Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
У міру продовження війни Росії проти України злочини окупантів стають дедалі страшнішими, а російська пропаганда – дедалі цинічнішою і небезпечнішою, пише Center for European Policy Analysis.
Війна Путіна проти України, яка практично з перших же днів перетворилася на війну проти цивільного населення українських міст (між іншим, переважно російськомовних), стає дедалі жахливішою. Наприкінці минулого тижня українські військові експерти повідомили про те, що російські війська знову застосували заборонені фосфорні бомби під час удару на лінії фронту під Авдіївкою, зазначивши, що їх застосування вже стає системним. Повідомлення про вбивства та зґвалтування місцевих жителів також стають масовими.
Свідчення про попередні вбивства як виправдання для нових
Тим часом донести до росіян правду про воєнні злочини, які скоює їхня країна, стає дедалі складніше. Кілька тижнів тому російський опозиційний політик Михайло Ходорковський зазначав в інтерв’ю CEPA, що «люди здатні сприймати об’єктивні матеріали про конкретні жахіття та трагедії, які принесла українцям війна». Проте на сьогодні можна констатувати, що кремлівська пропаганда перехопила і цей наратив. Якщо в перший тиждень війни російські телеканали приховували руйнування житлових будинків і цивільної інфраструктури, так само як і кількість загиблих мирних жителів, то зараз вони, навпаки, активно демонструють їх. При цьому всі втрати оголошуються наслідками дій «українських націоналістів». Зі слів пропагандистів, це саме українці організували блокаду Маріуполя, використовували місцевих жителів як «живий щит», а перед відступом постаралися стерти місто з лиця землі, спричинивши максимальні руйнування.
Захоплення українських міст пропагандисти називають «визволенням», постійно проводячи паралелі зі звільненням України від німецьких військ під час Другої світової війни. При цьому, все більше повторюючи нацистську тактику, риторику і стилістику, росіяни вперто називають своїх противників «фашистами».
ВСЕ БІЛЬШЕ ПОВТОРЮЮЧИ НАЦИСТСЬКУ ТАКТИКУ, РИТОРИКУ ТА СТИЛІСТИКУ, РОСІЯНИ ВПЕРТО НАЗИВАЮТЬ СВОЇХ ПРОТИВНИКІВ «ФАШИСТАМИ»
Природним наслідком цієї пропаганди стає граничне «розлюднення» противника в очах росіян. Російські офіцери активно роздають інтерв’ю, в яких заявляють, що проти них «воюють нелюди», які є «якоюсь квінтесенцією фашизму, нелюдяністю, доведеною до абсолюту». Пропагандисти також активно намагаються позбавити людської подоби не лише Україну, а й усі західні країни. Наприклад, колишній шпигун Андрій Безруков стверджує, що ті, хто воює проти Росії в Україні, – «відморозки, які є найрадикальнішою, найбруднішою, найбільш людиноненависницькою частиною суспільства, вигодуваною фінансовими олігархами». З його слів, «вони виконують ці деструктивні завдання зі знищення всіх решти інших в ім’я збереження своїх грошей і свого впливу».
Неодноразово виступаючи в російських телешоу, Безруков називає Україну не інакше, як «ланцюговим собакою фашизму», і на підставі цього вимагає проводити «сьогоднішню спецоперацію» більш активно. Таким чином, російська пропаганда дійшла до крайнього ступеня цинізму, фактично використовуючи ілюстрації власних злочинів виправдання нових злочинів і вбивств.
Уроки «політінформації»
Схожа пропаганда поширюється й у школах. Недавно видання «Агентство» випустило дослідження шкільних підручників з історії, випущених останніми роками. За словами дослідників, у них міститься виправдання сталінських репресій та пакту Молотова-Ріббентропа, який спричинив поділ Польщі та початок Другої світової війни. Підручники також вихваляють особисто Володимира Путіна, дискредитують його противників і просувають основні наративи російської пропаганди щодо США, НАТО та «українських націоналістів». Шкільні підручники виправдовують анексію Криму і дослівно повторюють пропагандистські тези про «криваві репресії» щодо жителів сходу України.
При цьому російська влада вочевидь визнала «ідеологічно благонадійні» підручники недостатніми для мотивації учнів, і тому після початку повномасштабного вторгнення в Україну зобов’язала керівництво шкіл проводити обов’язкові бесіди на цю тему в стилі радянських уроків «політінформації». Як вдалося з’ясувати журналістам, вчителям надіслали спеціальні методички, які пояснюють, як саме їм слід розповідати про війну. Тексти розмов також дослівно повторюють висловлювання офіційних пропагандистів. Як з’ясував розслідувальний центр «Досьє», схожі методички розробляються також для чиновників, публічних осіб і прокремлівських блогерів. У них детально пояснюється, як саме слід подавати інформацію про «спецоперацію», які фото та відеоматеріали поширювати і на чому робити акценти. Зокрема, автори посібників пропонують використовувати для виправдання війни тези про те, що «Україна готувалася напасти на Донбас», а її населення «американці використовували для психологічних експериментів як піддослідних свинок».
Парад самовикриття
При цьому, поряд із тотальною пропагандою та «розлюдненням» противника, російські пропагандисти знову не помічають, як мимоволі зізнаються у злочинах своєї армії. Так, автори близької до Кремля газети «Взгляд», звітуючи про «першу фазу операції» в Україні, похвалилися своєю «перевагою в повітрі» (тобто великою кількістю бомбардувань), застосуванням далекобійної зброї, зокрема ракет «Калібр», та гіперзвукової зброї. Автор статті зізнається в організації Росією блокади Маріуполя, зазначаючи, що «з початку спецоперації виконувалося завдання щодо блокування міста». При цьому пропагандисти війни обіцяють, що під час другої фази операції очікується взяття Харкова і Дніпра.
Ще один чудовий акт самовикриття продемонстрував суд у Москві, який визнав плакат із написом «Фашизм не пройде» дискредитацією російської армії. Користувачі соцмереж вже в’їдливо зауважили у зв’язку з цим, що Кремль волів би бачити гасло «фашизм пройде», і назвали судову справу «щиросердним визнанням фашистів».
Вже згаданий центр «Досьє» також вирішив нагадати особливості «денацифікації по-російськи», опублікувавши велике розслідування про зв’язки Кремля з європейськими ультраправими. Однак, як уже було сказано, росіяни не помічають цих протиріч. Це особливо небезпечно у зв’язку з тим, що граничне «розлюднення» противника, яке спостерігається сьогодні в Росії, зазвичай проводиться напередодні нових, іще страшніших воєнних злочинів.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Стаття передрукована з дозволу Center for European Policy Analysis (CEPA)
Ксенія Кириллова – оглядачка Крым.Реалии, журналістка, письменниця, експертка американських аналітичних центрів, що спеціалізується на аналізі українського суспільства, пропаганди та зовнішньої політики. Аналітик Джеймстаунського фонду (Jamestown Foundation) та Центру дослідження європейської політики (CEPA), живе у США.
