Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
Періодично кримські чиновники звітують про нібито значні досягнення в економіці Криму. Говорять про зростання промисловості, досягнення в аграрній та соціальній сферах.
В офіційній газеті російського парламенту Криму постійно розповідають про «грандіозні успіхи», видаючи бажане за дійсне, наприклад: «Сьогодні села так упорядковані, що їх уже й глибинкою не назвеш», або «Росія зняла з нас приниження. З’явилися президент, країна, велич…».
У середині минулого року багато говорили про те, що нібито внутрішній регіональний продукт за 2014-2019 роки зріс у 2,5 рази. Якби це було правдою, то можна було б говорити і про успіх, і про «велич», і про нагороди. Проте сказати, що періодичне нагородження кримських чиновників російськими орденами пов’язане з економічними успіхами, не випадає.
По-перше, «зростання» кримської економіки – це лише «магія цифр», яка приховує маніпуляції заради пропаганди та орденів.
«ЗРОСТАННЯ» КРИМСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ – ЦЕ ЛИШЕ «МАГІЯ ЦИФР», ЩО ПРИХОВУЄ МАНІПУЛЯЦІЇ ЗАРАДИ ПРОПАГАНДИ ТА ОРДЕНІВ
По-друге, хіба взагалі можна говорити про економіку анексованого півострова, якщо три чверті бюджету складають російські федеральні дотації? Звісно, Крим цими грошима (додатковими, а точніше – основними) не керує. Крим, по суті, є не «суб’єктом», а об’єктом економічних рішень центру, який, залежно від відносин та ситуації, може або витягнути цю економіку за вуха, або потопити її.
Чиновникам у Криму не залишається жодної іншої ролі, окрім як надувати щоки і вдавати, нібито вони щодня «займаються економікою». Насправді це імітація економічної діяльності, яка свідчить про те, що зовсім не економіка в Криму головне. Ордени дають не за роботу, а за політичну вірність.
Ось яскравий приклад, розрахований російськими економістами. «Внутрішній регіональний продукт (ВРП) Криму в 2019 році склав 469,28 млрд рублів, або 7,45 млрд доларів за курсом на грудень 2019 року, стверджує Росстат (дані ВРП за 2021-й і навіть за 2020-й з’являться пізніше – авт.). У 2014 році ВРП регіону склав 189,44 млрд рублів, це близько 3,45 млрд доларів за курсом на кінець 2014 року. Таким чином, формально економіка Криму зросла у 2,5 рази, якщо рахувати у рублях, та у 2,2 рази при підрахунку в доларах. Але в 2013 році, коли Крим перебував під контролем України, ВРП півострова становив 46,39 млрд. гривень, або близько 5,8 млрд. доларів за курсом гривні на грудень 2013 року. З цих даних випливає, що після анексії півострова його економіка різко впала – майже вдвічі. І знадобилося кілька років для того, щоб відновити втрачене і зрости приблизно на 17% відносно 2013 року (з урахуванням інфляції). Тобто зростання склало приблизно 2,9% на рік, що є вкрай скромним показником, враховуючи величезний приплив грошей із федерального бюджету Росії, які штучно живили це зростання: за деякими даними, у 2014-2019 роках Кремль вклав у Крим приблизно 1,5 трлн рублів, тобто суму, близьку до ВРП півострова за увесь цей період», – пише сайт Eurasianet.org.
Кримські чиновники часто розповсюджують міф про так звані «російські стандарти», які нібито є вищими за українські. Але «у рейтингу регіонів за рівнем доходів населення», складеному агентством «РИА Рейтинг» за даними з 1 квітня 2019 року по 1 квітня 2020 року, анексований Крим посідає 76 місце з 85. Експерти не просто зіставили доходи чи зарплати у розрізі регіонів, а розрахували співвідношення доходів і фіксованого набору послуг та товарів.
Рейтинг показав, що 17,6% населення Криму живе за межею бідності. Це один із найгірших показників порівняно з регіонами Росії.
РЕЙТИНГ ПОКАЗАВ, ЩО 17,6% НАСЕЛЕННЯ КРИМУ ЖИВЕ ЗА МЕЖЕЮ БІДНОСТІ
«Про нереалізований потенціал півострова може опосередковано свідчити порівняння Криму з Краснодарським краєм сусідньої Росії: це схожі регіони з погляду природно-кліматичних умов та структури економіки (можливості для розвитку туризму, агробізнесу). За двократної різниці в кількості населення (у Краснодарському краї населення більше 5 млн, в Криму – 2,5 млн), ВРП у Криму в 5 разів менший», – повідомляє видання.
Узагальнено стан кримської економіки для Крым.Реалии оцінив економіст, перший заступник голови Центробанку Росії за президента Бориса Єльцина Сергій Алексашенко.
