Описаний випадок не є науковим дослідженням, і не може продемонструвати причинно-наслідковий зв’язок між вакцинами мРНК та появою чи збільшенням пухлин. Центри контролю та профілактики захворювань у США (CDC) рекомендують людям з онкологією, помірною або сильно ослабленою імунною системою отримати бустерну дозу вакцини для кращого захисту від COVID-19.
У мережі поширюється інформація про те, що бустерна доза вакцини проти COVID-19 нібито посилює рак. Це начебто стало відомо завдяки першому задокументованому факту канцерогенного ефекту вакцини проти COVID-19. Публікацію супроводжує світлина, на якій нібито зображено поширення раку лімфатичної системи до та після вакцинації третьою дозою від COVID-19. У таких дописах йдеться, що 66-річний чоловік, якому належать знімки, на момент першої вакцинації не був хворий на рак (або його не було виявлено). Знімки до і після бустера з різницею в 22 дні нібито демонструють, як третя доза вакцини суттєво посилила ріст метастазів по всьому організму.
Документ, про який йдеться, не є дослідженням. Це звіт про окремий клінічний випадок, тому в ньому не можуть бути продемонстровані причинно-наслідкові зв’язки між вакцинацією і хворобою.
Так, у журналі «Frontiers in Medicine» опубліковано клінічний випадок, що описує швидке прогресування ангіоімунообластної Т-клітинної лімфоми у пацієнта, який отримав бустерну дозу вакцини виробництва Pfizer/BioNTech. У документі йдеться про те, що 1 вересня 2021 року у 66-річного чоловіка без будь-яких значущих відхилень в анамнезі, крім гіпертонії, гіперхолестеринемії та діабету 2 типу, була виявлена шийна лімфаденопатія. Шість місяців тому він отримав дві дози дози мРНК-вакцини від COVID-19. Бустерна доза була зроблена 22 вересня. Через кілька днів після вакцинації пацієнт повідомив про помітне збільшення правих лімфатичних шийних вузлів, після чого лікарі зробили комп’ютерну томографію і порівняли отриманий результат з попереднім.
Наразі не відомі причини виникнення ангіоімунобластної Т-клітинної лімфоми (AITL). Передбачається, що це «дисфункціональна реакція імунної системи» у відповідь на антиген (будь-який білок, що індукує вироблення антитіл). Факторами ризику AITL ймовірно є інфекції, спричинені вірусом Епштейна-Барра, цитомегаловірусом, вірусом гепатиту С, вірусом герпесу людини 6 і 8 та ВІЛ.
У документі йдеться про припущення авторів, що введення бустерної дози вакцини проти SARS-CoV-2 може викликати прогресування AITL. «Оскільки відомо, що вакцинація мРНК викликає збільшення та гіперметаболічну активність дренованих лімфатичних вузлів, має сенс припустити, що вона була тригером зазначених змін. Дійсно, збільшення розміру та метаболічної активності відбулося вище в пахвових лімфатичних вузлах, що дренують місце ін’єкції вакцини, порівняно з їхніми контралатеральними аналогами. Однак наявні раніше лімфоматозні вузли також були явно збільшені порівняно з першим тестом», — йдеться у звіті.
Проте висновки авторів є лише гіпотезою, що не підкріплена жодними дослідженнями. Також автори публікації повідомляють, що не можна переносити припущення щодо цього клінічного випадку на випадки інших пацієнтів з AITL і «необхідні спеціальні дослідження».
«Наразі екстраполяція результатів цього випадку на інших пацієнтів з AITL або іншою периферичною Т-клітинною лімфомою за участю клітин TFH передчасна. Пацієнти з AITL зустрічаються рідко, а їхній мутаційний профіль неоднорідний. Крім того, їхні імунні реакції можуть бути порушені їхнім лікуванням. Тому малоймовірно, що існуючі системи фармаконагляду будуть ефективними для виявлення вкрай рідкісних випадків, подібних до нашого», — йдеться в документі, – «Зрештою можуть знадобитися проспективні дослідження, які включають систематичну візуалізацію ПЕТ/КТ після вакцинації проти SARS-CoV-2 у пацієнтів з AITL із певними профілями мутацій. Якими б не були результати таких досліджень, вони не повинні впливати на загальне сприятливе співвідношення користі та ризику цих вкрай необхідних вакцин».
На сьогодні Центри контролю та профілактики захворювань у США (CDC) рекомендують людям з онкологією, помірною або сильно ослабленою імунною системою отримати бустерну дозу вакцини для кращого захисту від COVID-19.
Раніше StopFake.org спростовувала неправдиву інформацію про те, нібито серед вакцинованих від COVID-19 спостерігаються масові випадки раку.
