Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
1 вересня помічник Путіна, колишній міністр культури Володимир Мединський в рамках організованого товариством «Знание» марафону «Нове знання» прочитав школярам лекцію про важливість історичної пам’яті. На його думку, історія – не наука про минуле, вона стосується сьогодення та майбуття: людина, позбавлена історичної пам’яті, стає легкою здобиччю для маніпуляторів, котрі задля власних інтересів вселяють їй неправильні уявлення. Якраз такий підхід Мединський кілька разів і продемонстрував у своїй лекції.
1. У Східній Європі вчать, що II світова війна почалася в день підписання радянсько-німецького пакту
– Нещодавно відзначалася така дата феєрична, по-моєму, 23 там серпня, не хочу навіть вимовляти: в Європарламенті придумали пам’ятну дату – день боротьби з фашизмом і сталінізмом одночасно <насправді Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму. – The Insider>. Тому що за новою версією історії, яку викладають в Прибалтиці, у Східній Європі, і вона вже потихеньку починає проникати і в нормальні пристойні країни, де є класична історична наука, що не переписалася за останні роки повністю, II світова війна почалася не 1 серпня <насправді 1 вересня. – The Insider> з нападу німців на Польщу, вона почалася на тиждень раніше. Знаєте, з чого? Із підписання пакту Молотова – Ріббентропа.
Залишимо осторонь феєричне (за термінологією самого Мединського) формулювання, згідно з яким країни Східної Європи, зокрема Балтії, не належать до «пристойних». Звернімо увагу на викладені ним «факти».
Знайти підручник, в якому розповідалося б про 23 серпня 1939 року як про день початку світової війни, не вдалося – ані польською мовою, ані латиською, ані литовською, ані естонською. Усі вважають датою початку війни 1 вересня. В інтернеті є лише згадки про те, що у 2019 році в Берліні під час дискусії істориків, проведеної німецькими і польськими громадськими організаціями, висловлювалися альтернативні думки щодо дати початку війни – згадували і пакт Молотова – Ріббентропа, і дату нападу Німеччини на СРСР, і навіть «мюнхенську змову» 1938 року, коли країни Заходу погодилися із розділом Чехословаччини. Але ці концепції виглядають досить незвично і вже точно ніде не викладаються в школах.
2. Уся Європа воювала на боці Гітлера, включаючи Францію
Заявивши про таке «переписування історії», яке ставить за мету покласти на сталінський СРСР частину провини за розв’язування війни, Мединський висуває проти нього знову ж таки абсолютно феєричний аргумент:
– Коли нам говорять, що ми так само винні у війні, це таке жахливе пересмикування, така брехня, таке видавання білого за чорне і чорного за біле, особливо коли про це говорять політики, керівники країн, які взагалі воювали на боці Гітлера – майже вся об’єднана Європа; власне, не брали участь у війні хто? Швейцарія, Швеція, ну Португалія, Іспанія формально не воювала, але були добровільні дивізії, які воювали проти нас, а все решта, всі інші … Французи – колабораціоністський уряд Франції, – Бенілюкс, Фінляндія, Норвегія, Словаччина, Хорватія …
Після військової поразки Франції у липні 1940 року німці спочатку окупували лише частину країни, а на неокупованому південному сході був створений маріонетковий колаборантський режим під керівництвом маршала Анрі-Філіпа Петена, відомий як режим Віші – за назвою міста, де розташовувався уряд. У 1942 році Німеччина окупувала всю Францію і уряд Петена, який переїхав до Парижа, продовжував існувати чисто номінально, фактично країною керували німецька окупаційна влада. Петенівський режим, хоча й контролювався Німеччиною, з військової точки зору залишався нейтральним – німці дозволили йому мати лише дуже невеликі збройні сили, в основному дислоковані в африканських колоніях. Відомий лише один епізод їхньої участі у бойових діях – оборона Сенегалу від британських військ, що намагалися захопити його.
