Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
На початку листопада у пов’язаному з Адміністрацією президента Росії Телеграм-каналі «Незыгарь» з’явився допис керівника Центру врегулювання соціальних конфліктів Олега Іванова «про політемігрантів, які здійснюють антиросійську діяльність». У ньому прокремлівський аналітик нарікає, що «п’ята колона», хоч і залишила країну, «продовжує вести активну антиросійську діяльність з-за кордону», пише Jamestown Foundation .
До такої діяльності Олег Іванов відносить З’їзд народних депутатів Росії, що відбувається в Польщі, і в якому беруть участь колишні та чинні депутати, які не підтримали кремлівську агресію в Україні. Також до «ворожих» заходів потрапив Форум вільних народів Росії, а серед зрадників було перераховано майже всіх відомих російських опозиціонерів, зокрема Гаррі Каспарова, Михайла Ходорковського, Іллю Пономарьова та інших.
Оскільки, за словами Іванова, « антиросійська отрута продовжує проникати в наше суспільство», «експерт» закликав російські спецслужби «порушувати кримінальні справи про держзраду, оголошувати зрадників у розшук та подавати запити на їхню видачу до Інтерполу». Стосовно найактивніших опозиціонерів автор радить «пригадати заповіти відомого радянського розвідника Павла Судоплатова».
Йдеться про голову спеціальної служби сталінського НКВС, а потім МДБ з «проведення актів терору та диверсій». Саме Павло Судоплатов був основним організатором політичних убивств за сталінських часів. При цьому Олег Іванов, який закликає спецслужби за прикладом НКВС вбивати дисидентів, що знаходяться за кордоном, є досить популярним у російському інформаційному просторі. Він періодично з’являється на телебаченні, цитується у провідних пропагандистських ЗМІ, а його послугами користуються навколодержавні аналітичні центри. Саме тому такі заклики неможливо ігнорувати.
ВБИВСТВА ПРОТИВНИКІВ РЕЖИМУ ЗА КОРДОНОМ НЕ Є НОВИМИ ДЛЯ МОСКВИ
Насправді вбивства противників режиму за кордоном не є новими для Москви, але раніше мова переважно йшла про перебіжчиків з числа колишніх співробітників спецслужб, на кшталт Сергія Скрипаля чи Олександра Литвиненка. Щоправда, під час «рицинового скандалу» навесні 2020 року з’являлася інформація про те, що російська влада планує як вбивство кількох чеських муніципальних чиновників, так і лідерів російської опозиції в Празі. Наприкінці квітня 2020 року чеське видання Respekt повідомило, що спеціально для цього з Росії до Праги прибула людина, яка має дипломатичний паспорті, з валізкою, що містить смертельну отруту рицин. Пізніше чеські ЗМІ повідомили, що у замаху підозрюють в.о. керівника представництва Росспівробітництва в Чехії Андрія Кончакова.
Щоправда, згодом чеське керівництво оголосило, що інформація про замах стала наслідком хибного доносу одного дипломата на іншого. Однак чеський журналіст-розслідувач Ондржей Кундра, який першим повідомив про замах, досі вірить у справжність отриманої ним інформації. Він запевнив автора цієї статті, що якщо отримані відомості відповідали дійсності, чеська поліція продовжуватиме розслідування інциденту незалежно від запевнянь політиків.
ПРОПАГАНДИСТИ ВІДКРИТО ЗАКЛИКАЮТЬ ЗГАДАТИ «ЗАВІТИ СУДОПЛАТОВА» У ПРОВЛАДНИХ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛАХ
Однак незалежно від того, чи була інформація про підготовку замаху в Чехії справжньою, раніше російські пропагандисти завжди заперечували причетність Москви до подібних «активних заходів». Пропагандисти побоювалися відкрито закликати до вбивств на чужій території навіть перебіжчиків, не кажучи вже про дисидентів. Тепер вони відкрито закликають згадати «завіти Судоплатова» у провладних Телеграм-каналах.
