Частина 2.
У січні 2018 року Європейська комісія створила Експертну групу високого рівня («Експертна група») для консультацій з питань боротьби проти підроблених новин і дезінформації в Інтернеті. До складу експертної групи увійшло 39 експертів, серед яких представники неурядових організацій, медіа компаній та великих Інтернет-компаній – таких як Facebook, Google і Twitter.
Продовжуємо аналізувати основні засади звіту, опубліковані експертною групою 18 березня 2018 року. У звіті представлено комплексні підходи до боротьби з дезінформацією.
Які заходи необхідно вжити для посилення боротьби з дезінформацією?
Для посилення боротьби Експертна група пропонує діяти в таких п’яти основних напрямках:
- підвищення прозорості в Інтернеті;
- посилення інформаційної грамотності ;
- розробка інформаційних технологій для розширення можливостей користувачів і журналістів;
- забезпечення плюралізму у медіа середовищі;
- проведення постійних досліджень щодо впливу дезінформації на громадян і ефективності засобів протидії.
- підвищення прозорості
Прозорість є ключовим елементом в боротьбі з дезінформацією. Для вирішення цього питання необхідно мати комплексний підхід і вжити низку наступних дій:
1.1. Підвищення прозорості джерел фінансування
Розкриття власників
Онлайн-медіа та інформаційні платформи повинні вказувати своїх власників аби користувачі могли чітко ідентифікувати, хто стоїть за певним типом інформації.
Чітка ідентифікація рекламного контенту
Прозорість з точки зору політичної та іншої реклами слід заохочувати як першочерговий крок. Окрім того важливо, щоб реклама не фінансувала дезінформацію. Підхід «follow-the-money» має зміцнюватися завдяки співпраці з рекламною індустрією. Це стане можливим, якщо рекламні компанії співпрацюватимуть лише з ресурсами, які поширюють правдиву інформацію та уникатимуть сайтів, що поширюють фейки.
Наприклад, Twitter запустив Центр прозорості, де кожен користувач зможе побачити інформацію про рекламні оголошення в соціальній мережі. Відвідувачі Центру зможуть побачити всю рекламу, яка у зазначений період знаходиться на платформі Twitter; час, протягом якого ці оголошення будуть демонструватися та їх цільову аудиторію. Користувачі також зможуть поскаржитися на оголошення і поставити їм негативну оцінку.
Доступність інформації щодо оплачених коментарів / лайків і використання ботів
Необхідно зробити доступною інформацію про використання ботів, оплачені коментарі і рейтинги для просування окремої інформації. Користувачам має бути зрозуміло, чи є певне повідомлення дійсно популярним, чи така популярність штучно створена.
1.2. Підвищення прозорості онлайн ЗМІ і забезпечення журналістських стандартів.
Індикатори прозорості джерел
Поточна робота, яку проводять проекти Trust Project і Schema.org зі створення індикаторів для визначення надійності джерел і платформ, може забезпечити корисні орієнтири для подальшого пошуку відповідних показників. Надійні засоби масової інформації повинні об’єднати свої зусилля. Такі показники мають допомагати користувачам оцінювати якість контенту і дати їм можливість перевірити джерело, його власника та дотримання етичних і журналістських стандартів. Такі індикатори повинні відображатися поруч з журналістським матеріалом на сайті ЗМІ. Пошукові системи мають інтегрувати ці показники до своїх рейтингових алгоритмів пошуку.
- Посилення інформаційної грамотності
Інформаційна грамотність є початковою точкою для розвитку критичного мислення серед громадян, що в подальшому може мати вплив як на онлайн середовище, так і на поведінку людей в офлайновом світі. Розвиток інформаційної грамотності зумовить розвиток фундаментальних прав людини, на кшталт права на свободу слова, а також забезпечить активну і відповідальну участь людей у громадському житті.
У короткостроковій перспективі підвищення інформаційної грамотності розширить спроможність користувачів відрізняти фейки від якісних матеріалів. Масове підвищення інформаційної грамотності серед користувачів призведе до більшої соціальної стійкості відносно дезінформації.