У складі військ СС була добровольча дивізія «Шарлемань», що складалася з етнічних французів, але значно більше французів воювало на боці антигітлерівської коаліції в складі партизанських загонів Опору і в лавах організації «борців Франція» (спочатку «Вільна Франція») на чолі з майбутнім президентом Шарлем де Голлем.
Маріонеткові уряди окупованих країн Бенілюксу не мали своїх збройних сил. Так само, як і у випадку з Францією, існували і добровольчі з’єднання в складі військ СС, і рух Опору. Говорячи про участь окупованих країн у війні на боці Гітлера, Мединський відверто пересмикує.
3. Американська історіографія замовчує тему корінних американців
– Наша історична наука в Росії – вона дуже особлива, вона від самого початку склалася як наука критична. Ті великі історики, починаючи з Ключевського, Соловйова і далі, вони уважно аналізували все погане, що було в нашій історії; в цьому плані у нас набагато суворіший підхід до свого минулого, ніж там у французів, у німців, у англійців, я вже про американців не кажу, у тих все в рожевих фарбах взагалі, нічого поганого в Америці не було ніколи, зараз тільки одна біда з рабством утворилася. Теми індіанців не існує взагалі, її просто немає.
Досить зазирнути в американські книжкові інтернет-магазини, щоб переконатися: в країні видаються численні книги з історії корінних американців. Серед них «Корінні американці, штат за штатом» Ріка Саппа, де докладно викладено історію племен у кожному штаті США і в провінціях Канади, «Історичний атлас корінних американців» Йена Барнса, «В руках Великого Духа: двадцять тисяч років історії корінних американців» Джейка Пейджа, «Корінні американці» з популярної серії Captivating History, «Історія корінних американців» із серії Hourly History. Усі ці книги видані в м’яких обкладинках масовими тиражами.
4. Google намагається позбавити Росію історичних коренів
– Як ви вважаєте, скільки років нашій державі? <…> Більше тисячі, істотно. Які ще є версії? Хлопці, не бійтеся помилитися. <…> Але от якщо ви зайдете в Google, то там роком заснування Росії називається 1991-й, коли розпався Радянський Союз і утворилася Російська Федерація. Тобто нашій країні, згідно з Google, приблизно 30 років неповних. Це дуже симптоматично, тому що таким чином знову ж що робиться? Чи це спеціально, випадково, це ви самі вирішуйте, але Google відриває вас від коренів. А що було до 1991 року – не Росія, чи що?
Мединський має на увазі ось цю довідку, яку пошукова систему Google видає за запитом про країну:
Але ніякої «антиросійської змови» тут немає: як і у випадках з усіма іншими країнами, Google показує дату заснування чинної державної системи. Той самий підхід у нього спостерігається і щодо найдавніших цивілізацій: Єгипет «заснований» 18 червня 1953, Китай – 1 жовтня 1949 року, Індія – 15 серпня 1947 року. З країнами Заходу Google поводиться таким же чином: «датою заснування» Франції він називає 22 вересня 1792, Італії – 2 липня 1946, Іспанії – 6 грудня 1978 року.
Є у Google і досить дивні рішення: днем «заснування» Німеччини він називає 3 жовтня 1990 року, хоча сучасна Німеччина – це існуюча з 1949 року ФРН, а в 1990 році до неї лише приєдналися східні землі, які до цього складали НДР. А для Великобританії такою датою названий 1922 рік, коли вона визнала незалежність Ірландії, – мабуть, тому що в цей момент змінилося офіційна назва держави: Сполучене Королівство Великобританії і Ірландії стало Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.
Але так чи інакше, довідка Google взагалі не історична, вона стосується не країни, а чинної у ній державної системи. Дивно було б стверджувати, що сучасна Росія – та ж сама держава, що і РРФСР у складі СРСР.
