Україна як позивач не вимагала від Міжнародного суду ООН визнати Росію агресором. Суд ООН визнав факт порушення міжнародного права Росією.
Російські ЗМІ активно маніпулюють рішенням Міжнародного суду ООН, винесеним 31 січня. Агітпроп заявив, що Суд нібито «відхилив усі вимоги Києва». Прокремлівські «експерти» також запевняють, що рішення Міжнародного суду начебто доводить, що «Росія сумлінно виконувала зобов’язання щодо співробітництва у сфері протидії фінансуванню тероризму», а сам Суд «відмовився» визнавати Росію «державою-агресором».
Україна як позивач не вимагала від Міжнародного суду ООН визнати Росію агресором, тому всі твердження агітпропу про протилежне є дезінформаційними. Суд розглядав справу не про те, чи є Росія державою-агресором, а про те, чи фінансує вона тероризм і чи просуває расову дискримінацію на окупованих українських територіях.
Йдеться про міждержавний позов з боку України. Україна звинуватила Росію у порушенні Конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та заборону всіх форм расової дискримінації. Йшлося про початок окупації Росією частин Донецької, Луганської областей та Криму у 2014 році, без згадок повномасштабного вторгнення у 2022 році.
31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН оголосив своє рішення за позовом. Суд справді відкинув більшу частину українських звинувачень, серед яких виплата компенсацій Україні, проте визнав факт порушення Росією положень обох Конвенцій. Відповідно, Росія на найвищому рівні офіційно визнана державою, яка порушує міжнародне право.
Суд відкинув більшу частину претензій України щодо фінансування Росією тероризму. Однак це рішення ніяк не ілюструє «сумлінність Росії», як запевняє агітпроп. Суд постановив – Кремль відмовився проводити розслідування за звинуваченнями про спрямування з Росії в Україну коштів для можливого фінансування терористичної діяльності. Суд зобов’язав Росію провести розслідування, наголосивши, що відмова порушує Конвенцію про фінансування тероризму.
У частині про расову дискримінацію Україна зосередилася на звинуваченні Росії у скоєнні протиправних дій проти кримських татар, Меджлісу, проти культури та релігії. Вимоги України про визнання порушень Росією в Криму права на збори, незалежні медіа та причетність до переслідувань, викрадень і вбивств кримчан не було задоволено. Суд не заперечував фактів таких порушень, але поданих Україною даних виявилося недостатньо для Міжнародного суду. Водночас Суд зазначив, що Росія не виконала рішення суду від 2017 року, згідно з яким Кремль був зобов’язаний припинити переслідування кримських татар, дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити доступність освіти українською мовою у Криму. Росія ці вимоги проігнорувала, порушивши ухвалу Суду (стор.109-110).
Однак Суд постановив, що Росія з моменту окупації Криму в 2014 році заборонила викладання українською мовою, обмеживши права українців, чим порушила Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (стор.106).
Також у рішенні йдеться, що Росія своїм брутальним вторгненням в Україну 2022 року порушила рішення Суду від 2017 року, в якому прямо заборонялося проводити будь-які дії, які можуть «погіршити або продовжити суперечку в Суді або ускладнити її вирішення». На думку Суду, ці дії «серйозно підірвали основу взаємної довіри та співробітництва і тим самим ускладнили вирішення спору» (стор.111). Це рішення Суду вкотре спростовує наратив Кремля про «миролюбну Росію» та підтверджує загарбницькі мотиви агресії проти України.
Варто зазначити, що Росія маніпулювала положеннями рішення Суду у своїх інтересах, хоча раніше агітпроп активно намагався дискредитувати не лише цей міжнародний орган, а й низку інших інституцій. Читайте докладніше у матеріалах StopFake «Фейк: Міжнародний суд ООН “ангажований” у позові України до Росії про геноцид», «Фейк: ЄС “приховує свої воєнні злочини в Україні”, створивши трибунал для Росії» та «Фейк: ООН “довела свою заангажованість” під час розслідування російських злочинів в Україні».