2.1. Переоцінка й адаптація освітньої політики
Ключові компетенції та рейтинги шкіл
Експертна група рекомендує включити інформаційну грамотність до переліку « EU key competences for lifelong learning » та інтегрувати її як окрему дисципліну в національну шкільну програму. Таким чином, ця дисципліна вивчатиметься в школі нарівні з такими предметами, як математика, мова і література. Також, за рекомендацією Експертної групи, ця дисципліна повинна впливати на оцінку загального рейтингу шкіл ЄС.
Освітні програми для викладачів
Пропонується розробити спеціальні навчальні курси для викладачів з питань інформаційної грамотності. Експертна група рекомендує підтримувати такі освітні програми в рамках Erasmus +, Training and Education 2020 та інших схожих освітніх програм, що передбачають навчання в різних країнах ЄС. Також зазначається, що професійні медіа та фактчекінгові організації можуть відігравати важливу роль в розробці освітніх програм і створенні тестів для оцінки якості знань.
2.2. Програми інформаційної грамотності для громадян усіх вікових груп
Ефективність, кращі практики та оцінка
Для ефективної роботи в сфері медіа та інформаційної грамотності критично важливим є обмін досвідом задля вивчення кращих практик та оцінки ефективності механізмів. Окремі дії з інформаційної грамотності необхідно проводити для підвищення свідомості виборців. Професійна медіа спільнота та організації, що займаються підвищенням інформаційної грамотності, повинні об’єднати зусилля і спільно розвивати програми з поліпшення якості інформації у передвиборчий період.
Регіональний підхід
Європейській комісії слід заохочувати і підтримувати ініціативи, що сприяють розвитку інформаційної грамотності задля вирішення конкретних потреб субрегіону (наприклад, країн Балтії та Східної Європи) і концентруватися на міждисциплінарній роботі організацій громадянського суспільства та ЗМІ.
Також Експертна група підкреслює важливість регулярних звітів стосовно інформаційної грамотності від держав-членів ЄС і всіх зацікавлених сторін для сприяння оцінці, обміну досвідом та моніторингу зусиль по боротьбі з дезінформацією.
- Розширення можливостей користувачів і журналістів
3.1. Розробка онлайн інструментів для розширення можливостей користувачів
Необхідно розвивати інструменти перевірки контенту для звичайних Інтернет-користувачів. Це може бути розробка вбудованих інструментів / плагінів та програм для браузерів і смартфонів, щоб користувачі могли краще відслідковувати неправдиву інформацію. Розширення можливостей для користувачів – це частина мультизахідного підходу, що має збігатися з діями щодо розвитку інформаційної грамотності, а використання інструментів повинне стати частиною просвітницької кампанії.
Платформи повинні працювати над посиленням своїх наявних онлайн інструментів і розвивати нові інструменти, що дозволяють користувачам коментувати матеріали та вносити корективи в разі публікації помилкових фактів. Поліпшення системи звітності дозволить більш системно видаляти неправдиву інформацію.
Необхідно вживати заходів для створення конкурентоспроможного ринку подібних додатків, щоб надати кожному користувачеві свободу вибору інструментів, які він вважатиме найбільш придатними, беручи до уваги необхідність взаємодії додатків і різних операційних систем.
3.2. Розширення можливостей журналістів
Професійні інструменти для перевірки інформації
З метою збереження репутації і довіри читачів офіси журналістів необхідно обладнати спеціальними програмами, які б дозволили їм в режимі реального часу перевіряти фото і відео з Інтернету. У редакціях мають бути спеціальні команди професіоналів, які б спеціалізувалися на перевірці фактів. Також важливою є співпраця ЗМІ з фактчекінговіми організаціями, що допомагали б ЗМІ перевіряти інформацію.
Тренінги для журналістів
З метою зниження ризику дезінформації в матеріалах журналістів, особливу увагу слід приділяти навчанню інформаційної грамотності та ролі технологій, що здатні допомогти журналістам знайти неправдиву інформацію. Експертна група рекомендує зосередити особливу увагу при проведенні таких тренінгів на журналістах, які працюють в Центральній і Східній Європі.
- Забезпечення плюралізму медіа середовища
Експертна група закликає держави під час боротьби з дезінформацією утримуватися від введення будь-яких проявів цензури і зазначає, що незалежність і плюралізм медіа є наріжним каменем демократичного суспільства.
