Боротьба з фейковими новинами останній рік ведеться практично на всіх фронтах. Лідери ІТ-ринку впроваджують нові алгоритми і технології, які повинні перешкоджати поширенню фейків. Над тим, як перемогти інтернет-брехню, розмірковують найсвітліші голови людства.
Засновник «Вікіпедії» Джиммі Вейлз (Jimmy Wales) нещодавно анонсував свій новий проект Wikitribune , мета якого – перемогти в інтернеті фейкові новини. Wikitribune багато в чому буде схожий на «Вікіпедію» і керуватиметься аналогічними принципами і моделями роботи. За допомогою Wikitribune Уельс хоче вирішити масову проблему фейкових новин, що перетворилася з локальної проблеми інформаційної війни між Україною і Росією на глобальну. На проблему, яка породила велику кількість ризиків і дуже суттєво вплинула на світову геополітичну ситуацію.
Ось тільки невідомо, чи «вистрілить» принцип колективної відповідальності в такій динамічній і рутинній задачі, як боротьба з інтернет-фейками.
Wikitribune: доказова журналістика проти фейків
«Вікіпедія» відома усім як найуспішніший проект, що базується на колективній роботі і колективній відповідальності. Команді редакторів-волонтерів вже багато років вдається підтримувати «Вікіпедію» як один з найбільш зручних і достовірних довідкових ресурсів сучасності.
Успіх «Вікіпедії» наштовхнув Вельса на ідею аналогічного проекту в сегменті боротьби з новинними фейками. По суті, у Wikitribune Джиммі Вельс пропонує користувачам редагувати новини. Якщо ви читаєте новини, то ви захочете їх редагувати. Принаймні, так можна сприймати основну ідею цього стартапу. По суті, Уельс хоче інтерполювати ідею «Вікіпедії» на найактуальнішу проблему сучасного онлайн-медіа простору.
Причому ідея Велса дуже глобальна: він планує таким чином боротися не тільки з фейковими новинами, але й і з фейковими медіа.
Стартап почне свою роботу у грудні цього року. До того часу засновник планує зібрати пожертви від добровольців. Вельс хоче зібрати гроші для оплати десяти професійних редакторів та журналістів.
Медіа нового типу
Задум засновника найвідомішого в світі довідкового сайту полягає в наступному: зібрати гроші і створити медіа без реклами, в якому працюватимуть одночасно професійні журналісти і редактори-добровольці.
Wikitribune викликає дуже багато питань, і найголовніше – чи буде успішним медіа, що працює на основі такої моделі. Іншими словами, наскільки успішно і як довго зможе функціонувати проект, заснований тільки на краудфандінговой і краудсорсінговой ідеї, роботі величезної кількості добровольців і відсутності реклами. Девізом Wikitribune є «evidence-based journalism» ( «Журналістика, заснована на доказах»). Хоча на момент запуску Wikitribune є, скоріше, втіленням ідеї community-журналістики – колективного проекту волонтерів та професіоналів.
За задумом засновника проекту, Wikitribune працюватиме на системі управління контентом, яка дозволить всім учасникам проекту – і професіоналам, і волонтерам – брати участь не тільки в редагуванні матеріалів, але і в плануванні публікацій.
Редактори зможуть консультувати з питань пошуку, мозкового штурму і перевірки фактів в режимі реального часу. Щойно історія буде опублікована, будь-яка людина зможе вносити до неї зміни. Причому, на відміну від «Вікіпедії», ці зміни не буде видно одразу – їх затверджуватиме модератор групи співробітників.
Етичні та технологічні проблеми Wikitribune
У багатьох експертів виникає питання: чи зможуть впоратися непрофесіонали з редагуванням новин. З одного боку, перевірка фейків, якою активно займаються волонтери в Україні та інших країнах світу, стала доказом того, що ця задача під силу звичайним людям. Їх просто необхідно навчити основам.
