляндії та Португалії заявили про довіру до новинних медіа, а ось в Тайвані і Франції цей показник не дотягує навіть до 25%.
Головне: критично низький рівень довіри до новин у пошуку і соцмережах поряд з досить низьким рівнем довіри до новинних медіа може бути прямим наслідком потоку маніпуляцій і фейків останніх років.
Особливо наочно видно падіння довіри до новин у Великобританії і США та зв’язок у часі цього показника з такими подіями, як Брекзіт і вибори Трампа.
Головне: маніпуляції, які спостерігаються під час останніх важливих політичних подій у США і Великобританії, негативно вплинули на рівень довіри людей до медіа.
Автори дослідження запитали своїх респондентів про те, якими мають бути новини – з озвученою позицією або без неї. Результати опитування показали, що користувачам важливі максимально об’єктивні новини, без будь-яких оцінок – як тих, які підтверджують точку зору споживачів контенту, так і тих, які її спростовують.
Головне: споживачі бажають об’єктивності в онлайн-новинах
Фейки: головна небезпека онлайн-новин
56% респондентів висловили побоювання стосовно фейкових новин. Найвищий показник стурбованості продемонстрували мешканці таких країн як Бразилія (84%), Кенія (76%) і Південна Африка (72%), де користувачі активно використовують соцмережі. Менше від інших переймаються через новинні фейки в Нідерландах, Німеччині та Данії. А ось найбільший стрибок за цим показником продемонстрували жителі Гонконгу, що можна безпосередньо пов’язати з недавніми протестами в цій країні.
Для отримання більш детальної інформації про окремі країни автори дослідження скористалися звітом, створеним на основі опитування Digital News Report 2020 року, а також інформацією про рівень проникнення інтернету, отриманої з Internet World Statistics (2019).
Головними винуватцями в поширенні фейків більшість респондентів назвали політиків (40%), політичних активістів (14%) і журналістів (13%).
Головне: людей турбують фейки. А винними в їх розповсюдженні вони вважають політиків і журналістів.
Користувачі чекають, що новинні медіа будуть явно повідомляти про неправдиві заяви політиків – про це заявили 52% опитаних, причому такі повідомлення повинні бути помітними. Більш того, більше 58% респондентів не подобається політична реклама в соціальних мережах та месенджерах і вони вважають, що така реклама повинна бути заблокована на цих платформах.
Канали поширення фейків і реакція платформ
Основним каналом поширення фейків близько 40% респондентів назвали соціальні мережі. 20% опитаних вважають, що за фейки відповідають новинні сервіси, 14% основним каналом для фейків назвали месенджери типу WhatsApp, а 10% – пошукові системи.
Серед соціальних мереж основним джерел фейків респонденти назвали Facebook (29%) (у США більш ніж 35%), за ним ідуть YouTube (6%) і Twitter (5%). При цьому 37% респондентів стикалися з фейковим контентом про Covid-19 у Facebook і Twitter, 32% – в месенджерах, наприклад, у WhatsApp.
Головне: основна платформа поширення фейків – це Facebook.
Медіаландшафт і коронавірус: криза довіри
Кризи традиційно призводять до зростання медіаспоживання. Не став винятком і коронавірус: люди споживали більше новинного контенту, проводили більше часу в соціальних мережах. Однак якщо традиційні медіа та телебачення були для них джерелами інформації про хворобу, то соціальні мережі стали, скоріше, місцем комунікації та взаємодії між собою. Незважаючи на високий інтерес до новинних медіа, криза довіри до них все ще є актуальною. Її не можна порівняти з рівнем недовіри до соціальних медіа та пошукових систем, однак вона є і її не можна назвати незначною. У той же час більшість респондентів, які взяли участь в дослідженнях Reuters Institute, вважають соціальні мережі головними платформами поширення фейків і маніпуляцій. Причому користувачі готові до того, що соціальні платформи попереджатимуть їх про фейки та навіть блокуватимуть усю політичну рекламу.
Це дослідження може стати суттєвою підмогою для створення стратегії розвитку новинних медіа, так само як і помічником для соцмереж у їх боротьбі з фейками. Люди хочуть об’єктивного контенту і саме за це цінують традиційні новинні видання, і можливо саме це зможе підвищити довіру аудиторії до традиційних медіа. Водночас, соціальні мережі у нинішньому їх вигляді продовжують слугувати джерелами фейків і маніпуляцій. Причому споживачі контенту настільки втомилися від такого контенту, що вони готові до обмеження реклами в соціальних мережах, перш за все, політичної і не протестуватимуть проти спеціальних застережливих позначок щодо фейкового контенту.
Автор Надія Баловсяк
