Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

  1. У Росії пропонують прострелити Трампу друге вухо
  2. Хто програє у «війні на виснаження»
  3. Пекін довів Москву до розпачу
  4. Про які «могильні плити» базікає Захарова

У Росії пропонують прострелити Трампу друге вухо

Z-канали і російські провоєнні блогери закликали Кремль не погоджуватися на запропоноване Москві Вашингтоном і Києвом перемир’я у війні. Одні називають це «розводкою», другі пропонують «засунути в дупу такі мирні пропозиції». Треті взагалі погрожують «прострелити Трампу друге вухо».

НАСПРАВДІ, подібна реакція «патріотичної» спільноти була прогнозована. Вона ще не оговталась від пропозиції Путіна американцям спільно розробляти корисні копалини Росії.

А тут ціле «30-денне перемир’я», яке на думку «патріотів» — «не гуманітарне вікно, а тактичний інструмент, який українці точно збираються використати на свою користь». Пропаганда переконує, що «російська армія зараз методично тисне на противника, вибиваючи з нього кадровий і технічний ресурс, тому давати йому можливість перевести дух — стратегічна помилка».

Проте темпи російського наступу в Україні свідчать про абсолютно протилежне: вже другий тиждень поспіль він є мінімальним аж з квітня 2024 року. За минулий тиждень (3 – 9 березня) найбільше території (12,4 км²) окупанти захопили в районі Сватового Луганської області. На якій, згідно з картою DeepState, взагалі не було населених пунктів. Ще 2,4 км² км їм вдалося захопити на півдні Донецької області, в районі села Привільне. 

Ось так насправді виглядає «методичний тиск», про який розповідає російська пропаганда. Саме тому — від власного «методичного» безсилля «патріоти» й пропонують «прострелити Трампу друге вухо» та «засунути в дупу його мирні пропозиції». Президенту США, гадаємо, було б цікаво дізнатися про такі пропозиції російської сторони.

Хто програє у «війні на виснаження»

Загальний лейтмотив російської пропаганди в останній час такий: мовляв, Україна зараз більше зацікавлена в перемир’ї, оскільки нібито перебуває в жахливому становищі, а західна підтримка буде з кожним місяцем слабшати.

НАСПРАВДІ, «в дупі», користуючись лексикою «z-воєнкорів», зараз перебуває саме Росія. Спочатку про її тактичне становище. Фактично на 1115 день повномасштабного вторгнення в Україну РФ опинилася в ситуації, в якій витрачає 40% свого бюджету на військові потреби, що катастрофічно впливає на її економіку. Інфляція та високі відсоткові ставки Центробанку перевищують 20%, що має очевидні наслідки. Виробництво військової техніки не може компенсувати постійні втрати на фронті, а технологічні ресурси Росії через санкції значно обмежені.

При цьому Україна досягла значного прогресу в розвитку, наприклад, власних БпЛА (які наразі є причиною 70% втрат військ РФ). Торік їх виготовили понад 1,2 млн, а до кінця цього року планують виготовити ще 4,5 млн. Україна активно використовує свої БпЛА для атак на глибокі тилові райони РФ, включаючи нафтогазову інфраструктуру.

США та ЄС надали Україні значну кількість ресурсів — кожна зі сторін забезпечила близько 30% усіх військових поставок, ще 40% озброєнь вироблено Україною. Європейські країни мають значні можливості для виробництва двигунів для БПЛА, а також високоточних ракет, таких як німецькі ракети Taurus, про необхідність надання Україні яких казав майбутній канцлер ФРН Мерц.

А стосовно стратегічного становища РФ, то після «трьох днів на Київ», Москва, як відомо, перейшла до концепції «війни на виснаження». І регулярно апелює до досвіду Другої Світової війни: мовляв, тоді СРСР «перетиснув» нацистську Німеччину, тож і з Україною впорається. Але при цьому Росія забуває про те, що для такої війни потрібна перевага у стратегічних ресурсах, яких в України разом із Заходом значно більше.