5. За новим українським законом росіяни вважаються «прийшлим народом»
– Нещодавно на Україні ухвалили феєричний у своєму ідіотизмі законопроект – я не знаю, чи підписаний він вже, але він точно був внесений президентом – про корінні народи. Тобто вони розділили все населення країни на якісь корінні народи, які корінним чином жили на території сучасної України, і всі решта. Очевидно, всі решта – це прийшлі народи, які там опинилися випадково; ось уявіть собі, що ви випадково тут живете на чужій землі. До речі, росіяни належать до прийшлих. Вже не кажучи там про поляків, молдаван угорців – вони всі прийшлі народи.
Закон про корінні народи – одна з улюблених тем російської антиукраїнської пропаганди. The Insider вже не раз торкався цього в рубриці «Антифейк», так що залишається лише коротко повторити: закон ухвалено відповідно до Конвенції ООН про корінні народи та народи, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах. До корінних народів України закон відносить кримських татар, караїмів і кримчаків. Українці в цей список не входять; за логікою Мединського, їх в Україні, мабуть, теж вважають зайдами. Втім, поняття «прийшлий народ», схоже, він придумав сам. До речі, в Росії теж є аналогічний закон «Про гарантії прав корінних нечисленних народів Російської Федерації», і в переліку корінних народів немає ані росіян, ані українців.
PS. Про покарання для Pussy Riot
Наступне висловлювання Мединського – зовсім не фейк, але його не можна не відзначити, оскільки воно змушує задуматися про шляхи розвитку російської держави. Міркуючи про те, що не можна судити історичних діячів з точки зору сучасної законності і моралі без урахування специфіки епохи (маючи на увазі жорстокість Івана Грозного), він заявив:
– Ось відомий кейс із Pussy Riot. Дівчатка потанцювати в храмі, і їх показово за це покарали. Хтось вважає, що це занадто, хтось вважає, що це замало – оцінки. Ви прийдете в храм сьогодні і плюнете в ікону – ну якщо у вас там з головою не все гаразд, ну припустимо. Що буде вам за це? Нічого не буде. Бабуся на вас зашипить, ікону витруть, в гіршому випадку з храму проженуть вас. <…> Що з вами буде 500 років тому? Спалять вас на багатті – і все, і тема закрита. Для початку язика вирвуть кліщами, під тортурами питатимуть, хто вас на це напоумив. І це буде абсолютно в рамках моралі.
Зрозуміло, в середні віки з віровідступниками і єретиками поводилися жорстоко. Але Мединський для ілюстрації того, як зі століття в століття пом’якшувалися звичаї і людство ставало більш толерантними, вибрав дуже своєрідний приклад. Якщо заглядати в історію не так далеко, то в російському «Уложении о наказаниях уголовных и исправительных» 1845 роки за богохульство в церкві загрожувало від 12 до 15 років каторги. Покарання куди жорсткіше, ніж 2 роки, які отримали учасниці Pussy Riot за статтею про хуліганство. Але в пісні «Богородице діво, Путіна прожени», яку вони спробували заспівати в храмі Христа Спасителя, немає ніякого богохульства, є тільки критика світської і церковної влади. Звичайно, це було порушенням заведених в церкві порядків, тому їхній вчинок можна було б підвести хіба що під статтю про «блюзнірство, тобто уїдливі глузування, які доводять явну неповагу до правил або обрядів церкви», а за це загрожувало б від півроку до року в’язниці. Але якщо «винний не мав наміру вчинити спокусу і виказати неповагу до віри» (а в пісні будь-якої неповаги до віри немає), то покарання за цей вчинок – від 3 тижнів до 3 місяців арешту. Нагадаємо, дівчата отримали, як висловився одного разу Путін, «двушечку». Так що історія Росії, схоже, почала рухатися назад – у бік більш жорстоких покарань за порушення церковних правил, ніж у царській Росії, де православ’я було державною релігією. Залишається тільки подякувати Мединському за яскравий приклад.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
