Джерело: Іва Цой, для The Insider
10 серпня РИА «Новости», РЕН ТВ, «Известия», «Московский Комсомолец», «Газета.Ru», «Вести.Ru», НТВ, «Российская газета», Lenta.ru, RT та інші видання опублікували новину щодо нової книги «британських політологів» Ті Джей Коулза і Меттью Елфорда Union Jackboot: What Your Media and Professors Do not Tell You About British Foreign Policy. Зміст книги переказав портал CounterPunch.
У роботі Елфорд ставить запитання Коулзу щодо ставлення США і Великобританії до Росії. «Політологи» стверджують, що «Вашингтон щосили намагається зберегти свою гегемонію», але Москва не піддається і «заважає пануванню неоліберального порядку».
Коулз зазначає, що «у Великобританії Росію вважають ворогом вже з початку XX століття», а після приходу до влади більшовиків «Росія почала уособлювати ще й ідеологічну загрозу». Після відходу з поста президента Бориса Єльцина, країна розпочала рух до «економічного націоналізму», ринки припинили бути вільними, американським корпораціям довелося мати справу з нововведеними митами. «Ось що стало реальною загрозою, але громадськості такого казати не можна – що Захід «ненавидить Росію, оскільки вона не робить того, що їй наказують». Реальна мета стосовно Москви полягає у збереженні економічної гегемонії США і культури «вільного ринку», в той час як стосовно особисто себе Сполучені Штати і надалі залишатимуться протекціоністами», – запевняє «політолог».
Тим часом, якщо поглянути, у якій царині Коулз захистив свою докторську дисертацію в Університеті Плімута, виявиться, що він мало пов’язаний із політологією та міжнародними відносинами. У травні 2017 року на факультеті мистецтв і гуманітарних наук він презентував роботу щодо естетичного сприйняття сліпоти і погіршення зору. «Сліпота/погіршення зору маргіналізовані у візуальних дослідженнях/культурі», – такою є основна теза його дисертації.
Втім, поза стінами університету Коулз цікавиться виключно політикою. Як письменник він є дуже плідним і за останні три роки видав як мінімум сім книг: про те, як США ображають Північну Корею і бездоказово звинувачують Асада в застосуванні хімічної зброї, а Британія веде секретні війни по всьому світу. П’ять років тому він написав статтю про те, як американські та британські військові труять своє населення хіміотрасами (легенда, згідно з якою «окупаційний уряд» таємно розпорошує з пасажирських літаків якісь «хімікати». Конспірологи стверджують, що такі літаки можна розпізнати за незвичайними конденсаційними слідами). Коулз також записує відео на підтримку КНДР (які, судячи з усього, майже ніхто не переглядає).
Крім того, «політолог» є членом організації «Робоча група із сирійської пропаганди і ЗМІ». Guardian і Times звинувачували її у тому, що вона поширює «брехню на захист Асада».
Його співавтор Меттью Елфорд також вирізняється цікавою біографією. Крім викладання теорії медіа в Університеті Бата, він знімає фільми і пише статті про «цензуру і пропаганду Голлівуду» і про те, як останній «перебуває під контролем ЦРУ».
Заслуговує на увагу і портал CounterPunch, що рекламує книгу Коулза і Елфорда. Під час президентських виборів у США він публікував статті такої собі Еліс Донован – як з’ясувало ФБР, це був псевдонім одного з «кремлівських тролів». Під ім’ям «Донован» на різних ресурсах з’являлися статті проти демократичного кандидата Хілларі Клінтон та на підтримку WikiLeaks, які публікували листи зі зламаної електронної скриньки глави штабу Клінтон Джона Подести. CounterPunch розміщував замітки Донован щодо «агресивної політики» США у Сирії. Тільки після того, як Washington Post зв’язався із редакцією порталу для статті про Донован, той оприлюднив свій «викривальний матеріал», в якому йшлося про те, що Донован написала для видання «лише п’ять» статей і жодним чином не пов’язана з редакцією.
Джерело: Іва Цой, для The Insider
