Наталя ІЩЕНКО
Україна ефективно протистоїть Росії – в тому числі, й в інформаційній війні. Це констатує багато світових медіа, одночасно намагаючись зрозуміти, як вдалося українцям досягти цього несподіваного, з точки зору авторитетних західних експертів, результату, бо ж ресурси, кинуті на продукування та розповсюдження кремлівської пропаганди, є просто гігантськими.
Хтось констатує, що результати інформаційної війни є лише відображенням подій на полі бою, де українці ефективно чинять опір російським військам, і що також стало несподіванкою для військових аналітиків.
Хтось пише про надзвичайні комунікативні здібності українського президента та професійність його команди (і виступ Володимира Зеленського на засіданні Ради Безпеки ООН тому підтвердження).
Хтось звертає увагу на відкритість України для міжнародних медіа – і дійсно, особливо після трагедії в Бучі, важко переоцінити значення роботи зарубіжних журналістів для правдивого висвітлення наслідків російської агресії.
Втім, мало хто каже про ще одну складову української інформвійни, яку можна назвати «інформаційним Майданом», завдяки якому тисячі людей з різних куточків України, що зазнали російських атак, із власної ініціативи розповідають світу страшну правду.
ХАРКІВ НА ЗВ’ЯЗКУ
Українська експертка, директорка з досліджень у Європейській експертній асоціації Марія Авдєєва із початку повномасштабної агресії Росії проти України перебуває в своєму рідному місті Харкові. Кожного дня вона розповідає про ситуацію в місті – робить стріми, включається в ефіри телеканалів України та світу, допомагає знімальним групам міжнародних медіа.
Для того, щоб протистояти російській пропаганді та дезінформації, щоб відстоювати українську позицію у світовому інформаційному полі, «потрібно постійно показувати те, що насправді відбувається», – каже Марія Авдєєва. Люди за кордоном мають бачити своїми очима воєнні злочини, які Росія скоює на території України, бачити реальних людей, що страждають він дій агресора.
«Зараз, наприклад, у Харкові кожна людина через агресію Росії понесла якісь втрати». Це втрачене життя близької людини, зруйнований будинок або власна зламана доля… «Немає жодної людини, яка не понесла би якоїсь втрати внаслідок цієї агресії. Про це потрібно говорити», – наголошує Марія.
«Я маю можливість і дуже рада працювати із найкращими, найпрофесійнішими знімальними групами, які зараз приїжджають в Україну для того, щоб висвітлювати російські злочини – BBC, CNN, Al Jazeera, SKY News, тобто всі світові ЗМІ зараз висвітлюють ситуацію в Україні. Ті репортажі, які вони знімають, однозначно засуджують воєнні злочини Росії і те, що Росія робить із Україною. Це таке загальне відношення до країни, яка зараз чинить глобальний тероризм», – розповідає Марія Авдєєва. «Я не думаю, що тут можлива якась нейтральність. Ми маємо справу із глобальним злом, і це глобальне зло має бути засуджене. Всіма доступними способами», – наголошує експертка.
За її словами, є поодинокі випадки, коли журналісти «з країн, які все і так добре знають», починають казати – а давайте почуємо обидві сторони. Але я завжди кажу: «немає ніяких двох сторін, зараз є країна-агресор, яка здійснює воєнні злочини, і ми не повинні давати їй майданчик для того, щоб її вислуховувати», – каже Марія.
«Взагалі я постійно просуваю ідею, адвокатую те, що Росія має бути позбавлена можливості викладати свою точку зору, використовуючи західні платформи. Вона повинна бути відсторонена, ізольована від Фейсбуку, Твіттера, що, в принципі, зараз і відбувається. Мають бути заблоковані їхні пропагандистські ресурси, заблоковані їхні державні ресурси. Тому що, якщо ми ізолюємо Росію економічно, ми маємо так само ізолювати її інформаційно, для того, щоб зменшити можливість для маніпуляцій і використання міжнародних майданчиків для того, щоб намагатися виправдати свої злочини», – підкреслює експертка, що стала громадською журналістською.
Водночас дуже важливо, на думку Марії, фіксувати, документувати та розповідати про все, що робить Росія проти України та українців. Правда потрібна, каже вона, щоб нічого зі скоєного росіянами не було забуте, для того, щоб в подальшому, коли війна скінчиться, у Росії не вийшло б «задвинути» інформацію щодо злочинів проти українців «кудись в шухлядку», треба зробити це приховування для них неможливим.
ВІКНО У ЧЕРНІГІВ
Досвідчений журналіст Владислав Савенок, що співпрацює із різними чернігівськими медіа – SVOBODA.FM, «Літературний Чернігів» – від початку російської агресії веде свій власний інформаційний проект в соціальних мережах, знімаючи фоторепортажі та відеосюжети. Він збирається після війни написати повість чи низку оповідань. Для того, щоб зібрати матеріал, треба «було спілкуватися з людьми і шукати художні образи», а «фото і відео допомагають фіксувати деталі». Але ця діяльність виросла в повноцінний інформаційний проект.
