Китай, Сирія, Іран, Росія – це країни, позначені на геополітичній карті центрів, що дестабілізують ситуацію у світі. Якщо Росія, Іран чи Сирія у свідомості поляків вважаються ворожими, то Китай – не зовсім. Ця держава сприймається радше як економічний партнер, а не країна, яка може приховувати ворожі наміри. Отже, Китай – союзник чи ворог?
– Що стосується інформаційного середовища, то зараз Китай має зовсім іншу модель впливу, ніж Росія. Вона більш класична, – каже Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska». – Вона зосереджена, значною мірою, на інформаційних, журналістських та лобістських діях, а також на м’якому формуванні іміджу Китаю. Тут задіяні Інститути Конфуція, обміни між дослідницькими центрами, зокрема, Польщі та Китаю, запрошення учених, техніків, аналітиків, експертів на симпозіуми та зустрічі. Аналізуючи хід перебування цих людей в Китаї від виходу з літака до повернення до Польщі, можна помітити певний сценарій формування іміджу Китаю. Цих людей часто зустрічає приємний доброзичливий громадянин Китаю, який розмовляє англійською, а іноді навіть польською. Зустріч такого провідника матиме довгостроковий вплив на сприйняття Китаю, а перш за все, на те, яку інформацію отримає гість. Це діяльність, спрямована не на всіх людей, які подорожують до цієї країни. Такий вплив здійснюється виключно на тих, хто, на думку Китаю, має потенціал формування громадської думки. Не забуваймо також про те, що китайці витрачають дуже багато грошей, наприклад, на рекламні та маркетингові кампанії, які реалізуються через польські ЗМІ, навіть в контексті інфраструктури 5G. Як відомо, ця тема є предметом геополітичної суперечки, підставою чого стали передумови, не пов’язані з технічним виміром цієї проблеми, а з питанням зв’язків китайських концернів та сектору безпеки, у тому числі спеціальних служб (обмін інформації із китайською розвідкою є для китайських компаній обов’язковим).
Це реальні загрози чи просто елемент пропаганди щодо країни, яка швидко розвивається і незабаром може стати першою за економічним зростанням у світі? Можливо, є сенс об’єднуватися із країною, яка є противагою Росії, природній загрозі для Польщі в регіоні?
– Загроза з боку Китаю для Польщі має характер загрози для її трансатлантичних відносин, – пояснює Каміль Басай. – Ми вирішили діяти в системі безпеки Західного світу, у відносинах між США та НАТО. Польща входить до НАТО. Китай веде дії, спрямовані на наших партнерів. У зв’язку із цим, як у рамках колективного захисту, так і в рамках трансатлантичних відносин, ми змушені в деяких ситуаціях розцінювати дії Китаю як потенційно ворожі. Одним із елементів, який ми часто упускаємо, є те, як китайська система безпеки контролює великий бізнес. Ми в Європі сприймаємо китайський бізнес виключно з точки зору компаній, які там розвиваються і мають все більше можливостей. Слід пам’ятати, що система безпеки Китаю має повний контроль над тим, як вони компанії працюють і що насправді роблять. Китайське законодавство накладає на операторів зв’язку або подібні підприємства зобов’язання повідомляти будь-які дані на вимогу китайських служб. Це абсолютно інша система, ніж та, до якої ми звикли у західному світі, де існує контроль судів, прокуратури, є певний ступінь безпеки, який гарантує правова система демократичних країн, контроль над тим, яка інформація передається навіть сектору державної безпеки. У випадку Китаю у нас немає жодного контролю, тому слід розуміти, що існує ризик того, що здійснюватиметься неконтрольована передача китайським структурам безпеки інформації, отриманої китайськими підприємствами.
У березні цього року Європейський Парламент у відповідь на технологічні загрози з боку Китаю прийняв систему європейську сертифікацію кібербезпеки для продуктів, процесів та послуг. Євродепутати також підтримали резолюцію, яка закликає до протидії на рівні ЄС загрозам, пов’язаним зі зростанням технологічної присутності Китаю в ЄС.
ВП
