Порівняння хвороб, що передаються статевим шляхом або через укуси тварин, із вірусом SARS-CoV-2 у контексті відвідування ресторанів є абсурдним і некоректним. COVID-19 є небезпечним захворюванням, його летальність становить понад 2%. Нові штами коронавірусу більш заразні, аніж попередні.
У соціальних мережах поширюють висловлювання про нібито відсутність логіки у тому факті, що з різними хворобами, такими як сифіліс, туберкульоз, хламідіоз, герпес та сказ, можна їсти в ресторанах, а якщо немає щеплення від COVID-19, то не можна «поїсти навіть у кафе».
Порівняння перелічених вище захворювань і COVID-19 украй некоректне. По-перше, на сьогодні у світі немає пандемій сифілісу, хламідіозу, герпесу та сказу. Це означає, що кількість хворих на 100 тисяч населення низька і не створює великого навантаження на систему охорони здоров’я. Саме це зараз і відбувається в Україні через різке зростання нових випадків зараження SARS-CoV-2: медичні заклади не можуть впоратися з величезною кількістю хворих, реанімації забиті, медики змушені обирати, кому надавати допомогу, а кому ні. Саме для того, щоб запобігти швидкому поширенню вірусу в суспільстві та зупинити його, уникнути колапсу медичної системи, заклади громадського харчування можуть ухвалити рішення обслуговувати лише вакцинованих відвідувачів. На сьогодні ймовірність зараження COVID-19 у громадських місцях у багато разів перевищує ймовірність серйозного інфікування названими вище хворобами.
Численні наукові дослідження довели, що вакцинація запобігає тяжкому перебігу COVID-19 і багаторазово знижує ймовірність летального результату, навіть якщо зараження коронавірусом все ж таки відбудеться. У більшості випадків інфікування щеплені люди хворіють вдома у легкій формі, не потрапляючи в реанімацію під апарат ІВЛ. За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, 99,2% летальних випадків внаслідок коронавірусної хвороби зафіксовано серед невакцинованих українців. Якщо взяти для прикладу одну Хмельницьку область, то тут станом на 19 жовтня 2021 року 99% госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 – невакциновані.
Якщо розглянути всі перелічені вище хвороби окремо, то можна легко помітити, що спосіб їх передачі в більшості випадків не повітряно-краплинний, на відміну від COVID-19. Наприклад, заразитися сифілісом, просто перебуваючи в одному приміщенні з інфікованою людиною, неможливо.
Сифіліс – це бактеріальна інфекція, яка зазвичай передається при незахищеному статевому контакті, а також може передаватися від інфікованої матері до дитини під час вагітності та пологів. Сифіліс не може передаватися при користуванні одним і тим самим туалетом, ванною, одягом або харчовим приладдям, а також через дверні ручки, плавальні басейни або гарячі ванни. Отже, шанс заразитися сифілісом у ресторані та кафе, безумовно, є, але тільки якщо займатися там незахищеним сексом з людиною, яка має це захворювання.
Що ж до туберкульозу, то це потенційно серйозне інфекційне захворювання, яке в основному вражає легені. Бактерії, що викликають туберкульоз, передаються від людини до людини через крихітні крапельки, що потрапляють у повітря при кашлі та чханні. Колись туберкульоз був рідкістю в розвинених країнах, але у 1985 році кількість випадків зараження цією хворобою почала зростати, частково через появу ВІЛ – вірусу, що викликає СНІД. ВІЛ послаблює імунну систему людини, тому вона не може боротися із мікробами туберкульозу, пише сайт американської клініки Мейо. Хоча в організмі можуть жити бактерії, що викликають туберкульоз, імунна система людини зазвичай здатна запобігти захворюванню. З цієї причини лікарі проводять різницю між закритою та відкритою формами туберкульозу.
Латентний туберкульоз, або закрита форма, передбачає, що в організмі людини є туберкульозна інфекція, але її бактерії не активні й не викликають жодних симптомів. Латентний туберкульоз не заразний. Активний туберкульоз, або відкрита форма, – це стан хвороби і, як правило, може поширюватися на інших людей. Симптомами відкритої форми туберкульозу є кашель протягом трьох чи більше тижнів, кашель із кров’ю чи слизом. Щоб уникнути зараження туберкульозом від хворого з відкритою формою, необхідно уникати контакту з людьми, у яких активно проявляється кашель, і носити захисні маски.
Однак випадки зараження туберкульозом зустрічаються у багато разів рідше, ніж зараження коронавірусом. Щороку по всьому світу близько 8 мільйонів людей хворіють на туберкульоз (більшість заражень припадає на країни, що розвиваються). За весь час пандемії коронавірусу у світі вже зафіксовано більш як 244 з половиною мільйони випадків зараження SARS-CoV-2.
Хламідіоз – це інфекція, що передається статевим шляхом, викликана бактеріями. Це захворювання може протікати безсимптомно. Хламідіоз уражує переважно молодих жінок, але може зустрічатися як у чоловіків, так і у жінок усіх вікових груп.
Як і у випадку з сифілісом, основною причиною зараження хламідіозом називають безладні статеві стосунки, при яких практично неможливо встановити носія захворювання. Захворіти на хламідіоз можна також у громадській лазні, сауні, басейні, проте в цих місцях ризик захворювання значно знижується, оскільки хламідії моментально гинуть, перебуваючи поза людським організмом. Саме ця особливість хламідіозу робить носія інфекції безпечним для відвідувачів громадських місць, таких як кафе. Про коронавірус такого сказати не можна.
Що ж до вірусу герпесу, він буває двох типів. Вірус простого герпесу першого типу передається в основному при оральному контакті й викликає герпес ротової порожнини (симптоми якого можуть проявлятися у вигляді «лихоманки на губах»), але може викликати і генітальний герпес. Вірус простого герпесу другого типу належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом, і викликає генітальний герпес. За оцінками, близько 67% населення всього світу інфіковано вірусом герпесу першого типу та 13% – вірусом другого типу. У переважній більшості випадків герпес протікає безсимптомно, не завдає значної шкоди організму свого носія і в переважній більшості випадків не призводить до летальних наслідків. Саме тому порівнювати герпес і SARS-CoV-2 абсолютно некоректно та безглуздо.
Сказ – це смертельний вірус, що передається людям через слину заражених тварин. Вірус сказу зазвичай передається через укус, переважно бродячих собак. Як тільки у людини з’являються симптоми сказу, хвороба майже завжди призводить до смерті. Тому всі, хто може мати ризик зараження, повинні зробити щеплення від сказу. Також, говорячи про маніпулятивну публікацію в соцмережах, абсурдно думати, що людина, заражена сказом, відвідуватиме ресторани та кусатиме відвідувачів з метою поширення вірусу.
Що ж до твердження про те, що хворі на коронавірус мають виживання 99,8%, то це черговий фейк. З початку пандемії й до 25 жовтня 2021 року у світі зареєстровано 244 686 233 випадки інфікування SARS-CoV-2. При цьому 4 967 835 осіб померли. Отже, летальність коронавірусу становить понад 2%.
