Джерело: Ксенія Кириллова, для Дня
На початку листопада на сайті «Военное обозрение», тісно пов’язаному з Міноборони Росії, з’явилася сенсаційна за своєю відвертістю стаття під назвою «Порядок в ЛДНР наведе Росія». Її автор Єгор Махов не тільки прямо стверджує, що так званими ДНР і ЛНР керують безпосередньо з Москви, а і описує останні дії російських кураторів окупованої частини Донбасу.
Звісно, ці одкровення не містять жодної нової інформації, проте цікавий сам факт подібних заяв від імені російських військових аналітиків. «Военное обозрение» не є якимось опозиційним сайтом. Більш того, з переважної більшості питань воно проводить класичну кремлівську політику: розповідає про «український фашизм», розхвалює нове російське озброєння, називає США головним геополітичним супротивником, і кепкує з приводу результатів розслідування замаху в Солсбері, нарікаючи на те, що «західні фахівці» могли хоча б частково «вкласти у свідомість частини народу невіру в чесність власної держави».
Так ось, саме цей сайт, який відстоює міф про чесність російської держави, несподівано викрив найпопулярнішу його брехню, зізнавшись, що «після вбивства О.Захарченка терпіння «кураторів» вичерпалося: розпочалася комплексна зачистка владної вертикалі». Загалом слово «куратори» використовується в досить невеликому тексті п’ять разів, до того ж у не надто позитивній конотації. Їхні імена не названо; певно, читачам вони мають бути відомі й без того.
«Таємничого Олександра Ананченка, про якого відомо лише те, що раніше він обіймав посаду радника в компанії «Внешторгсервис» (немає навіть нормальної фотографії Ананченка, крім знятої здалеку потилиці), всі однозначно пов’язують якщо не з «кураторами», то з «ВТС» , під контроль якого зараз перейшли всі промислові активи (тобто теж із росіянами). У будь-якому разі кандидатура ця ніяк не пов’язана з місцевими елітами і, судячи з широких повноважень і різких заяв, була протиснута згори. Так само як і кандидатура помазаного на царство Дениса Пушиліна, який іще недавно грав далеко не останню роль у вищому ешелоні влади республіки», – відверто розповідає «Военное обозрение».
За словами Махова, для здійснення позитивних змін, що почали реалізовуватися в Донецьку, Пушилін «не має ані силового, ані владного ресурсу».
«Забезпечити виконання обіцянок, так само як і пост глави та відносно безпечне перебування на ньому, можуть лише так звані куратори. Які, судячи з останніх подій, пожалували «титул» Денису Пушиліну через брак відповідної кандидатури й на умовах тотального зовнішнього управління і суворого контролю», – розмірковує автор, називаючи московського призначенця «весільним генералом».
«З великим запізненням, але до людей, що займаються взаємодією з ЛДНР, нарешті дійшло, що формувати в Новоросії власні еліти можна лише в умовах тотального контролю і жорстокого аудиту», – розкриває луб’янські таємниці Махов.
Таким одкровенням можна дати лише одне пояснення – традиційне протистояння російських спецслужб. Оскільки «Военное обозрение» – сайт, пов’язаний з Міністерством оборони Росії, очевидно, що покійний колишній очільник окупаційної адміністрації Олександр Захарченко був креатурою ГРУ, тоді як його «змінника» Пушиліна курирує «конкуруюча фірма» ФСБ. Цей висновок підтверджується й інформацією, опублікованою на сайті видання КиївTime ще в середині вересня.
«Схоже, що вбивство голови ДНР Олександра Захарченка спровокувало конфлікт між російськими спецслужбами. Всім відомо, що саме ГРУ РФ курирували і «вели» загиблого Захарченка протягом усього часу його перебування при владі в ДНР, і Трапезников, який відразу після смерті Захарченка почав виконувати його обов’язки, – теж «своя» людина російських ГРУшників. Але щось пішло не так, і 7 вересня неждано-негадано генеральна прокуратура ДНР заявила про незаконність призначення Дмитра Трапезникова виконуючим обов’язки глави республіки, й т.в.о. очільника ДНР призначили Дениса Пушиліна. Але вся сіль у тому, що Пушилін – людина ФСБ РФ. Ось тут і виник казус, який провіщає боротьбу ГРУ і ФСБ. Така собі битва за місце під сонцем», – зазначають автори.
Зараз можна констатувати, що це пророцтво повністю збулося, більш того, в запалі битви спецслужб доблесні ГРУшники викрили факт «тотального зовнішнього управління і жорсткого контролю» маріонеткових «республік» Москвою, який досі наполегливо заперечується російським керівництвом.
Взагалі спостереження за міжусобною боротьбою російських спецслужб – досить захоплююче заняття, в процесі якого можна дізнатися чимало корисної інформації. Так, згідно з матеріалами Центру управління розслідуваннями (ЦУР), що відбулася 15 липня 2014 року, публікація списку 79 російських військових розвідників, які працюють під прикриттям за кордоном, ГРУ пов’язує з «підлістю і підставою» ФСБ. В помсту за численні «зливи» Міноборони викрило хакерську групу «Шалтай-Болтай» та її куратора – полковника ФСБ Сергія Михайлова, надалі звинуваченого в державній зраді за співпрацю з американськими спецслужбами. Чи стало звинувачення на адресу Михайлова наслідком викриття опікуваних ним хакерів, як стверджується в російській пресі, чи в контррозвідки існувало інше, не відоме нам джерело інформації, – невідомо. Так чи інакше, наслідки розборів військових і «цивільних» чекістів стали руйнівними для обох сторін.
Постійний автор ЦУР Сергій Канев підтверджує: протистояння між спецслужбами є однією з причин потоку витоків інформації та провалів їхніх операцій. Якщо ж додати до цього конфлікти між різними угрупуваннями і відділами в кожної зі спецслужб та їхні зв’язки з різними олігархічними кланами, стає зрозумілим, що знаменита «путінська вертикаль» не така вже й монолітна, як це може здатися на перший погляд. У свою чергу, країни – жертви російських воєн і спецоперацій можуть почерпнути чимало корисного із публічної частини цього протистояння для захисту від російських «активних заходів».
Джерело: Ксенія Кириллова, для Дня