Тому, як констатує впливове видання The Atlantic, Росія просто апріорі не здатна виграти війну на виснаження проти України. І насамперед через власні економічні та військові проблеми, технологічну відсталість та зниження ресурсів. Україна має перевагу завдяки інноваціям, подальшій підтримці Заходу та більш ефективним військовим стратегіям, ніж Росія.

Пекін довів Москву до розпачу

Показовою в цьому сенсі є надія Росії на власних «союзників», головним з яких, як відомо, Москва вважає Пекін. Тим часом Пекін постійно наголошує на необхідності припинення вогню в Україні, що абсолютно не відповідає нинішнім «стратегічним» задумам Росії.

НАСПРАВДІ, ігнорувати розбіжності між Москвою і Пекіном стає все важче. І пропаганда це відчуває, але не знає, що з цим робити. Ось лише три останні випадки:

  • Пропагандисти обурились через те, що кореспонденти китайського телеканалу Phoenix TV, який раніше працював виключно з росіянами, вперше зняв сюжет про військових ЗСУ, коли вони запускали реактивні снаряди по позиціях росіян.
  • Посол КНР у РФ Чжан Ханьхуей опублікував великий текст в газеті «Известия», який, за словами прокремлівських аналітиків, «містить низку висловлювань, що суперечать дружнім та союзницьким відносинам між Китаєм і Росією».
  • «Комсомольская правда» взагалі перебуває у шоці через те, що Пекін підтримав Європу у питанні мирних переговорів по Україні.

Улюблена газета Путіна ставиться питанням: «Як же так, начебто і стратегічні партнери, і союзники, а Пекін раптом виступає проти зусиль Росії та наших умов для встановлення миру? Претензії КНР на участь європейців у мирних переговорах докорінно суперечать російській позиції. Але з якої причини позиція Пекіна зазнала таких змін, що він став на бік Європи і якоюсь мірою навіть України?» 

Розпач пропаганди зрозумілий. Зовсім нещодавно вона фантазувала про те, як США, КНР і РФ розділять світ, а тут така халепа. 

Про які «могильні плити» базікає Захарова

Офіційна представниця МЗС РФ Захарова 13 березня заявила, що на руках ЗСУ з 2014 року кров щонайменше 1,7 тисячі дітей і «це та статистика, яка стане могильною плитою для київського режиму».

НАСПРАВДІ, структурі цього російського наративу та відповідним інформаційним операціям присвячене ціле дослідження ЦСКІБ

А поки Захарова базікає про якісь «могильні плити», в Україні зараз офіційно розслідують 150 тисяч кримінальних справ, за якими вже зібрано десятки тисяч доказів воєнних злочинів, скоєних російськими військами. Зокрема:

 – Примусове вивезення українських дітей або їх незаконне усиновлення. Майже 20 тисяч неповнолітніх зникли безвісти або перебувають у Росії.

 – Різня у Бучі та Ірпені. У Бучі після відходу російських військ були виявлені сотні трупів мирних жителів з вогнепальними пораненнями, у деяких були зв’язані руки. В Ірпені — десятки могил, у яких були поховані тіла місцевих жителів, багато з яких мали вогнепальні поранення.

 – Обстріли цивільної та енергетичної інфраструктури України.

 – Катування і страти військовополонених. З лютого 2022 року російськими або пов’язаними з Росією силами було страчено щонайменше 71 українського військовополоненого.

 – Удар по Краматорську, коли у 2022 році по вокзалу, де люди очікували на евакуацію, російські війська завдали удару. Загинули щонайменше 58 людей, понад 100 отримали поранення. Зауважимо, ці та багато інших воєнних злочинів та злочинів проти людяності Росії та особисто Путіна — без терміну давності.

Нещодавній арешт експрезидента Філіппін Родріго Дутерте за ордером МКС — яскравий тому приклад. І у Москві це чудово розуміють. 

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки