Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
Сьогодні для українського суспільства дуже важливими є глибокі теоретичні дослідження російських політтехнологій, головним чином технології «русского мира», щоб, по-перше, знати і відрізняти її інформаційні та організаційні прийоми, розуміти, якими можуть бути їхні результати і, по-друге, щоб блокувати безперервні «набіги» ворога.
Серед таких наукових аналізів монографія Лариси Якубової «Русский мир» в Україні: на краю прірви» відрізняється широтою й глибиною аналізу, дає в руки читачам інструменти протидії цій наймасштабнішій та найфальшивішій конструкції політтехнологів. Книга цікава тим, що автор в ній розглядає витоки і умови, за яких «русский мир» зміг зі слабкої ідеї перетворитися на велику доктрину, та зміг проявити себе на території Криму і Донбасу.
Лариса Якубова розглядає, як пошук різних концепцій домінування російської ідеї – від «дугінізму» з його «теорією багатополярного світу» або «плюріверсума» до суперечливих конструкцій путінського світосприйняття, – в процесі розвитку національних ідей зміг перетворитися, за визначенням Алана Інгрема, на неофашизм у сфері геополітики.
Автор детально досліджує в цьому процесі роль не тільки ідеологів і політтехнологів, але й церкви та релігії, менталітету, а також фальсифікації історії і взагалі використання в інтересах «русского мира» політики пам’яті на шляху інструменталізації його політтехнології.
Окремий розділ дослідження – просування «русского мира» в Україні. Слід сказати, що Росія для реалізації своїх цілей, точно як і в 2014 році для вторгнення до Криму і дестабілізації Донбасу, використовувала період, коли Україна була ослабленою і не готовою дати відсіч. Експансія почалася в той період, коли Україна тільки розпочала процес створення політичної нації. Йшли процеси пошуку основ для творення політичної нації, суперечки про мову, про інформаційну безпеку, про роль церков і перспективи їх трансформації, налагоджувався міжетнічний діалог. Ще нічого не було осмислено до кінця, нічого не отримало визначеності і остаточності. І тут почалася експансія «русского мира» спочатку ідеологічна, інформаційна, а потім і військова. Суперечки про мову зусиллями Росії перетворилися на «мовні війни», політика пам’яті перетворилася на «війну пам’ятей», дискусії про історію перетворилися на «війну історій», з подачі і за участю Росії виникли «війни церков», а міжетнічний діалог загострювався до міжетнічної ворожнечі. Зрештою, доходить висновку авторка книги Лариса Якубова, політтехнологія «русский мир» стала інструментом військової агресії в Криму і на Донбасі.
Суперечки ПРО МОВУ ЗУСИЛЛЯМИ РОСІЇ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ НА «МОВНІ ВІЙНИ», ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ на «ВІЙНУ ПАМ’ЯТЕЙ», ДИСКУСІЇ ПРО ІСТОРІЮ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ на «ВІЙНУ ІСТОРІЙ»
Слід визнати, що генеральний план Росії з експансії в Україну не виконано. Війська Росії зупинені, спроба анексії Криму не завершена і завершена не буде, виходячи зі створення світової «Кримської платформи» як єдиної антипутінської коаліції, опір російським військам і загалом «русскому миру» наростає.
Однак слід дивитися правді у вічі. «Русский мир» в Україні досяг обмеженого успіху. Але це далося йому не так легко. Для цього йому довелося застосувати тривалу, більше двох десятиліть, підготовку, застосувати значну мобілізацію ідеологічних і організаційних зусиль, врешті-решт, вдатися до військових засобів, неприкритого порушення міжнародного права, вбивства незгодних та репресій, які можна порівняти з методами фашистських режимів. На совісті «русского мира» вже десятки тисяч жертв, у самій Росії існують цілі кладовища загиблих в Україні.
КРИМ І ДОНБАС СТАЛИ МОГИЛЬНИКАМИ «РУССКОГО МИРА», ОСКІЛЬКИ ПОКАЗАЛИ ЙОГО НЕСПРОМОЖНІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ
Однак, не можна не бачити, що на цьому етапі «русский мир» досяг свого апогею, він знаходиться в ситуації цугцванга, йдуть процеси його дискредитації і самовикриття, і далі тільки масове розчарування, заперечення, вигнання з начебто освоєних територій, викриття брехливості концепції, а згодом і практики. Це спочатку ментальний, ідеологічний кінець «русского мира», а потім і організаційний, політичний, військовий.
Крим і Донбас стали могильниками «русского мира», оскільки показали його неспроможність в організації нормального життя, показали, що «русский мир» ґрунтується не на законі, справедливості і добрі, а на брехні та обмані, і цю правду тепер видно всьому світові, і де б Росія відтепер не намагалася просувати постулати «русского мира», успіху не буде, тому що люди побачили таємницю московської експансії.
Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крым.Реалии
