У репортажі телеканалу «France 2», на який посилаються кремлівські ЗМІ, йшлося не про всіх мешканців Лисичанська, а лише про більшу частину тих, хто залишився в місті і з ким журналістам вдалося поспілкуватися. Зі 100 000 мешканців Лисичанська на цей час у місті залишається всього 15 000 осіб, більшість з яких, за твердженням авторів репортажу, нібито чекають на прихід Росії. Решта жителів була евакуйована до інших населених пунктів України поза зоною бойових дій.
Кремлівські ЗМІ використали репортаж французького каналу «France 2» із зони бойових дій у Лисичанську для того, щоб створити чергову маніпуляцію. На думку пропагандистів із RT , Украина.ру, EurAsia Daily, «Аргументы и Факты», кремлівських телеграм-каналів Sputnik , Сигнал та інших прокремлівських ресурсів, «більшість жителів Лисичанська налаштовані до ЗСУ вороже і чекають на російську армію».
Матеріал телеканалу «France 2» був присвячений тій частині жителів Лисичанська, яка вирішила зостатися в зоні бойових дій і відмовляється залишати свої будинки. Їхня кількість на цей момент становить 15 000 осіб зі 100 000, які населяли місто до широкомасштабного вторгнення РФ в Україну. Тому стверджувати, що «більшість мешканців Лисичанська виступають проти України» — неправильно хоча б тому, що більшість мешканців міста його покинули. До того ж, у самому репортажі йдеться про те, що не всі з тих, хто вирішив залишитися в Лисичанську під регулярним обстрілом російської армії, підтримують Росію. Автори сюжету лише стверджують, що таких людей більшість серед тих, з ким їм вдалося поспілкуватися. Крім того, у репортажі показано, як частина людей, за якими приїхали українські волонтери, після довгих умовлянь все ж таки наважуються на евакуацію. За останні дні в Лисичанську було знято й інші репортажі, які показують, що люди не залишають місто з різних причин. Але при цьому вони не обов’язково підтримують Росію. Так у репортажі Громадське (06:10) мешканка Лисичанська пояснює, що боїться мародерства та сподівається, що ЗСУ захистить місто від російського наступу.
Говорячи про проросійськи налаштованих мешканці Лисичанська, російські медіа традиційно не згадують про тих, хто залишає місто, рятуючись від руйнувань, гуманітарної катастрофи та вбивств російськими військовими мирних жителів. «Наші сусіди загинули від бомб, тому ми їдемо», – каже в тому ж репортажі «France 2» місцева мешканка, чекаючи на евакуацію. У репортажі також показано, як українські волонтери регулярно організовують вивезення місцевих жителів до інших населених пунктів України та всіляко надають гуманітарну допомогу мешканцям Лисичанська. Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація постійно публікує кадри та відео з евакуйованими містянами. Сергій Гайдай, очільник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, постійно інформує про постачання продовольства та води до зруйнованого російськими військами міста. Українські волонтери кажуть, що зелених коридорів для евакуації мирного населення Лисичанська російські окупанти не надають. У репортажах телеканалів «Інтер» та Military TV UA місцеві жителі в очікуванні евакуації розповідають про свої зруйновані будинки, російські обстріли «Градами» та загиблих родичів. «Чоловік довго не хотів їхати, каже, рідний дім, але тепер погодився і ми їдемо», – повідомила місцева мешканка перед відправкою.
Матеріали про проросійськи налаштованих мешканців Лисичанська та Сєвєродонецька також виходили у польських і американських медіа. Журналісти The New York Times, які побували на місці подій у середині червня, стверджують, що переважно проросійськи налаштовані жителі Лисичанська та Сєвєродонецька, які відмовляються евакуюватися з міста, є жертвами російської пропаганди. «Вони можуть слухати радіо і дивитися проросійські телеканали, коли дозволяє потужність генератора. Враховуючи близькість Лисичанська до Росії, здається, що у деяких районах ці канали мають сильніший вплив, ніж їхні українські аналоги», – стверджують автори статті. «Вам потрібно лише включити радіо або телефон, щоб почути російську радіопередачу», – розповідає The New York Times Сергій Козаченко, поліцейський із Сєвєродонецька, який переїхав до Лисичанська через бойові дії.
Захоплені у так званих «ЛДНР» теле- та радіовишки з 2014 року транслюють антиукраїнську пропаганду та російську дезінформацію. Ті, хто перебував у зоні їхнього мовлення, могли стати частиною альтернативної реальності, яка насаджувалась Росією на тимчасово окупованих територіях Донбасу, незважаючи на спроби України протистояти цьому.
Наратив про те, що українські військові обстрілюють власний народ, від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну постійно повторювався на проросійських радіо-, ТВ- та інтернет ресурсах. Для Кремля це також спосіб уникнути відповідальності за свої військові злочини, коли йдеться про жертви серед цивільного населення, спричинені російськими обстрілами.
