Джерело: EU vs Disinfo
«Крим – наш!»
Це гасло російська влада використовувала, святкуючи анексію українського півострова, – процесу, який розпочався п’ять років тому, в лютому 2014 року.
З того часу кримське питання було не тільки боротьбою за територію, анексія також заклала основу для боротьби за правду, яка триває й досі.
«Ввічливі люди»
Озброєні до зубів російські солдати без знаків розпізнавання спокійно взяли під контроль інфраструктуру Криму в ті неспокійні дні після української революції на Майдані.
У Росії ці військові стали відомі як «ввічливі люди»; за межами Росії їх називали «зеленими чоловічками». Обидва прізвиська зіграли на запереченні їхньої присутності, тобто на тумані брехні, який оповивав російську воєнну операцію.
Анексія Криму від самого початку мала характер дезінформаційної кампанії.
Оспорювання дезінформації в репортажах
Очима і вухами зовнішнього світу були репортери, які працювали на місцях у Криму. В міру того, як розгорталися події, вони відігравали провідну роль у протидії дезінформації Кремля.
Серед них був журналіст Саймон Островский, який день за днем описував події для Vice News у серії відеорепортажів. Його робота була удостоєна нагород і стала сучасною класикою.
Подивіться оригінальні репортажі Саймона Островського для Vice News із «ввічливими людьми», що вторглися у Крим.
Завдяки Островському міжнародна аудиторія стала свідком вирішальних сутичок українських і російських військових. Він показав реальних людей по обидва боки конфлікту й зірвав із росіян маски.
Без таких професіоналів як Саймон Островський, який з’явився в потрібному місці в потрібний час, прокремлівська кампанія з дезінформації пройшла б набагато успішніше.
Стратегічна боротьба з дезінформацією
Події в Криму привернули увагу не тільки спеціальних кореспондентів, які працюють в гарячих точках.
У відповідь на дезинформаційні кампанії навколо Криму й Донбасу з’явилась також низка більш стратегічно орієнтованих і довгострокових ініціатив.
Український проект StopFake швидко став прикладом для наслідування в царині підвищення обізнаності шляхом збору прикладів прокремлівської дезінформації та закріплення цих спостережень у тематичних статтях.
«Я зрозумів, що в боротьбі між журналістикою та дезінформацією журналістика програє. Для мене, як для журналіста, це був момент особистої мобілізації», – згадує співзасновник StopFake Євген Федченко (на фото з колегами по StopFake, в червоному светрі).
У Росії незалежне інтернет-видання The Insider систематично виявляє приклади дезінформації з початку 2016 року. Численні статті описують випадки, коли подіями у Криму та в інших місцях маніпулювали, щоб все відповідало лінії Кремля.
Також було вжито міжнародних зусиль із прямої протидії прокремлівській дезінформації; серед прикладів проект Європейського Союзу EUvsDisinfo; проект Атлантичного союзу DFRLab; проект «Свободи» Polygraph і онлайн-видання Coda, команду журналістських розслідувань якого на сьогодні очолює Саймон Островський.
У Coda також є російське видання російське видання на чолі з російським журналістом Олексієм Ковальовим, чий блог «Лапшеснималочная» був іще одним важливим центром викриття прокремлівської дезінформації після анексії Криму.
Крим – не Росія
Через п’ять років після анексії Крим все ще не є частиною Росії. Наполягати на тому, що «Крим – наш», – значить дезінформувати, і нескінченне повторення цього гасла не допоможе втілити його в життя.
Саме завдяки репортажам Саймона Островського і його колег із центру подій в режимі реального часу ми могли відрізнити брехню від істини.
І саме завдяки багаторічній праці, серед інших, Stop Fake, The Insider і Coda світ дізнався нове слово – «дезінформація», і тепер його важко буде ввести в оману і змусити повірити, що питання закрито і Крим належить Росії.
Джерело: EU vs Disinfo