4.1. Дії на рівні Європейського Союзу
У США Державний департамент отримав 120 мільйонів доларів на боротьбу зі спробами іноземного втручання у вибори, а на Міністерство оборони було покладено завдання виділити додаткові ресурси для боротьби з пропагандою. Експертна група сподівається, що Європейська Комісія і країни-члени ЄС через програму «Горизонт 2020», ініціативи держав-членів і незалежне фінансування виділять принаймні аналогічні фінансові кошти для боротьби з дезінформацією.
Разом з тим, Експертна група рекомендує більшу частину з цих коштів спрямувати на підтримку незалежних засобів масової інформації; підготовку журналістів; розширення можливостей для перевірки фактів; перевірку джерел інформації і моніторинг дезінформації; інвестування в інформаційну грамотність та фінансування досліджень, а не на урядові ініціативи .
Дії на підтримку свободи преси
Держави мають взяти на себе зобов’язання забезпечити середовище для значного плюралізму медіа шляхом об’єднання де-факто і де-юре заходів на підтримку свободи преси, права на свободу слова і різноманітність поширення інформації, включаючи різні форми підтримки приватних і державних ЗМІ, що здатні допомогти в отриманні якісної інформації і протидії дезінформації.
Держави не повинні створювати «чорні списки» преси, оскільки це матиме негативний вплив на свободу слова. Щодо журналістських стандартів – їх мають встановлювати безпосередньо журналісти та засоби масової інформації, а не інші суб’єкти на кшталт державних органів влади.
Інвестування в дослідження та інновації задля вдосконалення технологій онлайн-медіа послуг
Експертна група відзначає, що ЄС має активізувати свою роль у сфері інновацій для ЗМІ. Програма «Горизонт 2020» повинна відкривати більше проектних заявок для ЗМІ в цілому та підтримувати розвиток інновацій для боротьби з дезінформацією. Заявки на фінансування мають охоплювати використання інструментів для перевірки фактів, розвиток штучного інтелекту та поліпшення устаткування редакцій для спрощення перевірки даних.
Окрім цього, Експертна група наголошує на важливості роботи дослідників і вчених задля розуміння проблем дезінформації та розробки шляхів боротьби з нею. Таким чином, ЄС також необхідно посилити фінансування подібних досліджень.
4.2. Дії на національному рівні
Органи державної влади не повинні втручатися в незалежність медіа
Існує давня проблема протистояння державного регулювання і свободи преси. Експертна група висловлює побоювання щодо спроб держав отримати надмірний контроль над доступом до Інтернету.
Експертна група зазначає, що рішення, які дають державним регуляторам право надавати або обмежувати доступ до певних джерел новин, є значним ризиком для свободи слова, і, відповідно, їх не слід заохочувати. Також Експертна група наголошує, що державний контроль не є належним рішенням для боротьби з дезінформацією, а незалежність ЗМІ – це обов’язковий критерій для розвитку демократичного суспільства.
Державна допомога медіа
Окрім вже існуючих форм державної допомоги, підтримка засобів масової інформації може також включати, для прикладу, звільнення від сплати ПДВ або інші види податкових пільг.
Державну підтримку необхідно надати для навчання журналістів, включно з розвитком цифрових навичок; розвитку інновацій у медіа, включно з транскордонним співробітництвом та обмінами; створення інформаційних центрів з бізнес-моделями, що не залежать від фінансових надходжень від реклами.
Створення коаліції і Кодексу практичних правил
Експертна група наголошує на необхідності створення Коаліції, до якої б увійшли представники медіа організацій, журналісти, видавці, фрілансери, представники рекламної галузі та фактчекінговіх організацій. Метою Коаліції повинна стати розробка Кодексу практичних правил, забезпечення його реалізації та постійний моніторинг його дотримання.
