Джерело: EU vs Disinfo
Помилки як метод дезінформації
Брехня набагато веселіша, ніж нудна правда, а образи полів битв із комп’ютерних ігор цікавіші за реальні зйомки бойових дій. Прокремлівське ЗМІ знову заскочене на поданні картинок з комп’ютерних ігор як документальних кадрів із зони бойових дій.
Володимир Соловйов, ведучий ток-шоу «Полный контакт» на телеканалі «Россия 1», з ентузіазмом презентував зйомки війни в Нагірному Карабасі
А ті, хто нас дивляться, вони зараз побачать [кадри з Нагірного Карабаху]. Це фрагменти ну, не повітряного, а наземно-повітряного бою, коли намагаються збити, судячи з усього, літаки. І ось коли ти на це дивишся, ти думаєш, що це ніби як «Зоряні війни» якісь, краса якась, не розумієш, що за кожним ось таким відправленим – це ж людські життя.
В одному він має рацію: війна означає смерть і руйнування, але фотографії, які він показав, не з Нагірного Карабаху і не недавні. Російські глядачі прокоментували цей матеріал в соцмережах і вказали, що зображення взято з комп’ютерної гри 2013 року «Arma 3», створеної «Bohemia Interactive» (opens in a new tab).
Для чого вибачатися?
Соловйов визнав помилку, але, як видно з цитати російського ЗМІ (opens in a new tab), він не збирається вибачатися перед глядачами.
Перед ким вибачатися? Зі своїми глядачами я сам розберуся. Я щось не бачив, щоб мої глядачі мене про щось попросили. Той, хто працює в прямому ефірі, знає, що може бути все, що завгодно.
Помилки, звичайно, трапляються, але це ми вже бачили: зображення з тієї ж гри «Arma 3» використовувалося в лютому 2018 роки (opens in a new tab) «Первым каналом» як ілюстрація війни у Сирії. Канал повідомив, що це була помилка інженера відеомонтажу.
Ну, звісно ж, помилки трапляються і неодноразово. Ще в 2014 році «Первый канал» «помилково (opens in a new tab)» випустив монтаж, заснований на зображенні Google Earth як «доказ» того, що малайзійський пасажирський літак MH17 був збитий українським реактивним винищувачем. Хтось помилково відшукав потрібну територію на Google Earth, помилково знайшов фотографію «Боїнга» потрібної моделі і реактивного винищувача, і абсолютно помилково відфотошопив їх в одну надзвичайно промовисту фотографію. Помилково це все показали для національної аудиторії в найкращий ефірний час. Хто може поставити під сумнів? Помилки ж трапляються!
Як і в 2017 році, коли Міністерство оборони РФ спробувало використовувати зображення з комп’ютерної гри як «незаперечне підтвердження (opens in a new tab)» підтримки ІДІЛ Сполученими Штатами. Цього разу гри іншого розробника – «Byte Conveyor Studio». Ще одна прикра помилка. Міністерство не визнало помилку, але швидко і тихо прибрало зображення із сайту.
Помилки як метод
Ретельніше вивчаючи феномен дезінформації, легко дійти до висновку, що «помилка» є ключовим компонентом прокремлівської інформаційної діяльності: опублікувати обурливу, безпідставну заява і відмовитися від неї, коли хтось її спростує. Прикладом застосування цього методу є історія про «розіп’ятого хлопчика (opens in a new tab)», коли «Первый канал» випустив в ефір заяву, нібито українські військові розіп’яли сина біженця. Історію майже відразу ж викрили як підробку і відкликали. Але вона справила враження на аудиторію, створивши образ жорстокого ворога.
Російське ЗМІ «Republic (opens in a new tab)» нещодавно опублікувало статтю, в якій задало питання про те, чому кремлівська пропаганда є настільки примітивною:
Досить підписатися на будь-який провладний телеграм-канал, щоб отримати можливість в постійному режимі читати взаємовиключні версії реальності, викладені там без будь-яких спроб хоч якось пов’язати їх між собою.
ЗМІ розглядає це питання і приходить до висновку: такий вид дезінформації – дешевий і доступний, і він формує у внутрішньої аудиторії враження, ніби Росія перебуває у стані війни:
А вже в умовах вигаданої війни будь-який дурень, халтурник і бездарність можуть з ранку до вечора робити непотрібний, дурний і в далекій перспективі просто шкідливий продукт, анітрохи не переймаючись через відповідальності за свої слова і заклики, більш того – цілком обґрунтовано розраховуючи на заохочення і просування по службі, бо все – для фронту, все – для перемоги, при тому, що фронту немає і перемоги ніякої не буде.
Ми всі робимо помилки. Є відомий латинський вислів: Errare humanum est – людині властиво помилятися. Вислів, який часто приписують римському філософу Сенеці (opens in a new tab), повністю звучить так: Errare humanum est, perseverare autem diabolicum. Людині властиво помилятися, але тільки дурневі властиво наполягати на своїй помилці.
Джерело: EU vs Disinfo
