На німецькому сайті Bild немає згадувань про те, що ЗСУ готуються до оборони Дніпра. Більше того, на сайті німецького видання наголошують, що просування ЗСУ на курському напрямку не є причиною швидкого наступу армії РФ на Донбасі. Описуючи ситуацію на Донбасі на своїй особистій сторінці в соцмережі Х, редактор Bild Юліан Рьопке наголосив, що, незважаючи на швидке просування армії РФ у Донецькій області, ніхто в Україні не думає про капітуляцію, а за найгіршого сценарію, ймовірно, – про майбутню оборону Дніпропетровщини. Однак жодної достовірної інформації про те, що ЗСУ готуються до «оборони Дніпра», немає ні на сайті Bild, ні в публікації Юліана Рьопке на його особистій сторінці.
У соціальних мережах і на російських сайтах поширюють інформацію про те, що військові Збройних сил України вже починають морально готуватися до «оборони Дніпропетровська» (колишня назва українського міста Дніпро). Про це нібито пише німецьке видання Bild, і, зокрема, його автор Юліан Рьопке. «Українські військові починають морально готуватись до оборони Дніпропетровська, повідомляє Bild. (…) Однією з причин ситуації, що склалася, називають розтягнутість українських сил через операцію під Курськом, яка вже не приносить очікуваного морального підйому бойовикам ЗСУ на Донбасі», — повідомляє російський сайт Русская весна.
Насправді ця інформація є маніпуляцією. В останніх матеріалах Bild авторства Юліана Рьопке немає згадувань про те, що ЗСУ готуються до оборони Дніпра. Більше того, на сайті німецького видання наголошують, що просування ЗСУ на курському напрямку не є причиною швидкого наступу армії РФ на Донбасі — ці дві операції не обов’язково пов’язані причинно-наслідковими зв’язками.
Так, у матеріалі «Чому Путін так швидко просувається вперед» військовий експерт Густав Грессель із Європейської ради з міжнародних відносин у Берліні наголошує, що «донецькі втрати — це комбінація багатьох інших чинників». «Колишній австрійський військовий пояснює, що українська армія страждає від багатьох швидко сформованих нових бригад, які очолюють люди, що мають невеликий досвід керівництва, а деякі з них погано навчені штабній роботі. До цього додається «виснаження і тривала затримка військової допомоги, що призвело до великих втрат», — повідомляє Bild.
Однак, на думку Густава Гресселя, у російської армії вторгнення є «та сама проблема з тими самими причинами і тими самими симптомами, інакше росіяни використали б свої ресурси набагато активніше. (…) Але кремлівська диктатура, схоже, краще компенсує ці недоліки своєю безжалісною політикою щодо власних військ». Аналітик підсумовує, що не можна наступ росіян на Донбасі «звалити на Курськ». Російська пропаганда, навпаки, намагається переконати свою аудиторію в тому, що операція ЗСУ на Курщині шкодить самій Україні.
Що ж до Дніпра, то у своєму особистому блозі в соцмережі X журналіст Bild Рьопке справді згадує про цей український регіон. Проте російські ЗМІ традиційно виривають його цитату з контексту. Журналіст наголошує, що російській армії вдається швидко просуватися на донецькому напрямку через низку проблем у ЗСУ: велику кількість недосвідчених солдатів, надто малу кількість здатного командного складу та «занадто малу західну підтримку в плані зброї та боєприпасів». Наприкінці поста Рьопке наголошує в «посланні для російських тролів», що, попри все це, ніхто в Україні не думає про капітуляцію, а можуть лише подумки готуватися до оборони Дніпра (маючи на увазі, очевидно, Дніпропетровську область, а не місто). Однак жодної достовірної інформації про те, що ЗСУ готуються до «оборони Дніпра», немає ні на сайті німецького Bild, ні в публікації Юліана Рьопке на його особистій сторінці.
Отже, російські ЗМІ вкотре виривали слова зарубіжних журналістів із контексту, щоб подати війну в Україні в бажаному для себе світлі. StopFake продовжує спростовувати схожі фейки у матеріалах «Маніпуляція: Німецький полковник назвав наступ України в Курській області «безумством Зеленського»», «Фейк: Головком ЗСУ визнав «провал у Курську» – Росія перекинула туди 230 тисяч солдатів», «Маніпуляція: Оборона ЗСУ в Донецькій області «залишилась без снарядів і солдат після наступу на Курщину, — The Financial Times».
