Через 33 роки Інститут національної пам’яті дослідить останки священника Франциска Бляхницького, засновника Християнської Служби Визволення Націй. За смертю священника могли стояти спецслужби Народної Республіки Польща.
Отець Франциск Бляхницький був священником Катовіцької архієпархії, професором Люблінського католицького університету, засновником руху „Світло-Життя” та Християнської служби визволення націй, Національним Пастором Літургійної Служби. Народився 24 березня 1921 року. До війни брав участь у скаутському русі. Навесні 1938 року отримав середню освіту, а у вересні 1938 року вступив до армії. Він воював під час вересневої кампанії, а потім вів підпільну діяльність. 27 квітня 1940 року потрапив у руки гестапо. Його заарештували та доставили до концтабору в Освенцимі. Він пробув у таборі 14 місяців, а у вересні 1941 року його перевели до ізолятора в Забже, а потім до Катовіце. У березні 1942 року його засудили до смертної кари за підпільну діяльність проти Рейху. Після понад чотирьох місяців очікування виконання вироку він був помилуваний, а смертна кара була змінена на десять років ув’язнення після закінчення війни.
Під час перебування у тюремній палаті катовіцької в’язниці він пережив навернення. Після закінчення війни він вступив до Сілезької духовної семінарії у Кракові, а після закінчення школи 25 червня 1950 року був висвячений на священника. У 1954-1956 роках, у період виселення єпископів, брав участь у роботі Таємної курії в Катовіце та організував повернення сілезьких єпископів до єпархії. Після спеціалізованого навчання в Люблінському католицькому університеті він продовжував там викладати. Він був засновником руху “Світло-Життя”, який розвивався не лише у Польщі, а й у Словаччині, Чехії та навіть Болівії. Цей рух був сіллю в очах комуністичних служб безпеки та причиною переслідувань о. Бляхницького.
З 1950-х років о. Бляхницький був під пильним оком Управління безпеки, а у 1961 році його заарештували, і він провів 4 місяці під вартою. Отця засудили до 13 місяців в’язниці, умовно на три роки. Причиною було видання нелегальних матеріалів та поширення інформації про переслідування Церкви.
13 грудня 1981 року, коли було оголошено воєнний стан, о. Бляхницький знаходився за межами країни. У 1982 році він очолив Будинок польської молоді Маріанум у Карлсберзі, Німеччина. У червні 1982 року він заснував Християнську службу визволення націй для країн Східної Європи, які борються за звільнення від комуністичних режимів. Осередок згуртовував та допомагав не лише польським емігрантам, а й литовцям, українцям та білорусам.
На думку слідчих Інституту національної пам’яті, він також став об’єктом нагляду комуністичних спецслужб. Департамент I Міністерства внутрішніх справ Польщі ввів у найближче оточення о. Франциска Бляхницького у Карлсберзі двох агентів, які мали прізвиська “Йон” та “Панна”. Вони виконували розвідувальні завдання для розвідки ПНР у Німеччині, що включало, серед іншого, суворий нагляд за священником та вжиття заходів, спрямованих на руйнування його починань. Цими агентами були Йоланта та Анджей Гонтарчики.
Д-р Вітольд Багенський, історик спецслужб в ефірі PR24, зазначив, що Йоланта та Анджей Гонтарчик розпочали співпрацю зі службами Народної Республіки Польща у 1970-х роках. Після введення воєнного стану їх взяли у розвідку і після вишколу перевели до Західної Німеччини для нагляду за о. Франциском Бляхницьким. Метою їх діяльності, між іншим, було радіо “Вільна Європа”.
Діяльність священника Бляхницького була небезпечна не лише для поляків, а й для інших народів, т.зв. східного блоку.
Отець Бляхницький раптово помер 27 лютого 1987 року — офіційною причиною смерті було зазначено легеневу емболію.
1 квітня 2000 року його останки були перевезені до Крощенко та поміщені до церкви Христа Доброго Пастиря.
13 жовтня 2020 року прокурор Комісії переслідування злочинів проти польської нації в Катовіце ексгумував тіло о. Франциска Бляхницького із крипти парафіяльного костелу в Крощенко. Ексгумація стала результатом розслідування комуністичного злочину, пов’язаного з вбивством о. Франциска Бляхницького 27 лютого 1987 року в Карлсберзі співробітниками Міністерства внутрішніх справ Польської Народної Республіки.
Інститут національної пам’яті відновив розслідування вбивства о. Франциска Бляхніцького 21 квітня 2020 року через необхідність вивчення важливих даних, які не були відомі у 2006 році.
В ефірі Радіо eM заступник прокурора Анджей Позорський, директор Головної комісії з переслідування злочинів проти польської нації Інституту національної пам’яті, заявив, що ексгумація дозволить визначити, чи о. Франциска Бляхницького отруїли.
ПБДжерела: IPN/PR24/Видавництво Oaza