На прохання розказати більш детально про свою роботу, він каже: «Не було ніякого проекту. Просто я так живу і відчуваю і мушу відчути масштаби горя не з телевізора, а особисто».
Підготовлені матеріали журналіст викладає на свою сторінку у Фейсбук (Владислав Савенок (Vladyslav Savenok)) та у YouTube (Savinfo Владислав Савенок). З 24 лютого зроблено вже понад 105 фоторепортажів та 33 відеосюжети. Наразі кількість читачів постів Владислава у Фейсбуці у десятки разів більш, ніж до війни. Поширення дописів – від 20- 500. Загальна кількість переглядів відео на YouTube – близько 100 тисяч.
Серед аудиторії багато чернігівців, які виїхали із міста, що зазнало нищівних обстрілів. Деякі «здалеку спостерігають, що відбувається з їх містом», – каже Владислав. Інші пишуть, запитуючи чи зберігся їхній дім, просять знайти немічних родичів». «Поки що всі прохання виконав», – зазначає журналіст.
Пишуть і із-за кордону, найбільше – з Німеччини, і в основному дякують. Але деякі заявляють, що інформація Владислава «не збігається з офіційною інформацією росії». У YouTube, за його словами, «повно російських ботів», і він «блокує їхню пропаганду, коли вони перевертають у коментарях все з ніг на голову».
Матеріал каналу Savinfo активно використовують телеканали України. Знімки Владислава Савенка беруть міжнародні агенції. Його фото можна було побачити у пресі Німеччини, Іспанії, Індії.
«Росію неможливо в чомусь переконати. Але перемогти її в інформаційній війні можна. Умова: показувати всьому світу її злочини і даючи світу картинку того, що відбувається», – каже Владислав, додаючи, що він показує «людям (чернігівцям, світу) руйнування цивільного, мирного Чернігова і водночас брехливу суть росії та її пропаганди».
ВОЛОНТЕРИ У ГЛЯНЦІ
В свіжому випуску абсолютно аполітичного, глянцевого жіночого журналу про моду Harper’s Bazaar, є стаття про Dattalion – волонтерський проект, створений після російського вторгнення в Україну групою жінок-волонтерів.
Dattalion (від слів «datа», тобто, «дані», і «батальйон») – це база зображень, відео та свідчень очевидців з лінії фронту російсько-української війни, створений переважно жінками-волонтерами не лише в Україні, а й по всьому світу, які хочуть, щоб історії цієї війни розповідалися правдиво і не були б проігноровані.
«Журналісти часто не можуть бути в найнебезпечніших місцях України через неминучий ризик смерті. Ми, українці, намагаємося пережити найгірші атаки Росії. Ми ділимося реальними фотографіями та відео, до яких репортери, фотокореспонденти та інфлюенсери не завжди можуть отримати доступ особисто, щоб ми могли засвідчити правду.
Ми безкоштовно надаємо ці дані та відео для журналістів по всьому світу, які хочуть побачити, що насправді робить з нами Росія. Серед нас багато матерів і ми стаємо свідками багатьох битв зблизька, нам набридло бачити, як наших дітей, сімей та сусідів вбивають на наших очах.
Ми хочемо протистояти дезінформації російського уряду про те, що ми переживаємо в цій війні. Люди в Росії та небайдужі люди в усьому світі повинні побачити, що насправді відбувається в Україні. Ви повинні побачити звірства, які тут чинили російські військові», – зазначається на сайті проекту.
«Ці знімки важливі. Я щодня бачу дані про кількість вбитих дітей, але це не вражає вас так, як знімок…», – каже засновниця Dattalion.
«Хоча це жінки, які не взяли в руки зброю, інформація є зброєю, якою вони воюють», – пише Harper’s Bazaar.
ПОРАДИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ
Робота громадських журналістів, інформаційних волонтерів, які ретельно фіксують, що принесла їм та їхнім містам та селам російська агресія, дозволяє доповнювати роботу штатних кореспондентів українських та зарубіжних ЗМІ та надавати світу більше правдивої інформації про війну Росії проти України, про страждання та біль українців. Цей рух, свого роду «інформаційний Майдан», є невід’ємною складовою ефективного спротиву, який чиніть Україна агресору, і про який як про феномен говорять світові медіа та експерти.
І наостанок, для ще більшої ефективності народного інформаційного спротиву – деякі рекомендації.
Рекомендації щодо висвітлення війни для громадських журналістів від Владислава Савенка.
1. Порада як лікарям: не нашкодь нашим Збройним Силам (знай чого не можна показувати).
2. Не розпускай чуток і не сій паніку. Бо часто, брат, кум, сват, волонтер щось як скаже, що сам можеш злякатися і налякати інших. Ці “достовірні джерела”, якщо тверезо подумати, ніколи НЕ ВОЛОДІЮТЬ достовірною інформацією, а переймаються страхами і чутками, які видають за “точну” правду.
3. Тримай розум холодним – це дозволить знаходити правильний вихід і підбирати спокійні слова.