ЕКОНОМІЧНЕ ДИВО – ЦЕ КОЛИ КРИМ СТАЄ ЕКОНОМІЧНО САМОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ, ТОБТО КОЛИ ЙОГО НЕ ДОТУЄ РОСІЙСЬКИЙ БЮДЖЕТ
Сергій Алексашенко
«Економічне диво – це коли Крим стає економічно самозабезпеченим, тобто, коли його не дотує російський бюджет. Крим історично був дотаційним: у Радянському Союзі, Україні, а за Росії ще більше став дотаційним. На реалізацію економічного дива потрібно 15–20 років. Але це означає, що у Криму мають бути якісь суперпривабливі умови для інвестицій. У режимі санкцій цього, звісно, ніколи не буде. На туристичному бізнесі кримчанин чи кримські компанії можуть заробляти. Але для того, щоб добре заробити, там мають з’явитися гарні готелі із сучасними умовами, басейнами, спортзалами, кінотеатрами, концертними залами чи шопінг-молами. Щоб побудувати торговий центр чи готель із басейном, потрібні десятки, якщо не сотні мільйонів доларів. І одній людині чи навіть якомусь маленькому містечку це не під силу. Ось це і є інвестиції. Звісно, вони не прийдуть, тож розвинути економічне диво тільки за рахунок туризму точно не вдасться».
За словами Алексашенка, для розвитку Криму понад 85% його економіки мають становити інші, відмінні від туризму, галузі. Проте сьогодні не тільки економіка, а й усе інше, що там є, підпорядковане забезпеченню потужної військової бази, що має розвинену інфраструктуру і споживає величезну частину навіть цивільного бюджету. Жодна економіка на непотоплюваному авіаносці немислима.
Кримський інформаційний сайт ForPost проаналізувала підсумки 2021 економічного року в Севастополі, і також дійшов висновку, що «економічного прориву в Севастополя не вийшло». «Як не вийшло? Стільки бордюрів поміняли і плитки поклали, і не вийшло? – іронізує у коментарях до цього матеріалу один із читачів.
Аналіз журналістів невтішний: «Що стосується ситуації у базових галузях міста, які згідно зі Стратегією розвитку Севастополя мають стати економічними драйверами регіону, жодного прориву тут не сталося. Перспективи створення суднобудівного та судноремонтного кластеру, як і раніше, туманні. У жовтні під час звіту перед закзборами Профатилов (директор департаменту економічного розвитку Севастополя Денис Профатилов – авт.) вчергове повідомив про плани зі створення суднобудівного кластеру… З цією ідеєю носився ще опальний Дмитро Овсянніков, а потім «стяг» кластера підхопив і чинний губернатор Михайло Развожаєв. Цього разу, за словами Профатилова, справа реально рухається. Питання лишень куди? Нещодавно міністр промисловості та торгівлі Росії Денис Мантуров заявив про плани передачі частини територій Північморзаводу під девелопмент. Ця новина, м’яко кажучи, насторожує».
На думку аналітиків, має туманні перспективи і рибна галузь, оскільки, хоч минулого року риби виловили й багато, але севастопольські рибалки, як і раніше, очікують на оновлення суден. Середній вік траулерів і сейнерів складає 40-45 років. Без держпідтримки оновити рибальський флот практично неможливо. А оновлення поки що не видно.
У сфері виноградарства, ще однієї пріоритетної сфери міста, цього року рекорди також не ставили. Сільськогосподарські підприємства Севастополя у 2021 році, за офіційними даними, зібрали понад 20 тис. тонн винограду. «Це на 23% більше за минулорічний показник», – радісно рапортували в прес-службі міського уряду. Проте у 2019 році аграрії зібрали 21,7 тис. тонн. То куди ж рухається виноградарство?
Економісти зазначають, що «через сім років Севастополь продовжує бути вкрай залежним від федеральних грошей, і в найближчому майбутньому ситуація навряд чи зміниться»: «Втім, на відміну від попередніх періодів, міська влада вже отримує недвозначні сигнали з федерального центру. Міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков під час відвідин Севастополя прямо сказав, що регіону настав час починати заробляти».
Маючи ЛИШЕ ШМАТоК БЮДЖЕТУ, ЕКОНОМІКОЮ ЯК ЦІЛІСНИМ КОМПЛЕКСОМ ЗАЙМАТИСЯ НЕМОЖЛИВО
Про те, що місто має стати самодостатнім протягом п’яти років, депутати першого скликання закзборів Севастополя говорили ще 2014 року. Навіть було розроблено відповідну концепцію. «На жаль, з незалежних від нас причин реалізувати цю концепцію не вдалося, хоча вона була дуже добре прорахована. І мені дуже втішно чути, що зараз ми стали набагато активніше говорити про поповнення доходної частини бюджету. Це дуже важливо», – заявляв депутат В’ячеслав Горєлов під час голосування за бюджет 2022 року.
У Криму та Севастополі все активніше говорять про це, бо, маючи в розпорядженні лише шматок бюджету, до того ж менший, економікою як цілісним комплексом займатися неможливо. Ось і в коментарях до статті на севастопольському інформаційному сайті місцеві жителі пишуть: «Жодного прориву не буде. Займатися у владі немає кому, рівень і освіта не ті. Все заточено на благо багатіїв. Севастополь, який був і про який ми мріяли, йде в небуття».
Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
Микола Семена, кримський кореспондент, оглядач Крым.Реалии.
