Джерело: Gaelle Faure, для Global Investigative Journalism Network
Якими інструментами користуються журналісти-розслідувачі у своїй роботі? У рубриці GIJN: Мої інструменти ми просимо журналістів з усіх країн поділитися із нашими читачами найулюбленішими серед них.
На цьому тижні ми поговорили з Мелакі Брауном, старшим продюсером у групі візуальних розслідувань газети The New York Times.
Браун, уродженець Ірландії, став експертом із пошуку новин в соцмережах та перевірки користувацького контенту завдяки своїй роботі на Storyful і Reported.ly. У 2016 році він перейшов із цими навичками до The New York Times. Там він став першопрохідцем у галузі візуальних розслідувань, які поєднують традиційну репортажну роботу з експертним аналізом цифрових джерел. Це часто необхідно для відтворення місць злочину за допомогою тривимірного моделювання, супутникових знімків та фотографій з мобільних телефонів.
Браун провів цілу низку розслідувань, які отримали заслужені нагороди. Наприклад, щодо вбивства Джамаля Хашоггі в консульстві Саудівської Аравії у Стамбулі, хімічних атак в Сирії і вбивства молодої медпрацівниці у Газі.
Ось деякі з улюблених інструментів Брауна:
Супутникова зйомка
«Супутникову зйомку ми використовуємо майже в будь-якій нашій історії. Вона покаже, чи не було змін на місцевості, а якщо, наприклад, було розбомблено будівлю, то ми можемо підтвердити, в яку добу це сталося.
Наприклад, Dataminr повідомив нам, що відбулося бомбардування центру утримання мігрантів у Лівії. Повідомлення про це почали з’являтися у Твіттері; лівійські ЗМІ поїхали на місце і випустили невеликий репортаж, але дали мало фотографій. Згодом, одна з організацій, яка завідувала цим центром, почала робити стрім у Фейсбуці, і ми виявили відео. Виглядало, ніби наші найгірші побоювання – що все так і сталося – були виправданими.
Щоб перевірити точне розташування центру утримання мігрантів [який був розбомблений], ми пошукали старі відео з цього центру, який називається Тажура, це дуже конкретний термін – там небагато місць, які називаються Тажура. Ми знайшли на YouTube старе відео з церемонії відкриття центру. І так, побачили, що це дійсно те саме розбомблене місце, фотографії з якого вже почали надходити. Оскільки в старому відео з архіву було багато панорамних кадрів, ми змогли встановити, яка саме будівля потрапила під обстріл. Потім ми поспілкувалися з компанією, яка займається супутникової зйомкою, і отримали свіжі зображення цього місця.
Також ми проаналізували декілька відео-інтерв’ю з мігрантами, які були опубліковані вночі. Переклали їх. Деякі свідки стверджували: «Ми працювали на складі зброї, чистили його, як зазвичай, і тут склад зброї почали обстрілювати, ми вибігли, і нас заштовхали в приміщення мігрантів через дорогу.» Виявивши контактні дані деяких з цих людей і деяких журналістів-фрілансерів, котрі працювали з мігрантами, ми змогли за допомогою WhatsApp зв’язатися з очевидцями. Вони відправили нам фотографії своєї роботи на складі зброї. Цих людей загнали в центр мігрантів і не дозволяли вийти. Їх змушували працювати ополченці, що завідували складом зброї, який є законною ціллю в громадянській війні. І за супутниковими зображенням ми бачимо, що його теж розбомбили – отже, історія цієї людини є правдивою.
Ми використовуємо цілу низку інструментів для отримання супутникових знімків, наприклад TerraServer або Planet Labs. Ви можете шукати по зображеннях; знімки оновлюються майже всюди і майже кожного дня. Не завжди дуже високої роздільної здатності, але інколи досить непогані. Maxar DigitalGlobe забезпечує знімки найвищої роздільної здатності. Ці платформи не надто дорогі, тому для редакції, яка хоче ефективніше використовувати супутникову зйомку, переваги за вартістю очевидні.»
Дрони + тривимірні моделі
«В минулому році ми провели експеримент і відтворили об’ємну модель поля, де проходили протести в Газі. Ми розслідували історію про медпрацівницю, яку застрелили під час роботи на цьому полі. З відеозапису протестів видно, який там панував хаос – і раптом просвистіла куля, і вона впала. Виникло запитання: чи можемо ми зробити стоп-кадр у часі і просторі та уважно вивчити, що сталося? Хто там був? Де були протестувальники? Де були лікарі? Де були солдати? Чому був зроблений постріл, як у неї влучили? Чи цілився хтось у неї зумисно?
Ми пройшли звичайними етапами збору максимальної кількості відео- та фотодокументів цього дня. Ми зібрали 1300 фото- і відеозаписів прямо з пристроїв, на які люди знімали, тобто у нас були всі їх метадані: можна було все впорядкувати.
По-друге, ми поїхали на місце, і за допомогою дрона з камерою високої роздільної здатності відзняли весь район. Використовуючи техніку фотограмметрії можна на основі відеозапису створити об’ємну модель. Для фотограмметрії ми використовували програму RealityCapture, і спільно з лондонським дослідницьким агентством Forensic Architecture створили 3D-модель у програмі з відкритим вихідним кодом Blender.
На основі записів із самої події ми лише трохи домалювали ті подробиці, які дрон НЕ відзняв. Ми розставили снайперів, армійські джипи, паркан, мотки колючого дроту перед парканом … Модель виявилася такою точною, що ми змогли потім розрахувати місця зйомки за розташуванням об’єктів на задньому плані: парканів, вишок або клаптиків трави, і додали в модель розстановку камер.