Однак виникає й інша дилема: чи можуть волонтери-непрофесіонали забезпечити не тільки точність, але й рівність всіх думок і дотримання інших етичних цінностей традиційної журналістики? Роль журналіста як рупора правди змінюється в такому медіа як Wikitribune. Традиційно журналіст знаходився нібито поза подіями, був стороннім спостерігачем, завдяки чому він міг багато бачити, формувати незаангажований погляд на проблему, сприймати різні сторони конфлікту. Що буде, якщо формуванням новин займуться безпосередні учасники процесу? Адже в описі парадигми Wikitribune не сказано нічого про те, яким чином будуть відбиратися волонтери на проект і чи існуватимуть для них якісь обмеження.
У такому механізмі організації роботи завжди є ризик конфлікту інтересів. Наприклад, новину, пов’язану з нейробіологією, може перевіряти і редагувати тільки фахівець. У той же час, де гарантія, що фігурант новини сам не зареєструється на сайті і не почне правити матеріали про себе. У цьому випадку новина перетвориться на PR-матеріал, а сайт буде використовуватися не для інформування, а для просування. Таким же способом можна пропонувати редакції не тільки ті новини, які формують політичний або фінансовий порядок денний, а й ті, в яких будуть зацікавлені певні люди.
Wikitribune VS ВікіНовини: у чому відмінність
Запуск Wikitribune – це ще й підстава згадати іншу новинну ініціативу Джиммі Вельса під назвою «ВікіНовини» – ініціативу, загалом, провальну. Сам Вельс визнає, що ідея «ВікіНовини» ганебно провалилася. Причин цьому є безліч. Добровольці не завжди готові працювати досить оперативно, але ж новини – це те, що буває тільки свіжим. Вчорашні новини нікому не потрібні. Більш того: волонтери не завжди знають, як писати новини і як їх подавати. Тому на сайті «ВікіНовини» ви не побачите навіть щоденних оновлень. А про оперативність і зовсім не йдеться. Причому ситуація не ліпша і в американській версії проекту .
Можливо, професіонали якраз і покликані до Wikitribune, щоб уникнути всіх тих гуль, яких Джиммі Вельс набив з «ВікіНовинами».
Новинна утопія
Вочевидь, на момент анонсу Wikitribune виглядає як ідеальна утопія. Вельс створює проект, на сторінках якого буде тільки перевірена інформація, а неточності, так само, як і в Вікіпедії, будуть самокоригуватися. Проте чи дійсно все буде так, як описує засновник проекту?
Одним з негативних явищ «Вікіпедії» є так звана війна правок . Найсвіжіша пов’язана з історією про Анну Ярославну і висловлюваннями Володимира Путіна: у статті міняли місце народження Анни з «Київської Русі» на просто «Русь», а ім’я – з «Анни Київської» на «Анну Руську». І це лише деякі правки, загальна кількість яких наблизилося до півсотні.
Ідеї, що лежать в основі Wikitribune, вже намагалися реалізовувати інші журналістські проекти.
Наприклад, голландський новинний ресурс De Correspondent 2013 року отримав інвестиції у розмірі 1 мільйона євро в результаті краудфандінговой кампанії, однієї з найбільших в журналістському співтоваристві. Автори проекту залучають читачів до роботи над новинами. Найцікавіше, що більшість спонсорів стали передплатниками цього видання.
Ще один цікавий кейс є більш глобальним: американський медіа акселератор Matter оголосив про програму підтримки стартапів, що мають на меті боротьбу з фейковими новинами.
Світле майбутнє Wikitribune
Вельс називає свій проект «новини людей і для людей» (news by the people and for the people) і підкреслює, що вперше в історії професійні та громадські журналісти спільно працюватимуть пліч-о-пліч задля спільної справи.
Якщо Wikitribune вдасться вирішити проблеми, пов’язані з можливою упередженістю учасників проекту, чітко визначити, хто саме є автором новин і як працюватиме колективна відповідальність, то Wikitribune може стати унікальним журналістським проектом.
Незалежно від того, чи зможе модель Wikitribune впоратися з усіма викликами і етичними проблемами, проект, як мінімум, стане захоплюючим експериментом і об’єктом виступів багатьох медіаменеджерів та експертів.
Автор: Надія Баловсяк, для Stopfake.org