Експертна група розробила і погодила ключові принципи, що можуть слугувати відправною точкою для визначення конкретних правил Кодексу. Відповідно до цих ключових принципів соціальні мережі та Інтернет-платформи повинні зробити наступні кроки:
- адаптувати свою рекламну політику, включаючи принцип «follow-the-money». Така політика має базуватися на чітких, прозорих і недискримінаційних умовах;
- забезпечити прозору і публічну підзвітність щодо обробки даних користувачів для розміщення реклами;
- здійснювати чітку ідентифікацію політичної та іншої реклами;
- забезпечити доступ до даних для перевірки фактів і проведення дослідницької діяльності;
- надати своїм користувачам додаткові налаштування і елементи управління, щоб вони мали можливість коригувати свою стрічку новин;
- спільно співпрацювати з державними та приватними ЗМІ з метою полегшення доступу до надійних новин;
- поруч з новиною показувати «пов’язані новини», якщо це можливо;
- впроваджувати механізми протидії зловживанням, якщо веб-сайт використовує систему позначення правдивості новин.
Що Україна може використовувати для протидії дезінформації?
Попри те, що наразі в Україні вже розробляється законопроект про протидію фейкам, було б доцільним для уряду спільно з незалежними експертами, рекламною та медійною галуззю також розробити комплексний план дій для боротьби з дезінформацією.
Запровадження комплексних дій набуває ваги не лише через поширення неправдивої інформації з боку РФ, але й з огляду на майбутні вибори, що зазвичай активізують розповсюдження дезінформації в соціальних мережах і на різних Інтернет-платформах.
Україні також варто працювати в п’яти основних напрямках для боротьби з дезінформацією: підвищення прозорості; посилення інформаційної грамотності; розширення можливостей для користувачів і журналістів; забезпечення плюралізму ЗМІ; державної підтримки і проведення досліджень.
У сфері підвищення прозорості Україні необхідно запровадити вимоги розкриття власників і кінцевих бенефіціарів онлайн ЗМІ так само, як це зроблено для телеканалів. Потрібно посилити співпрацю з рекламними компаніями і дотримуватися принципу «follow-the-money» для уникнення фінансування дезінформації. Необхідно встановити вимогу чіткої ідентифікації політичної реклами або матеріалів з явно вираженим політичним рекламним контекстом (в тому числі, замовних матеріалів і джинси).
Просвітництво і розвиток інформаційної грамотності мають стати основними елементами боротьби з дезінформацією, враховуючи те, що саме ці інструменти здатні, по-перше, найбільш ефективно протидіяти дезінформації в довгостроковій перспективі, а по-друге, не завдати шкоди свободі слова. Таким чином, Україні варто включити медіа-грамотність як окремий предмет в загальну шкільну програму, підготувати вчителів до викладання цієї дисципліни і розробити спеціальні методичні рекомендації для її викладання. Цілком доцільно використовувати підхід, про який йшла мова у звіті Експертної групи – такі навчальні програми повинні розроблятися освітніми органами спільно з експертами з факт-чекінговіх організацій. Окрім цього, важливо впроваджувати окремі тренінги з інформаційної грамотності для громадян різних вікових груп. Особливо важливо проводити такі тренінги напередодні передвиборчих кампаній.
Україні варто звернути увагу на розширення можливостей для користувачів і журналістів. Важливо розробляти і популяризувати спеціальні програми та плагіни, що могли б вказувати користувачам на помилковість певної новини по аналогії з тим, як це робить антивірусна програма, коли позначає небезпечний сайт. Інформаційним агентствам і редакціям необхідно отримати доступ до більш професійних програмам, здатних в режимі реального часу робити перевірки фото і відеоматеріалів, щоб не поширювати неправдиву інформацію. Крім цього, необхідно проводити освітні заходи для журналістів і розвивати програми обміну досвідом з редакціями ЄС.
Україні також слід розробити спеціальні програми стосовно державної підтримки проектів по боротьбі з дезінформацією. Варто розглянути можливість надання податкових пільг медіа організаціям, які, для прикладу, проводять відкриті безкоштовні тренінги з медіа-грамотності.
Державним органам влади і народним депутатам необхідно звернути особливу увагу на рекомендації Експертної групи про неприпустимість втручання держави в свободу слова, зокрема шляхом обмеження доступу до певних веб-сайтів. Потрібно пам’ятати, що «державний контроль не є належним рішенням у боротьбі з дезінформацією, а незалежність ЗМІ є обов’язковим критерієм для розвитку демократичного суспільства».
Автор: Ганна Рожкова, для Stopfake.org