Уявіть: ми відновлюємо кути зйомки і в критичний момент, коли чуємо постріл, робимо стоп-кадр із шести різних ракурсів – це дозволяє нам все проаналізувати, уточнити розташування людей і дати відповідь на головне запитання: чи були підстави для того, щоб відкрити вогонь? Чи вчинялися насильницькі дії, що створюють загрозу життю по інший бік паркану, що відокремлює поле від Ізраїлю? І наш висновок: не було. Правознавці та інші опитані нами коментатори сказали, що потенційно це військовий злочин. [3D-модель] дозволила нам дуже докладно вивчити момент, коли і де все сталося. І потім, коли ми взяли інтерв’ю у ізраїльських можновладців, нам повідомили конкретні деталі. Ми можемо порівняти ці деталі з іншими подробицями подій, і показати справжню картину того, що відбулося.»
SAM Desk
Як саме TweetDeck допомагає зібрати більше інформації з найменшими витратами часу і зусиль, читайте тут.
«Один із інструментів, якими ми часто користуємося для пошуку новин або контенту, називається SAM Desk. Це платне ПО, що дозволяє шукати за певними ключовими словами відразу в багатьох соціальних мережах, а також фільтрувати відео, зображення і текст. Можна перемикати результати пошуку в залежності від завдання. Дуже часто ми шукаємо відеоконтент. Тоді можна вбити назву місця або хештег, або конкретний пошуковий запит. Приблизно як TweetDeck – результати виводяться стовпцями, відразу все бачиш.
Хороша штука для моніторингу ситуації. Наприклад, у протестів в Судані або у венесуельських був конкретний хештег, – якщо розвивається якась історія, то можна за нею безперервно стежити. Це також дозволяє нам за результатами пошуку збирати твіти, відео та інші знахідки в невеликі колекції, якими зручно користуватися в роботі. Можна тегами задати, що верифіковано, що ні – «перевірено і готово до публікації»; можна коментарі від команди додавати, та, в залежності від платформи, запис ще й може автоматично архівуватися на випадок, якщо його приберуть із онлайну, таким чином у вас все буде збережено.
Також можна шукати контент по геолокації. Кидаєте мітку на «Гамбург», відводите радіус або окреслюєте частину карти і говорите: «покажи мені усе наявне із геотегами з цієї зони». Оскільки в результати пошуку входять і снепи зі Снепчату, а там майже скрізь є геолокація; це може бути дуже корисно.»
Засоби перегляду даних EXIF
«Є ціла низка засобів для перегляду технічних даних знімків – EXIF (Exchangeable Image File Format). Це сирі дані, наприклад, година, хвилина і секунда, в які було відзнято відео або фото. Іноді там є і дані GPS, в залежності від пристрою. Якщо ми використовуємо засіб перегляду даних EXIF, щоб витягти цю інформацію, це може нам допомогти в процесі верифікації.
Проте, «довіряй, але перевіряй»: даними EXIF можна маніпулювати. Наприклад, я можу спеціально поміняти настройки. Тому лише на цей доказ покладатися не варто. Втім, усе, як і в звичайному репортажі, знаходимо друге джерело, третє джерело, четверте джерело: ми завжди шукаємо інформацію на підтвердження.
Я сам ніколи не стикався [з цілеспрямовано зміненими даними]. Але я часто бачив, як бувають у камері ненавмисно скинуті настройки, це теж потрібно враховувати. Попри це, дані EXIF досить корисні, особливо коли є багато записів про подію, де вас не було, і вам потрібно реконструювати послідовність і зрозуміти, що сталося. Наприклад, якщо ситуація перейшла в насильство, то чому? Впорядкувати всі докази – це один із кроків, і для нього важливі засоби перегляду EXIF.»
Montage
«Montage – це розширений пошук у YouTube. Можна шукати за датою або за місцем – хоча на YouTube мало контенту з геотегами. Але, як і в SAM Desk, ви тут можете збирати відео в проекти, коментувати їх і маркувати тегами, в тому числі конкретні моменти відеозаписів. Інструмент дозволяє впорядковувати контент в YouTube і підкреслювати потрібні подробиці – для роботи всією командою. Це дуже корисно для історичних розслідувань, наприклад, багато контенту залито на Ютьюб із Арабської весни.
Також ним можна користуватися просто для пошуку архівних кадрів. Наприклад, нам потрібно перевірити місце ракетного удару за допомогою Google Street View або супутникових знімків на Google Earth. Але іноді немає фотографій вулиць, або супутникові кадри недостатньо гарні. Але якщо це місце раніше багато відвідували, то на Ютьюб, напевно, буде багато відеозаписів, які можна використовувати.»
InVID
«І остання порада. Ще один інструмент, яким я часто послуговуюся – це розширення для Chrome від InVID Project – універсальний помічник для визначення часу завантаження відео в Ютьюб, розширеного пошуку по Твіттеру, зворотного пошуку за зображеннями, пошуку за ключовими кадрами відео або файлів-прев’юшок, а також пошуку метаданих.»
Джерело: Gaelle Faure, для Global Investigative Journalism Network
Шукаєте інструменти та підказки для ваших журналістських розслідувань? Зайдіть на сторінку GIJN російською.
Gaelle Faure – помічник редактора GIJN. Раніше вона працювала на France 24, де спеціалізувалася на збиранні та перевірці інформації із соціальних мереж. Вона також була редактором у News Deeply та в журналі Time.