Така поведінка, за всієї її одіозності, цілком зрозуміла. Ще минулого місяця російський публіцист Олександр Архангельський звернув увагу на зростання критики пропагандистів та громадських активістів на адресу російської влади. Справді, подібною критикою почали займатися не лише російські воєнкори, а й топові пропагандисти. Очільник Чечні Рамзан Кадиров і засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин публічно виступили проти Генштабу та Міноборони Росії, виборовши в результаті відставку генерал-полковника Олександра Лапіна. Дійшло до того, що на близькому до російського Міністерства оборони сайті «Военное обозрение» з’явилися публікації, присвячені розгромній критиці всієї системи російської армії.
Архангельський пояснює це складною ситуацією, в якій опинилися пропагандисти. Якщо раніше всі проблеми зводилися до підступів «внутрішніх ворогів», то після від’їзду з Росії більшості незгодних виникла необхідність знайти інше пояснення для невдач. Крім цього, за словами публіциста, пропагандистська брехня дратувала навіть багатьох лоялістів, і тепер, коли до суспільства висуваються додаткові вимоги на кшталт мобілізації, воно чекає від журналістів більшої відвертості «серед своїх».
Втім, як зазначає Олександр Архангельський, допустити свободу думок навіть у жорстких ідеологічних рамках основних пропагандистських наративів для Путіна неможливо.
ПУБЛІЦИСТ РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО МІЖ ГІРКОЮ ПРАВДОЮ ТА РЕПРЕСІЯМИ КРЕМЛЬ ОБОВ’ЯЗКОВО ОБЕРЕ РЕПРЕСІЇ, ЦЬОГО РАЗУ ВЖЕ ЩОДО «СВОЇХ»
«Кремль не може дозволити плюралізм навіть серед своїх. Для нього свобода думок рівнозначна хаосу та призводить до розпаду держави», – упевнений публіцист. Звідси він робить висновок, що між гіркою правдою та репресіями Кремль обов’язково обере репресії, цього разу щодо «своїх». Від себе додамо, що іншого шляху у влади просто не залишається, тому що навіть та частина суспільства, яка підтримує війну, починає вимагати корінних реформ, які у вибудованій Путіним системі просто неможливі.
Подібна тенденція пошуку «прихованих ворогів» та вимог нових чисток вже проявляється. Учасники топового пропагандистського шоу «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым», наприклад, відкрито закликають запровадити поняття «поплічник ворога», яке стосується вже не противників війни, а тих, хто «мало зробив для перемоги», насамперед чиновників. На їхню думку, навіть ті, хто вчасно не виявив ініціативи чи не підписав якийсь документ, цим уже «працюють на ворога».
Згоден з ними і прокремлівський економіст Михайло Хазін, який заявив в ефірі радіо «Спутник», що серед російських чиновників є прихильники України. Євген Пригожин пішов ще далі і закликав до «термінових сталінських репресій» проти бізнес-магнатів, які не виявляють достатнього ентузіазму щодо підтримки військових дій. За словами американських журналістів, подібні заяви викликали тривогу в російських елітах.
ПРАКТИКА ПОКАЗУЄ, ЩО З ЧАСОМ РЕПРЕСІЇ, ЯК І МОБІЛІЗАЦІЯ, ОХОПЛЮЮТЬ ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ
Відповідно, російські чиновники і близькі до них експерти намагаються захищатися, «переводячи вогонь» на зовнішнього ворога, в цьому випадку – на опозиціонерів, які покинули Росію і які, хоч і перебувають за кордоном, нібито «продовжують шкодити».
Однак навіть у разі посилення гонінь на політемігрантів очевидно, що критикам системи серед лоялістів також не уникнути репресій. Немає сумнівів у тому, що більшість російського суспільства, яка на практиці стикалася з беззаконням і корупцією чиновників, на початковому етапі підтримає чистки на адресу можновладців та їхніх наближених. Але практика показує, що з часом репресії, як і мобілізація, охоплюють дедалі більше людей.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Статтю передруковано з дозволу Jamestown Foundation
