Рішення суду за позовом Портнова ще може бути оскаржене, а в самому тексті постанови не йдеться про те, що з «українських підручників повинні прибрати моменти з героїзацією учасників подій «Революції гідності».
Українські та прокремлівські видання «The world news», «Сэрафим» «Фокус», «Novoross.info» «Взгляд», «Красная весна», «Klymenko-time» в січні опублікували новини про те, що юрист Андрій Портнов виграв суд у Міністерства освіти України щодо змісту шкільних підручників стосовно подій Майдану. Заголовки категоричні: «.. до шкільних підручників будуть внесені правки по Майдану» або «Героїв майдану» приберуть з підручників».
У цій новині медіа посилаються на Telegram Портнова, який і написав повідомлення про рішення суду в той же день, 21 січня.
«Адміністративний суд виніс сьогодні рішення за моїм позовом в судовому процесі, що тягнувся майже рік. На підставі проведених експертиз суд зобов’язав Міністерство освіти і науки переглянути дитячі підручники історії 5-11 класів, в яких попередній політичний режим намагався героїзувати і міфологізувати низку державних злочинців і учасників масових заворушень 2013-2014 рр.», – написав Портнов.
Однак опубліковані новини є маніпулятивними. По-перше, в рішенні суду, яке опублікував сам Портнов, немає ані слова про те, що «з підручників повинні прибрати моменти з героїзацією учасників подій «Революції гідності». Суть позову юриста полягала в тому, що він вимагав переглянути конкретні шкільні підручники, які описують події 2013-2014 років. Як йдеться у рішенні суду, Портнов вважає, що певна інформація в таких підручниках була подана однобоко або без доказів.
«Як зазначає позивач, ознайомившись зі змістом підручників з навчальної дисципліни «Історія України», які рекомендовані Міністерством освіти і науки України та за якими відбувається навчання в освітніх установах, ним було виявлено, що виклад нової історії з 2013 року (розділ Революція гідності) містить ознаки спотворення інформації і подій, що мали місце в період 2013-2014 років, маніпулювання фактами та оцінки подій цього періоду. Інформація про події 2013-2014 років представлена однобічно, з вигадуванням даних і фактів, повідомленням завідомо неправдивих відомостей про події та явища того часу, а також замовчуванням важливих обставин, які мали місце», – йдеться в документі.
Як приклад наводиться підручник за 11 клас, в якому написано: «… 22 січня 2014 року, в День соборності України, снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п’ятьох активістів Євромайдану». У документі написано, що автори «категорично і однозначно стверджують, що саме правоохоронці, а конкретно «снайпери «Беркута», скоїли тяжкий злочин …». Те, що цей вислів у підручнику є «категоричним», визнали і експерти з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Н. С. Бокаріуса.
Окрім цього, в суді нагадали про статтю 62 Конституції України, в якій зафіксовано, що «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її провину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Таких рішень на момент публікації підручників український суд не виносив. При цьому в документі вказується, що Міністерство освіти має перевіряти таку інформацію.
З огляду на наявність подібних формулювань в підручниках суд і ухвалив переглянути їх.
«Зобов’язати Міністерство освіти і науки України забезпечити перегляд підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 і 2019 роках, на підставі звернення Портова Андрія Володимировича від 25 березня 2020 року», – йдеться в рішенні суду.
Водночас про те, що потрібно «прибрати моменти з героїзацією учасників подій «Революції гідності» в рішенні суду мова не йде. Швидше це була особиста думка Портнова, але ЗМІ подали її як судове рішення.
По-друге, рішення Адміністративного суду Києва не є остаточним, оскільки воно ще не набуло законної чинності та може бути оскаржене. Про це більшість ЗМІ вирішили не повідомляти.
Довідка: У листопаді 2013 року в Україні почався Євромайдан, відправною точкою якого стало рішення української влади зупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону силовиками активістів 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. У період з 18 по 20 лютого в центрі Києва загинуло понад сто осіб. Відомо, що частина активістів була розстріляна на вулиці Інститутській.
