Джерело: The Insider
«Вести недели» у сюжеті, який на сайті програми назвали «Доробка Bayraktar, цікавий українець та київська брехня» видали цілий розсип фейків. Почали з кадрів, де російські солдати в окопі стріляють із автоматичної зброї. У кого саме стріляють, не показали. Супроводжується це таким текстом:
«У цій безуспішній атаці на окопи російських десантників під Харковом націоналісти втратили двадцять людей та два БТРи. Хотіли повернути собі опорний пункт, а відступили ще далі».
Ці кадри напередодні поширило Міноборони Росії. У коментарі міністерства йшлося:
«Під час наступальних бойових дій російські десантники за вогневої підтримки артилерії придушили опір в опорному пункті ЗСУ, що знаходиться на вигідній висоті, і змусили українських бойовиків залишити позиції. Тобто окопи, в яких сидять наші солдати, відбито у супротивника».
Ось тільки де саме відбулися ці події, так і залишається загадкою. Газета «Московский комсомолец», цілком прокремлівська, щодня публікує докладні зведення бойових дій. У зведенні, оприлюдненому 28 травня – того ж дня, що й відео Міноборони – згадуються лише дві події в Харківській області: російські військові застосували найновішу важку вогнеметну систему ТОС-2 «Тосочка» (нічого подібного на відео немає) і збили літак Су- 25. Про відбиту контратаку ЗСУ, втім, розповідається, але відбулася вона на Херсонщині біля села Давидів Брід («МК» помилково помістило село в Миколаївську область) і вирішальну роль у ній відіграла російська авіація, а десантні війська не згадуються. В інших виданнях згадок про невдалу контратаку ЗСУ під Харковом 27 або 28 травня теж немає.
Наступне повідомлення «Вестей недели» виглядає так:
«У ніч на середу російські моряки позбавили Київ потужностей одного з найбільших оборонних заводів — „Мотор Січ”, — де останнім часом, крім профільної роботи з ремонту двигунів, займалися засобами доставки біологічної зброї. На запит про встановлення розпилювачів отрути на турецький „Байрактар” виробник відповів негативно, от і довелося доопрацьовувати безпілотник самим. Декілька таких дронів з баками у квітні знайшли російські військові».
У кадрі, втім, не «Байрактар», а якийсь невеликий квадрокоптер із підвішеною мініатюрною пластиковою каністрою. Яким чином передбачалося у такій примітивній тарі доставляти смертельно небезпечну хімічну чи біологічну зброю («Вести недели», схоже, самі не визначилися, яку саме), автори пояснювати й не намагаються.
Нічого нового в цій історії про розпилення хімічної чи біологічної зброї з дрону немає. Кадри із квадрокоптером програма «Время» показала ще 13 квітня. У сюжеті «Вестей недели» ненадовго з’являється зображення документа — відповіді виробника «Байрактарів» на запит української сторони. Роздивитися його у глядача немає часу. Але документ не новий, давно надрукований українським виданням «Цензор.нет».
Це відповіді на 10 питань щодо технічних характеристик безпілотника; серед них і питання про те, чи оснащений він системою розпилення аерозолів. Відповідь на цей пункт є негативною. Абсолютно ніщо не вказує на те, що українці мали намір обладнати «Байрактар» таким пристроєм. Інформаційне агентство «Красная весна» 11 травня повідомляло, що в районі Каховки було виявлено 10 українських безпілотників, обладнаних розпилювачами, але фотографію чомусь не опублікувало. Так «доопрацьованих „Байрактарів”» ніхто й не бачив.
«Цікавим українцем» «Вести недели» назвали кінорежисера Олега Сенцова, якого в Росії без вагомих підстав засудили як терориста, а через 5 років звільнили в рамках обміну полоненими. Про нього у сюжеті розповідається:
«У Донбасі „гастролює” навіть син британського парламентаря від торі Хелен Грант Бенджамін. Багато іноземців у Лисичанську та Сєверодонецьку. Агентство SOPA опублікувало цілий фоторепортаж. Але найцікавіший на ньому українець. Той самий Олег Сенцов, обмін якого з російської в’язниці його шанувальники вимагали аргументами на кшталт „це мирний режисер, а решту пропаганда вигадала”».
Мабуть, авторові сюжету й на думку не спаде, що й мирний українець у ситуації, коли на його країну напали, може, як Сенцов, піти в територіальну оборону. А тим часом сили тероборони налічують сотні тисяч добровольців. Тож нічого унікального у цьому повороті долі Сенцова немає. Натомість у сюжеті згадано про дуже цікавого француза:
«Про пропаганду, повернувшись із Донбасу, тепер багато розповідає Адріан Боке, який вже став відомим. Він їздив під Київ із гуманітарною місією: „Українські військові дістають міномети та стріляють. Я точно не знаю, може, вони з цих мортир хотіли поцілити у розташування росіян. Вони вистрілили на сто метрів. І снаряди впали у невеликий парк. І коли ми проходили повз місце, де впав снаряд, я бачив, як ЗМІ знімають репортаж і кажуть, що це місце прильоту російського снаряда, це бомбардування цивільного району. І тому я запитав себе: а як щодо решти репортажів, чи кажуть вони правду, чи вони теж брешуть?”»
Перевірити, куди насправді впав згаданий Боке снаряд і чи був цей снаряд взагалі, не видається можливим. А от щодо брехні, у цьому Боке справжній експерт. На початку травня він, повернувшись із України, дав інтерв’ю французькій радіостанції Radio Sud. Переклад фрагментів його інтерв’ю опублікував у своєму Telegram-каналі Володимир Соловйов. Була там, зокрема, й така заява:
«Я особисто бачив американських кінооператорів, які здійснювали фальшиву кінозйомку з місця подій, влаштовуючи інсценування. <…> Буча – це інсценування. Тіла загиблих були переміщені з інших місць і навмисно розміщені таким чином, щоб зробити шокуючу зйомку».
Щоправда, на це звернув увагу не тільки Соловйов, а й журналісти газети Libération. Вони порівняли розповіді Боке з датами його відвідувань України і виявили ось що:
«За даними українських прикордонників, Адріан Боке вперше в’їхав 4 квітня через прикордонний пункт Шегині, а виїхав того ж дня в тому ж місці. Його другий перехід, 5 квітня, був на тому ж прикордонному посту, повернувся він 6 квітня, а потім повторив подорож туди і назад протягом дня. Більш ніж через тиждень, 17 квітня, він повертається в Україну, в’їжджаючи через Краковець. Він перебуває в Україні до 19 числа, а потім повертається через Шегині, це його найтриваліше перебування (менше 72 годин). Ці дати узгоджуються з дописом (нещодавно видаленим) Адріана Боке у його профілі в Facebook, у якому він оголосив про від’їзд до Україна 2 квітня <…>. Ця часова шкала показує, що французький військовий ветеран, всупереч його заявам, робив короткі поїздки туди й назад, а не кілька тривалих візитів. І він розповідає, що під час його найдовшої подорожі Україною, менше 72 годин 17-19 квітня, став свідком вибуху бомби у Львові, який стався 18 квітня, що робить вкрай малоймовірною поїздку до Бучі.
Але навіть якщо уявити собі, що він встиг там побувати, якимось чином подолавши 600 км та численні блокпости, його свідчення нічого не підтверджують, бо бойові дії в цьому районі припинилися 1 квітня, за три дні до першого в’їзду на територію України».
Джерело: The Insider
